Когнітивна теорія 1990-х: пізній конструктивізм

В педагогічній психології відбувається революція, що отримала назву конструктивізму. Базуючись на концепціях Ж. Піаже та Д. Брунера, конструктивізм підкреслює важливість активної участі учнів в процесі формування знань. Знання не може бути просто дано вчителями. Конструктивізм пов'язаний з особистими відкриттями, експериментами; учні приймають активну участь у навчанні поняттям та принципам, дослідженях та експериментах, щоб відкрити ці принципи для самих себе. Такий підхід сприяє підвищення цікавості учнів, розвитку незалежних навичок вирішення проблем та критичного мислення.

Конструктивізм підкреслює рух від загального до конкретного: процес навчання починається з вирішення складних проблем, а основні навички набуваються в ході їх вирішення; напр., спочатку учням дається математична задача, потім в процесі її вирішення вони знайомляться з математичними операціями або учням дається завдання написати твір, допомагаючи їм писати його, викладач вчить учнів навичкам письма: граматиці, правопису, пунктуації.

Практичний дискурс даних концепцій.

1. Використовуйте пояснення, наочні приклади, малюнки щоб допомогти учням зрозуміти зміст. Навчання на заняттях, як правило відбувається в значній мірі вербально; необхідно не просто говорити про поняття, необхідно їх пояснювати використовуючи ілюстрації та схеми, щоб візуально підтримати вербальне пояснення.

2. Навчання повинно бути гнучким, пов’язаним з дослідженнями, учні повинні мати можливість самостійно вирішувати проблеми. Вчитель не повинен розповідати учням про, що говориться у відривку тексту, а дозволити їм виявити це самим, можна написати три питання на карточках та роздати їх підгрупам учнів, дати їм час на вивчення відривку тексту, щоб вони могли відповісти на питання та надати підгрупам час на обговорення відповідей. Потім обговорити відмінності у відповідях різних підгруп.

3. Збуджуйте інтерес, зводьте ризик невдачі до мінімуму і постарайтеся зробити предмет максимально важливим для учнів. Таким чином вчитель задіє природну мотивацію, що сприяє навчанню. На початку навчання можна задати питання, що безпосередньо пов’язані з ключовими поняттями, які повинні бути вивченні, та потребами учнів. Запишіть питання учнів на дошці, потім скажіть щось по типу: «Ось що сьогодні ми збираємось вивчати». Зведення ризику до мінімуму проявляється в тому, що учні можуть вільно предлагати відповіді, задавати питання та активно приймати участь в процесі навчання.

4. Періодично вертайтеся до важливих понять. Необхідно мати список ключових понять, які вивчаються тиждень за тижнем; використовуйте терміни минулих занять, підкреслити їх значення та підкріпити структуру знань учнів.

5. Заохочуйте обґрунтовані здогадки. Конструктивісти заохочують учнів моделювати вдумливі здогадки при відповіді на питання; потім вони допомагають учням проаналізувати власні відповіді і визначити, правильні вони чи ні.

6. Використовуйте різні навчальні матеріали та ігри. Так як мотивація заснована на вродженій цікавості учнів, викладач повинен пропонувати їм різні способи навчання. Ніщо не вбиває так інтерес, як ритуальне навчання, однакове від уроку до уроку.

7. Дозволяйте учням задовольняти свою цікавість, навіть якщо їх ідеї не мають безпосереднього відношення до заняття. Таким чином зростає мотивація та інтерес. Учні також узнають, що викладач діє в їх інтересах та поважає їх питання. (Напр., викладач задає питання і вказує в яких відривкі з тексту можна використати для відповіді; раптом один з учнів говорить, що відповідь на питання вчителя така-то і така-то, але я побачив в цьому відрізку іншу дуже важливу для мене річ. Хороший вчитель скаже: - Яку? Поганий вчитель скаже: - Це чудово, але ми повинні продовжувати заняття?). Основний принцип: учень важливіше ніж урок.