- •Тема 10
- •Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
- •Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки
- •Основні складники методологічної частини програми соціологічного дослідження
- •Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань
- •Визначення об’єкта і предмета дослідження
- •Здійснення інтерпретації понять
- •Формулювання гіпотез дослідження
- •Розрахунок і обґрунтування вибірки
- •Основні методи конкретно-соціологічного дослідження
- •Стратегічний та робочий плани дослідження
- •Етап підготовки до польового дослідження
- •Етап польового дослідження
- •Підготовка первинної інформації до її опрацюван- ня та обробки на комп’ютерах
- •Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
Формулювання гіпотез дослідження
Гіпотеза в конкретно#соціологічному дослідженні — це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціаль# них фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати. У методологічному плані гіпотеза слугує з’єднувальною ланкою між тео# ретичною концепцією та емпіричною базою дослідження, її висувають для перевірки тих залежностей, які внесені до теоретичної схеми і на
Види гіпотез. Гіпотези2 підстави
Гіпотези2 наслідки
вивчення яких скеровані завдання дослідження. У цьому сенсі гіпотеза є своєрідним прогнозом їх очікуваного розв’язання, який може і не виправдатися, що не применшує її цінності. Важливим, як слушно зазначає В.Шаленко, є те, що висунення гіпотези дає змогу зробити обґрунтований перехід від теоретичних понять до емпіричних даних.
Усі гіпотези поділяються на гіпотези2підстави і гіпотези2наслідки, які виводяться з перших. У цьому разі можна визначити таку гіпотезу#під# ставу: основною причиною виникнення конфлікту між робітниками й адміністрацією є та, що пов’язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.
Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням
гіпотез2наслідків:
можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене прагненнями останньої в умовах скоро# чення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку і жінок;
можна припустити, що саме ці групи робітників передовсім підпа# дають під скорочення внаслідок низької продуктивності їхньої праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;
можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної кризи суспільства й падіння життєвого рівня призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій працівників та інших робітників, які підтримуватимуть страйкарів і чинитимуть опір діям адміністрації;
можна уявити, що основним способом розв’язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обґрун# тованості дій адміністрації у вигляді наочних форм роз’яснювальної роботи (як#от стінівки з узагальненими результатами праці робітників різних категорій, зазначенням залежності виробничих результатів од віку, статі тощо). Якщо це і не погасить конфлікт (бо скорочення або звільнення однаково відбудуться), то бодай пом’якшить конфліктну ситуацію і спричинить переадресування вимог груп робітників, які потрапляють під можливе скорочення, від адміністрації до уряду та органів управління загалом.
Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина програми конкретно#соціологічного дослідження.
424
