§ 5.2. Методика соціально-економічного дослідження

На відміну від методології, методи і процедури дослідження — це система більш-менш формалізованих правил формування, обробки і аналізу інформації. Але і тут методологія відіграє важливу роль, перш за все, у виборі тих чи інших прийомів для вивчення поставленої проблеми.

Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.

Методика дослідження Поняття, в якому сконцентровані технічні прийоми, пов’язані з певним методом дослідження, операції, їх послідовність і взаємозв’язок.

Наприклад, під час накопичення даних аналітик розробляє таблиці та інструкції щодо їхнього заповнення відповідними службами підприємства. У нашому випадку таблиці з техніко-економічними показниками — це інструмент, а інструкція розрахунків показників — це методика.

Метод (від грецького methodos — шлях до чого-небудь) — в найбільш загальному розумінні означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.

Ні вітчизняна, ні зарубіжна практика не дають чіткого визначення прийомів дослідження. Одну і ту ж систему дій деякі автори називають методами, другі — технікою, треті — процедурами або методикою, а інколи і методологією.

Фундаментальним, узагальненим методом пізнання дійсності є діалектичний метод, який дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв’язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою. Діалектика виступає як знаряддя пізнання в усіх галузях науки і на всіх етапах наукового дослідження.

Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватися на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи:

— методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);

— методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи);

— методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).

Техніка дослідження Сукупність спеціальних прийомів щодо оптимізації і ефективного використання відповідних методів дослідження.

Процедура Послідовність усіх операцій, що складають загальну систему дій і способів організації соціально-економічного дослідження.

Тобто це інтегроване поняття, яке стосується системи прийомів збору і обробки техніко-економічної інформації.

Наприклад, аналіз формування господарського механізму підприємства і розробка ефективної системи управління витратами структурних підрозділів складається приблизно із 60 процедур. Кожна з них — це ніби закінчене мініатюрне емпіричне дослідження, але яке органічно складає загальну теоретико-методологічну програму. Так, одна із процедур присвячена опису підсистеми «виробництво». Використаємо для цього мінімальний набір параметрів: ПП — продуктивність праці і ЧР — чисельність працівників. Тоді випуск продукції ВП, очевидно, визначиться залежністю:

ВП = ПП х ЧР.

У цьому контексті визначаємо два основних фактори — людський і технологічний (складовими останнього є інтенсивний і екстенсивний елементи). Людський фактор, у свою чергу, є складним поняттям. Він впливає на кінцевий результат (ВП) рівнем диференціації в оплаті праці, силою матеріальних стимулів (тобто «цінністю грошей»), а також змінами середнього рівня оплати праці при відповідних змінах продуктивності праці. Аналіз вище переліченого — це і будуть процедури. Частина їх використовує один і той же метод збору даних (кількісний аналіз), але різну техніку (по підприємству, по цеху, по ділянці, бригаді і конкретних робітниках), інша частина може вирізнятися особливістю методу або технічних прийомів, які не використовуються в інших процедурах.