- •1 Зміст геодинаміки. Фізичні та хімічні властивості землі
- •1.1 Наукові основи геодинаміки. Внутрішня будова та властивості Землі
- •1.1.1 Поняття про науку “Геодинаміка”. Структура та зв’язок з іншими геологічними дисциплінами
- •1.1.2 Петрофізичні властивості земних надр
- •1.1.3 Первинна речовина Землі
- •1.1.4 Характеристика геосфер
- •1.1.5 Фізичні властивості геосфер
- •1.1.6 Хімічний склад земних надр
- •1.1.7 Диференціація речовини геосфер Землі
- •1.2 Енергетика Землі
- •1.2.1 Джерела теплового поля Землі
- •1.2.2 Характеристика глибинного теплового поля
- •1.2.3 Проблема походження глибинного теплового поля Землі
- •1.2.4 Температура надр Землі
- •1.3 Геодинаміка ядра Землі
- •1.3.1 Хімічний склад ядра
- •1.3.2 Формування ядра
- •1.3.3 Ббудова ядра
- •1.3.4 Магнітне поле Землі
- •1.4 Геодинаміка мантії
- •1.4.1 Геодинамічна модель мантії
- •1.4.2 Склад та властивості мантії
- •1.4.3 Верхня мантія
- •1.4.4 Середня мантія
- •1.4.5 Нижня мантія
- •1.4.6 Склад мантії та її властивості
- •1.4.7 Проблеми повзучості та в’язкості
- •1.4.8 Характеристика тектоносфери
- •2 ГеодинаміЧні процеси земних надр
- •2.1 Геодинаміка астеносфери
- •2.1.1 Тектонічні гіпотези в історії геології
- •2.1.2 Тектонічні рухи
- •2.1.3 Теорія пограничних шарів при тепловій конвекції
- •2.2 Геодинаміка літосфери
- •2.2.1 Границі літосфери
- •2.2.2 Класифікація плит
- •2.2.3 Гіпотеза спредінгу і субдукції
- •2.2.4 Основні положення концепції спредінгу ложа океанів
- •2.2.5 Повний геодинамічний цикл розвитку літосфери
- •2.2.6 Геодинамічні процеси, пов’язані з океаногенезом
- •2.3 Внутрішня динаміка землі, типи тектонічних рухів, їх механізм, циклічність
- •2.3.1 Геодинамічні процеси, пов’язані з континентогенезом
- •2.3.2 Землетруси
- •2.3.3 Розповсюдження землетрусів
- •2.3.4 Внутрішня структура і механізм дії вулканів
- •2.4 Екзогенні геодинамічні процеси
- •2.4.1 Природа геодинамічних процесів та методи вивчення
- •2.4.2 Гравітаційні схилові процеси
- •2.4.3 Повзучість та її динаміка
- •2.4.4 Процеси зсуву та їх різновиди
- •3 Еволюція Землі, роль геодинамічних процесів у формуванні родовищ корисних копалин
- •3.1 Еволюція Землі
- •3.1.1 Гіпотези утворення Землі
- •3.1.2 Основні геотектонічні гіпотези
- •3.1.3 Глибинні процеси землі та їх поверхневі прояви
- •3.1.4 Тектоніка плит
- •3.1.5 Тектоніка плюмів
- •3.1.6 Роль континентів у динаміці Землі
- •3.1.7 Вертикальні рухи всередині континентів
- •3.2.3 Карстові і суфозійні процеси
- •Перелік Використаних джерел
- •Д одатки
- •Приклади сейсмічних моделей Землі
- •1 Сейсмологічна модель Землі
- •Сейсмічна модель будови Землі
- •Теорія плюмів
- •Методи геодинамічних досліджень
- •Регіональний тепловий потік в земній корі
- •Локальний тепловий потік
- •Регіональні термічні дослідження
2.4.2 Гравітаційні схилові процеси
Під гравітаційними схиловими процесами слід розуміти денудаційні процеси на природних схилах та штучних скосах, які проявляються у вигляді зміщення грунтового матеріалу (частини геологічного середовища) на більш низькі гіпсометричні рівні під дією сили тяжіння без суттєвого впливу будь-яких транспортуючих агентів. До них належать зсуви, завали, поверхнева і глибинна повзучість, осипання та деякі інші явища.
2.4.3 Повзучість та її динаміка
Процес повзучості – це є поступове зміщення грунтів на схилах без розриву суцільності деформуючого геологічного тіла, яке відбувається під дією сили тяжіння і супутніх зовнішніх факторів: періодичного зволоження і висихання, нагріву та охолодження, замерзання та відтаювання. Повзучість поділяють на поверхневу і глибинну.
Поверхнева повзучість, або крип, проявляється поблизу земної поверхні, найчастіше у в’язких, інколи пухких покривних утвореннях, включаючи провальні зони порід корінної основи. Цей процес є широко розповсюдженим як в гірсько-складчастих областях, так і на платформах, в межах долин річок, на морських узбережжях, відкосах кар’єрів, тощо. Зони розвитку поверхневої повзучості розташовані в межах області сезонного коливання вологості, температури і фазового стану грунтів. Глибини її прояву не перевищують 1,5-2 м.
Глибинна повзучість, на відміну від крипу, розвивається на значно більших глибинах: проявляється не тільки в поверхневих відкладах, але не рідко в породах корінної основи, включаючи і скельні грунти. Причиною цього процесу є особливості полів напружень, які виникають в масиві внаслідок власної маси грунтів, ступеня їх цілісності, зміни гідрогеологічного режиму та ін.
Розрізняють площинну, колообертальну і загальну глибинну повзучість [10].
2.4.4 Процеси зсуву та їх різновиди
Зсув, або зсувний процес – це є процес зміщення частини гірських порід (грунтів) під впливом перш за все сили тяжіння на більш низький гіпсометричний рівень при збереженні контакту з нерухомою основою. Нерідко під терміном “зсув” розуміють також зсувне тіло, тобто геологічне тіло, яке сформоване в зсувному процесі і обмежене поверхнею або зоною зміщення, а зверху – земною поверхнею.
Геодинаміка зсувного процесу перш за все визначається структурно-тектонічними умовами і літолого-петрографічними характеристиками геологічних тіл, які деформуються. Тому існує різниця між зсувами у складчастих областях і на платформах, а також між їх різновидами, пов’язаними з визначеними стратиграфо-генетичними комплексами гірських порід. Так, у платформних умовах в корінних породах переважають зсуви течії та ковзання в поверхневих осадах.
Зсуви поділяються на поверхневі та глибинні – по глибині процесу; та на ковзання, видавлювання, випливання, течії, просідання, розрідження за геодинамічним критерієм.
Зсуви ковзання – це ковзання блоків порід або пухких мас внаслідок миттєвої втрати міцності або розвитку повзучості, яка переходить у зріз.
Динаміка зсувів ковзання. Виникненню первинного зсуву передує тривалий період його підготовки, при якому йде формування схилу, змінюється його конфігурація, тобто змінюються характеристики поля напруг. Під дією власної маси в окремих частинах схилу утворюються зони, в яких активно йдуть процеси поступової глибинної або поверхневої повзучості, а місцями і крихкого руйнування. Послідовне руйнування опору порід зсуву в окремих точках схилу викликає виникнення додаткових напруг в сусідніх точках, що призводить до прогресивного руйнування в зоні зміщення. На завершальному етапі (стадії основного зсуву) відбувається переміщення донизу зсувного тіла, після чого процес зсуву на деякий час припиняється або зовсім затухає.
Питання для самоперевірки
Внутрішня структура і механізм дії вулканів.
Які геодинамічні процеси характерні для платформних областей?
Методи вивчення геодинаміки.
Які гравітаційні складові процеси Ви знаєте?
Повзучість і її динаміка.
