Плата за землю (ст. 269 - 289)

У системі платежів за природні ресурси важливе місце належить платі за землю.

Земля є національним багатством України. З півночі на південь територія України простягається на 893 кілометри, із заходу на схід – на 1316 кілометрів. Її загальна земельна площа становить 603 700 кв. км, що складає 5,7% території Європи i 0,44% території світу. З метою раціонального використання національних земельних ресурсів Земельним кодексом України запроваджено її платне використання.

Платниками земельного податку або орендної плати за землю виступають громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об’єднання, організації та установи незалежно від їх організаційно правових форм та форм власності, тобто всі платники податків, які є власниками земельних ділянок, земельних паїв, землекористувачами та орендарями.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності (у т. ч. паї) або користуванні, а також на умовах оренди.

Базою оподаткування є:

‒ нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

‒ площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності землевласників та землекористувачів і обчислюється, виходячи з розміру земельної ділянки, її вартості, ставок земельного податку та індексів споживчих цін за попередній рік.

ЗП = S × В_з.д. × С,

де, ЗП  загальна сума земельного податку, грн;

S  площа земельної ділянки, га;

В_з.д.  вартість одиниці площі земельної ділянки, грн;

С  розрахункова ставка, %.

Підставою для нарахування земельного податку та орендної плати є дані державного земельного кадастру, який включає інформаційні дані стосовно реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. Тому всі юридичні та фізичні особи, які фактично використовують земельні ділянки без належного оформлення документів на землю, повинні звернутись до відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів для відповідного їх оформлення, з метою достовірного визначення площі земельної ділянки, як одного з елементів бази оподаткування.

Вартість одиниці площі земельної ділянки є другим елементом податкової бази, яка для цілей розрахунку земельного податку, визначається добутком нормативної грошової оцінки одиниці площі такої земельної ділянки на коефіцієнт індексації.

За економічним змістом нормативна грошова оцінка земельної ділянки відображає капіталізований рентний дохід, отриманий за її використання. Вона проводиться Державним агентством України із земельних ресурсів за відповідними методиками:

 «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (Постанова КМУ № 213 від 23.03.95 р.);

 «Про методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» (Постанова КМУ № 525 від 30.05.97 р.).

За вимогами зазначених методик нормативна грошова оцінка здійснюється окремо:

а) за сільськогосподарськими землями (орними, природними сіножатями і пасовищами, під багаторічні насадження);

б) за землями населених пунктів;

в) за землями промисловості, транспорту, зв’язку та енергетики;

г) за землями запасу;

ґ) за землями природно-заповідного, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

д) за землями лісового та водного фондів.

Величина нормативної грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації впродовж 33 років.

В зв’язку з тим, що в Україні нормативна грошова оцінка, як базова розрахункова вартість, для сільськогосподарських угідь визначена станом на 01.07.95 р., для земель населених пунктів  на 01.04.96 р., а для земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів  на 01.01.97 р., податковим законодавством передбачено проведення її щорічної індексації за формулою:

К_і = I / 100,

де, I − індекс споживчих цін за попередній рік.

Якщо значення К_і не перевищує 100 відсотків, індексація не проводиться.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Індекси переоцінки центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин, через засоби інформації не пізніше 15 січня поточного року доводить до відома власників земельних ділянок і землекористувачів (табл. 10.2).

Таблиця 10.2

Індекси переоцінки нормативної вартості земельних ділянок

№ з/п	Календарний період	Значення коефіцієнта	№ з/п	Календарний період	Значення коефіцієнта
1	1996 рік	1,703	11	2006 рік	1
2	1997 рік	1,059	12	2007 рік	1,028
3	1998 рік	1,006	13	2008 рік	1,152
4	1999 рік	1,127	14	2009 рік	1,059
5	2000 рік	1,182	15	2010 рік	1
6	2001 рік	1,02	16	2011 рік	1
7	2002 рік	1	17	2012 рік	1
8	2003 рік	1	18	2013 рік	1
9	2004 рік	1	19	2014 рік	1,249
10	2005 рік	1,035	20	2015 рік

При обчисленні сум земельного податку на 2015 рік за земельні ділянки сільськогосподарського призначення платники податків зобов’язані збільшити нормативну вартість такої земельної ділянки на коефіцієнт 3,997, який визначається добутком всіх коефіцієнтів, зазначених в табл. 9.1. Кумулятивний принцип розрахунку даного коефіцієнта для сільськогосподарських земель зберігається до тих пір, коли Державним агентством України із земельних ресурсів не буде здійснена чергова переоцінка нормативної грошової вартості земельних ділянок на нову календарну дату.

Розрахунок коефіцієнта індексації для земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення здійснюється аналогічно.

У відповідності з положеннями Податкового кодексу розмір ставок земельного податку за один гектар земельної ділянки диференціюється в залежності від проведеної чи не проведеної нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.

Таблиця 10.3

№ з/п	Стан нормативної грошової оцінки землі	Ставка земельного податку	Характеристика земельної ділянки
1	оцінка проведена	не більше 3%	земельні ділянки
2	оцінка проведена	не більше 1%	земельні ділянки (сільськогосподарські угіддя)
3	оцінка проведена	не більше 12%	земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності)
4	оцінка не проведена	не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області	земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів