21 Аналіз надлишків споживача і виробника на конкурентному ринку при контролі держави над цінами.

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринкової системи, котра максимізує добробут споживачів і виробників. Кожен споживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем. Отже, крива ринкового попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача – того, хто готовий першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни. Споживчий надлишок (виграш споживача) – величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривою ринкового попиту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. Зниження ціни покращить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар.

Розглядаючи загальну рівновагу між попитом і пропозицією окрім сукупного надлишку споживачів можна визначити надлишок виробників.

28. Конкурентні ринки факторів виробництва. Економічна рента.

Конкурентні ринки факторів виробництва в сучасних умовах сприяють реалізації цілого ряду функцій, завдяки яким здійснюється як ресурсне забезпечення функціонуючих суб’єктів, так і нематеріальне. Крім усього іншого ринки факторів виробництва сприяють вирішенню проблем ефективного розподілу і використання багатств природного середовища, забезпечують раціональну логістику господарських зв’язків, сприяють формуванню адекватної ринкової кон’юнктури.

Як правило, ринки факторів виробництва характеризуються присутністю на них досить великого числа учасників, які безпосередньо впливати на ціну присутніх на ринку факторів виробництва не можуть. Зокрема, якщо яка-небудь фірма приймає рішення про придбання для своїх потреб деякої частини загального ринкового обсягу будівельних матеріалів, то в цьому випадку, рішення фірми про придбання не чинитиме жодного впливу на вартість цих матеріалів. Відповідно і навпаки, якщо який-небудь виробник будівельних матеріалів, контролюючий лише незначну частину ринку, приступає до продажу нової партії своєї продукції, то вона не буде істотно впливати на середньоринковий ціновий показник.

Економічна рента - це дохід не тільки від фактору виробництва "земля", але й будь-якого іншого фактора, пропозиція якого обмежена. Таким є визначення ренти класичною школою. Слово "рента" у перекладі з французької (rente) означає "повертаю", "сплачую", тобто цим підкреслюється факт передавання частини доходу виробника власнику.

Економічну ренту отримують не лише земельні власники і землекористувачі, але й будь-які власники майна, капіталів, цінних паперів. У зв’язку з використанням цих факторів виникають рентні відносини. Тобто економічні відносини, пов’язані з використанням землі, формуються і розвиваються насамперед під впливом відносин власності на землю. У зв’язку з цим необхідно розрізняти землеволодіння і землекористування.