Порядок розрахунку податку з доходів фізичної особи, отриманих у вигляді заробітної плати

У відповідності з нормами діючого Податкового Кодексу України сума податку з доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді заробітної плати, визначається як добуток різниці, між сумою нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму утриманих соціальних внесків і податкової соціальної пільги (за умов її застосування), та ставки прибуткового податку:

,

де, П_з/п  сума податку з доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді заробітної плати в звітному періоді, грн;

З/П  фактична сума нарахованої (отриманої) заробітної плати платнику податку в звітному періоді, грн;

ЄСВ  розмір утримань до фондів соціального страхування у вигляді Єдиного соціального внеску, грн;

ПСП  розмір податкової соціальної пільги платника податку на зменшення оподаткованого доходу, грн.;

Сп  ставка податку, грн.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,  обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Загальний фонд заробітної плати платника, що формується на підприємстві для розрахунку податку, формується з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, тарифних і посадових окладів, посадових обов’язків), а саме:

 винагороди за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів), включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;

 оплату за час перебування у відрядженні (за виключенням добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення);

 оплату висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

 вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці.

Фонд додаткової заробітної плати формується за рахунок доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій (доплати за суміщення професій, інтенсивність праці, науковий ступінь, вислугу років, роботу в нічний і надурочний час, високу професійну майстерність, допуск до державної таємниці, шкідливі умови праці, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та ін.).

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносять винагороди і премії, які мають одноразовий характер, інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства і провадяться понад встановлених законодавчих норм: винагороди за підсумками роботи за рік і стаж роботи; одноразові заохочення, присвячені ювілейним та пам’ятним датам; матеріальна допомога на оздоровлення, у т. ч. необхідність якої викликана шкідливим довкіллям; оплата або дотації на харчування працівників; вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування і відпочинок; премії за виконання особливо важливих завдань та ін.

Отже, заробітна плата найманого працівника, що підлягає оподаткуванню, має визначатись агрегатом нарахувань за трьома складовими: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які, у свою чергу, формуються за диференційним принципом. При цьому слід враховувати, що не всі доходи найманих працівників підлягають оподаткуванню. Існує певний перелік виплат, які, у відповідності до чинного законодавства, не включаються до фонду оплати праці. Це:

 внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

 допомога по вагітності, пологах, при народженні дитини і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

 допомога на поховання;

 допомога по тимчасовій непрацездатності;

 витрати на відрядження: добові, вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;

 винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

 вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, молока, лікувально-профілактичного харчування, а також мийних та інших знешкоджувальних засобів;

 компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту;

 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами та ін.

У відповідності з законом України № 2464 від 08.07.2010 р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це консолідований внесок до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, який здійснюється в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) здійснюється як агрегований платіж до Пенсійного фонду і формується за рахунок декількох окремих внесків на соціальне та пенсійне страхування. Якщо раніше соціальні внески сплачувались до чотирьох державних соціальних фондів (пенсійного фонду, фондів: зайнятості, тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві), то з 1 січня 2011 року такі платежі роботодавці зобов’язані здійснювати одноразово.

Для платників це означає суттєве зменшення адміністративного навантаження в процесі нарахування та сплати соціальних платежів. Незаперечні адміністративні переваги виникають і з точки зору забезпечення державного контролю, що досягається за рахунок оптимізації реєстраційних, облікових процедур, а також аналітичного опрацювання представленої звітності.

Розраховується єдиний соціальний внесок за аналогічним порядком, що діяв до прийняття даного закону. Джерелами його формування, як і раніше, є фонд оплати праці окремого найманого працівника. В залежності від їх правового та соціального статусу, а також бази нарахування, платники сплачують за власний рахунок ЄСВ за ставками, що представлені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Ставки єдиного соціального внеску для застрахованих осіб

№ з/п	Найменування платника ЄСВ	База нарахування ЄСВ	Розмір ЄСВ, що утримується з платника
1	Фізичні особи, у т. ч. іноземні, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях, а також у фізичних осіб на умовах найму. Фізичні особи, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах та інших міжнародних організаціях, у т. ч. іноземних	сума нарахованої заробітної плати	3,60
3	Фізичні особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді	сума нарахованої заробітної плати	3,60
4	Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальних служб
5	Фізичні особи, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України	сума нарахованої заробітної плати	6,10
6	Фізичні особи, які виконують спеціальні роботи в польотах у складі льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, бортоператори)	сума нарахованої заробітної плати	6,10
7	Фізичні особи - інваліди, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС	сума нарахованої заробітної плати	2,85 – для інвалідів 3,60 – для всіх працівників
8	Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, або у фізичних осіб  підприємців, або осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю за цивільно-правовими договорами	винагорода за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором	2,60
9	Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу	сума грошового забезпечення	2,60
10	Фізичні особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності	сума допомоги по тимчасовій непрацездатності	2,00
11	Фізичні особи - підприємці, які вибрали спеціальний режим оподаткування і сплачують єдиний податок	сума доходу визначається самостійно	не утримується
12	Фізичні особи (не підприємці), які займаються адвокатською, нотаріальною, творчою діяльностями	сума доходу отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО	не утримується

Суми сплаченого ЄСВ не спрямовуються до складу державного або регіональних бюджетів, а використовують виключно на цілі, що передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Податкові агенти, що використовують найману працю, зобов’язані сплачувати Єдиний внесок в день нарахування та видачі авансу та заробітної плати, або не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для таких платників є календарний місяць.

У відповідності з законом для утримання ЄСВ визначені певні вартісні обмеження. Так зокрема, максимальний розмір доходу платника податку з якої розраховується сума ЄСВ визначається 17 прожитковими мінімумами, встановлених для працездатних осіб, а мінімальний  рівнем мінімальної заробітної плати на дату такого нарахування (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Діапазон бази нарахування єдиного соціального внеску для застрахованих осіб на 2015 рік

№ з/п	Календарний період	Максимальна база нарахування ЄСВ	Мінімальна база утримання ЄСВ
1	з 01.01.15 р. до 30.11.15 р.	20 706,00 грн.	1 218,00 грн.
		Максимальний щомісячний ЄСВ-платіж	Мінімальний щомісячний ЄСВ-платіж
		745,42 грн.	43,84 грн.
2	з 01.12.15 р. до 31.12.15 р.	Максимальна база нарахування ЄСВ	Мінімальна база нарахування ЄСВ
		23 426,00 грн.	1 378,00 грн.
		Максимальний щомісячний ЄСВ-платіж	Мінімальний щомісячний ЄСВ-платіж
		843,34 грн.	49,61,00 грн.

Податкова соціальна пільга (ПСП) – сума, на яку платник податку має право зменшити суму свого загального місячного оподаткованого доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. ¹

Визначений поріг застосування ПСП є обов’язковим для використання в розрахунку прибуткового податку всіма платниками. Як виняток, він може бути збільшеним за умов коли платник утримує двох і більше дітей віком до 18 років. Розмір граничного доходу за таких умов є кратним кількості дітей.

До 31 грудня 2014 року для будь-якого платника податку її розмір визначається в сумі, що дорівнює половині прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2015 року ПСП збільшується вдвічі і дорівнюватиме 100% такого прожиткового мінімуму.²

В залежності від соціального статусу платника розмір ПСП визначається окремо для кожної категорії громадян.

Для платників, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, застосовується пільга, що визначається добутком загальної суми ПСП на кількість дітей. Тобто, якщо платник податку утримує двох таких дітей, розмір ПСП такого платника у 2011 році складатиме: 470,5 грн × 2 = 941 грн., а якщо трьох дітей  470,5 грн × 3 = 1 411,5 грн.

Дозволяється збільшення розміру податкової соціальної пільги на користь платника податку в 1,5 рази (150% суми ПСП), який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном  у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда  у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у т. ч. з дитинства;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Податкова соціальна пільга може бути збільшена також в два рази (200% суми ПСП), якщо платник податку є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Податкова соціальна пільга не застосовується до доходу:

 самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також від іншої професійної діяльності;

 платника податку, іншого ніж заробітна плата;

 зарплати, яку особа отримує одночасно зі стипендією, грошовим чи майновим забезпеченням учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджетів.

ПСП застосовують за одним місцем роботи на підставі поданої платником податку заяви разом з необхідними підтверджуючими документами.

За вимогами чинного Податкового Кодексу всі платники податків (фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи на території України та іноземні доходи) зобов’язані тимчасово впродовж 2015 року сплачувати військовий збір.

Об’єктом оподаткування збором платника є його доходи у формі:

‒ заробітної плати та лікарняних;

‒ виплат за цивільно-правовими договорами, у т. ч. за договорами підряду, купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, оренди;

‒ виграшу в державну та недержавну грошову лотерею;

‒ дивідендів та процентів;

‒ інвестиційного прибутку;

‒ спадщини та подарунків;

‒ іноземних доходів.

Ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування.

Нарахування, утримання та сплата збору до бюджету здійснюються у такому порядку:

Вид виплати	Строк перерахування ВЗ
Гроші перераховані в безготівковій формі на рахунок фіз. особи	Одночасно з перерахуванням грошей на рахунок
Виплата готівкою в касі	Впродовж банківського дня, наступного за днем виплати (нарахування)
Виплата в натуральній формі

Сума нарахованого збору не впливає на коригування бази оподаткування при визначенні суми ПДФО.

Приклад 1.

Визначити розмір податку з отриманого доходу найманої особи за умов коли сума нарахованої та виплаченої заробітної плати за січень становила 1 000 грн., а за лютий 2011 року  1 800 грн. Визначити строки перерахування податку до бюджету.

Таблиця 6.3

Розрахунок суми податку з доходів фізичної особи, отриманих у вигляді заробітної плати

Заробітна плата найманого працівника (нарахована), грн	Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування	Розрахункова сума, грн	Податкова соціальна пільга, грн	Сума нарахованого податку, грн	Заробітна плата, що виплачується найманому працівнику, грн
	3,6%			15%
1 000	36,0	964,0	470,5	74,03	874,98
1 300	46,8	1 253,2	470,5	117,41	1 135,79
1 800	64,8	1 735,20		260,28	1 474,4

З метою задоволення соціальних потреб громадян, а також враховуючи вимоги ст. 115 Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.95 р. заробітна плата повинна виплачуватись працівникам через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто, заробітна плата впродовж місяця повинна виплачуватись двічі: за першу половину місяця (15 календарних днів)  в період з 16 по 22 число поточного місяця, а за другу – з 1 по 7 число наступного місяця.

Це зобов’язує здійснювати розрахунок та сплату податку з отриманої (нарахованої) заробітної плати також двічі на місяць.

Нарахування заробітної плати за першу половину січня місяця (авансова виплата).

Припустимо, що за умовами попереднього прикладу у підприємства звичайний графік роботи п’ять днів у тижні. Отже, до 15 числа включно працівник відпрацював 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14 = 8 робочих днів.

Нарахована заробітна плата за 8 відпрацьованих днів складає: 1000 грн. / 19 (кількість робочих днів у січні) × 8 = 421,05 грн.

Утримання єдиного соціального внеску: 421,05 × 3,6% = 15,16 грн.

Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб: 421,05 – 15,16 = 405,89 грн.

Податок на доходи фізичних осіб: 405,89 × 15% = 60,88 грн.

Військовий збір: 421,05 × 1,5% = 6,32 грн.

Заробітна плата, що отримує працівник на руки: 421,05 – 15,16 (ЄСВ) – 60,88 (ПДФО) – 6,32 (ВЗ) = 338,69 грн.

Нарахування заробітної плати за другу половину місяця.

Нарахована заробітна плата за другу половину місяця складає 1000 – 421,05 = 578,95 грн.

Утримуємо єдиний соціальний внесок: 578,95 × 3,6% = 20,84 грн.

База оподаткування податком на доходи фізичних осіб: 578,95 – 20,84 = 558,11 грн.

Податок на доходи фізичних осіб (застосовуємо податкову соціальну пільгу): (558,11 – 470,5) × 15% = 13,14 грн.

Військовий збір: 578,95 × 1,5% = 8,68 грн.

Заробітна плата за другу половину місяця, що працівник отримує на руки складає 578,95 – 20,84 (ЄСВ) – 13,14 (ПДФО) – 8,68 (ВЗ) = = 536,29 грн.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податок сплачується до бюджету такими податковими агентами впродовж банківського дня, що настає за днем нарахування (виплати) заробітної плати.

Беручи до уваги дані нашого прикладу, роботодавець має сплатити до бюджету суми податкових платежів та ЄСВ:

Таблиця 6.4

Податкові та соціальні платежі	Термін платежу
	з 16 по 22 число поточного місяця	з 1 по 7 число наступного місяця
Податок з доходів фізичних осіб, грн.	60,88	13,14
Єдиний соціальний внесок, грн.	15,16	20,84
Військовий збір, грн.	6,32	8,68

Податкова знижка (ст. 166 ПКУ)

Податкова знижка для фізичних осіб, це  документально підтверджена сума витрат платника податку  резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів  фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця.

З метою перерахунку загального оподаткованого доходу за результатами звітного податкового року оригінали зазначених документів повинні зберігатись платником до моменту їх надання органу ДФСУ.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним такі витрати (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Витрати платника податку на формування суми податкової знижки

Перелік витрат платника податку	Обмеження щодо включення витрат до податкової знижки
Частина суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, у рахунок його погашення яка визначається за формулою: , де, Вlim.  граничний розмір кредитних виплат за укладеним іпотечним кредитом, що зараховується до суми податкової знижки, грн; Вф.  фактична вартість кредитних виплат за укладеним іпотечним кредитом впродовж звітного податкового року, грн; Sмін.  мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 кв. м, кв. м; Sфакт.  загальна площа житла, яке будується платником за рахунок іпотечного кредиту, кв. м	Право на включення надається платнику за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання
Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям	Внески у розмірі, що не перевищують 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
Компенсація вартості навчання	Витрати на оплату середньої професійної або вищої форми навчання платника податку, іншого члена його сім’ї 1-го ступеня споріднення у розмірі, що не перевищують суму доходів, що дає право на застосування податкової соціальної пільги в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року
Компенсація вартості платних послуг з лікування (набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування)	Витрати на користь закладів охорони здоров’я у розмірі, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, крім: витрат на косметичне лікування, протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, абортів, лікування тютюнової чи алкогольної залежності та ін.
Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення	Внески у розмірі, що не перевищують суму доходів, що дає право на застосування податкової соціальної пільги:  при особистому страхуванні в розмірі 100%;  при страхуванні члена сім’ї 1-го ступеня споріднення в розмірі 50%
Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій	Включається сума в межах третини доходу, отриманого у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита	Без обмежень
Суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу	Включаються витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів на використання у якості палива біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива

Податкова знижка може бути надана виключно фізичній особі  резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також тій особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від його прийняття.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Приклад 2.

Заробітна плата найманого працівника за основним місцем роботи впродовж поточного року становила 2 000 грн щомісячно. Інших доходів на протязі року платник податку не отримував. У вересні місяці звітного податкового року платник податку заплатив за навчання у національному ВУЗі на умовах контракту грошові кошти в розмірі 6 200 грн. Здійснити перерахунок загального річного оподаткованого доходу платника податку та визначити суму податкової знижки за наслідками зазначених витрат.

Таблиця 6.5

Розрахунок суми податку з доходів фізичної особи, отриманих у вигляді заробітної плати

Заробітна плата найманого працівника (нарахована), грн	Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування	Розрахункова сума, грн	Податкова соціальна пільга, грн	Сума нарахованого податку, грн	Заробітна плата, що виплачується найманому працівнику, грн
	3,6%			15%
2 000	72	1 928		289,2	1 638,8

Сума коштів, що підлягає поверненню платнику податку визначається як різниця між сумою фактично сплаченого податку з доходів, отриманих у вигляді заробітної плати та сумою податку, визначеного з урахуванням коригування на суму податкової знижки.

1. Визначення суми загального річного оподаткованого доходу та річної суми сплаченого податку:

 2 000 грн × 12 міс = 24 000 грн

 289,2 грн × 12 міс. = 4 470,4 грн.

2. Визначення суми чистого загального річного оподаткованого доходу:

 24 000 грн  6 200 грн = 17 800 грн.

3. Визначення річної суми сплаченого податку з урахуванням податкової знижки:

 17 800 грн × 15% = 2 670 грн.

4. Визначення розміру компенсації:

 4 470,4 грн  2 670 грн = 1 800,4 грн.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації.