- •Розширений конспект лекцій
- •Лекція 3. Тема 3. Основи теорії ухвалення управлінських рішень
- •1.Місце ухвалення рішень у процесі управління
- •2. Зміст поняття проблема в управлінській діяльності
- •3. Розширене та вузьке розуміння категорії ухвалення рішень
- •4. Головні чинники впливу на процес ухвалення управлінських рішень
- •5. Інформаційні умови ухвалення управлінських рішень
- •6. Характеристики моделей ухвалення управлінських рішень: класичної; поведінкової; ірраціональної
- •8. Зміст етапів раціональної технології ухвалення рішень: діагноз проблеми; накопичення інформації про проблему; опрацювання альтернативних варіантів; оцінка альтернатив; ухвалення рішення
- •7. Інтуїтивна та раціональна технології ухвалення рішень: алгоритм, переваги й недоліки, сфери застосування
- •9. Критерії якості інформації
- •10. Вимоги до висунення альтернатив. Критерії оцінки альтернатив та послідовність їх застосування
- •11. Класифікація методів генерування альтернатив
- •12. Характеристика та цілі застосування методів індивідуального творчого пошуку альтернатив
- •13. Характеристика та цілі застосування методів колективного творчого пошуку альтернатив
- •14. Характеристика та цілі застосування методів активізації творчого пошуку альтернативних варіантів
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення;
- •2) Номінальний груповий спосіб;
- •Рекомендована література до теми 3:
9. Критерії якості інформації
Якість інформаційних матеріалів оцінюється за допомогою таких критеріїв: 1) об’єктивність – це інтегральний критерій, який поєднує у собі наступні часткові критерії: повнота інформації (наявність відомостей, включаючи суперечливі, які необхідні та достатні для прийняття рішення); точність інформації (ступінь відповідності інформації оригіналу); несуперечливість інформації (окремі частини однієї і тієї самої інформації не мають суперечити одна одній); інформації бути зрозумілою для адресата; переконливість інформації (доведеність, достовірність інформації); 2) лаконічність – стислість та чіткість викладення інформації (досягається за рахунок високої згорнутості інформації без втрати її необхідної повноти); 3) актуальність – відповідність інформації об’єктивним інформаційним потребам; 4) своєчасність – здатність задовольняти інформаційну потребу у прийнятний для виконання строк; 5) комунікативність – властивість.
10. Вимоги до висунення альтернатив. Критерії оцінки альтернатив та послідовність їх застосування
Альтернати́ва (фр. alternative, рос. альтернатива, англ. alternative, нім. Alternative) — наявність та необхідність вибору між двома чи кількома можливостями, що виключають одна одну.
Теза, що допускає одну з двох або кількох можливостей.
Альтернати́ва (від лат. alter - один з двох) - Необхідність вибору однієї з двох можливостей, що виключають одна одну.
У логіці - кожний з членів диз'юнкції (логічної операції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну).
При розробці управлінських рішень важливо правильно оцінити поточну ситуацію, альтернативні варіанти рішень та визначити ознаки ефективного вирішення, відповідного цілям організації.
Правильна оцінка сприяє досягненню поставлених цілей, у той час як помилкова оцінка і невірно прийняте рішення ускладнюють досягнення бажаного результату.
Методи оцінки і вибору альтернатив складаються з методів експертних оцінок і критеріальних методів.
Експертні методи
Експертні оцінки - це якісні оцінки, засновані на інформації неколичественного (якісного) характеру, які можуть бути одержані тільки з допомогою фахівців - експертів.
Експерт - висококваліфікований спеціаліст, покладається на свої знання, досвід, інтуїцію та вміння оцінювати складні чинники (явища) і здатний створити власну обґрунтовану (інтуїтивний) модель аналізованого явища (проблеми), якщо він має необхідної для цього вихідною інформацією.
Метод експертного оцінювання належить до інструментарію кількісної оцінки якості альтернатив в умовах слабоформализуемой проблемної ситуації.
Експертне ранжування
Ранг ступінь відмінності за будь-якою ознакою, а ранжування - процес визначення рангів, відносних кількісних оцінок ступенів відмінностей але якісними ознаками.
Ранжування застосовується у випадках, коли неможлива або недоцільна безпосередня оцінка. При цьому ранжирування об'єктів містить лише інформацію про те, який з них кращий, і не містить інформацію про те, наскільки або в скільки разів один об'єкт переважніше іншого.
Критерій - це спосіб опису альтернативних варіантів рішень, спосіб вираження відмінностей між ними (альтернативами) з точки зору переваг особи, що приймає рішення (ОПР).
Критерії оцінки ідеї - це основні параметри, за якими рекомендується оцінювати ідеї, щоб вибрати найкращі з усіх можливих. Серед них можна виділити: новизну, потенційні можливості, оригінальність, гнучкість, ефективність, адекватність, застосовність, логічність, корисність, цінність та інш.
Рішення тим самим прямо залежать від знання особою, яка приймає рішення, сутності явища і того, як кожна з розглянутих стратегій може бути реалізована при певному стані цієї сутності. Стану знання особи, що приймає рішення, можуть бути класифіковані як стану визначеності, ризику, невизначеності.
