10.Вчення я.А.Коменського про материнську школу.Програма материнськоъ школи

Материнська школа (дошкільне виховання дітей у сім'ї) покликана передусім забезпечити фізичний розвиток дітей, а також дати початки знань всього того, чого людина повинна навчитися протягом життя. На першому місці – фізичне виховання. Але вже в цьому віці потрібно здійснювати і моральне, естетичне, трудове, релігійне виховання: “Батьки не повинні відкладати виховання до навчання своїх дітей вчителями, адже неможливо криве дерево, що вже виросло, зробити прямим“.

Коменський детально описав усі сторони дошкільного виховання у написаному ним посібнику для батьків “Материнська школа“ – першій в історії такого роду книзі.

11. Принцип природовідповідності виховання я.-а.Коменського

Коменський першим з педагогів послідовно обґрунтував принцип природовідповідності у вихованні. Він розглядав людину як частину природи. Людина складається з усіх основних елементів природи, вона – світ у зменшеному вигляді, мікрокосмос. Оскільки це так, то і розвивається людина за спільними з природою законами. Отже, навчально-виховний процес повинен будуватися у відповідності з цими законами.

Він першим у світі піднявся до усвідомлення наявності особливих законів у вихованні і навчанні. У своїх творах, і передусім у “Великій дидактиці“, він намагається визначити ці закони. Причому робить це шляхом проведення аналогій із закономірностями (“основоположеннями“), що діють у природі. Для прикладу: у природі збираються дерева в лісі, трава в полі, риба в морі, отже діти повинні бути зібрані в школі.

Однак, Коменський обґрунтовував принцип природовідповідності у вихованні не на підставі спостережень над життям рослин і тварин, а на підставі свого педагогічного досвіду і намагався використати у процесі виховання природні, вікові та психологічні особливості дітей.

Принципу природовідповідності Коменський підпорядковує усі теоретичні положення своєї педагогічної концепції. Тобто цей принцип виявився однією з методологічних основ його вчення.

Принцип природовідповідності у вихованні, починаючи від Коменського, буде неодноразово зустрічатися у педагогічних концепціях педагогів XVIII-XIX ст. (Руссо, Песталоцці, Дістервег та ін.), причому кожний з педагогів буде трактувати цей принцип по-своєму. Даний принцип є актуальним і знаходить своє застосування і в сучасній прогресивній педагогіці.

Педагогічна теорія Джона Локка.

Основний шлях досягнення досконалого суспільства Дж. Локк

вбачав у пропаганді й поширенні знання, освіти, культури, ідей добра та

справедливості, а також у вихованні в людях високих моральних

принципів. Одне з центральних місць у педагогічній теорії вченого

посідало визначення виховного ідеалу. Узгоджуючи кінцевий ідеал

виховання зі своїм етичним ученням, Дж. Локк стверджував, щоб досягти

щастя, людина повинна мати певні моральні якості. Відтак, педагог

визначав формування характеру як головну мету, що стояла перед

вихованням.

До ідеалу англійського джентльмена входила та сукупність

зовнішніх навичок людини, яку педагог називав вихованістю: вміння

одягатися, невимушеність, гарні манери, ввічливість і т. ін. До внутрішньої

сторони вчений відносив стриманість у всіх проявах духовного життя,

повне самовладання та самообмеження.

Крім того, Дж. Локк, говорив про виховання таких високих

моральних якостей, як чесність, гуманність, хоробрість, великодушність.

Усі ці риси в сукупності створювали образ ідеальної, гармонійно

розвиненої особистості, яка досягаючи свого власного щастя, не заважала

щастю інших. Відповідно до свого виховного ідеалу, Дж. Локк

розробив більш конкретні завдання фізичного, морального і розумового

виховання, а також методи, за допомогою яких вони могли б бути

вирішені.

Принципи виховання: цілеспрямованість, зв’язок виховання з життям, єдність

свідомості й поведінки, індивідуальний підхід, комплексний підхід до

виховання, виховання у праці, повага до особистості вихованця з

розумною вимогливістю до нього, приязним ставленням до дитини.

Головне завдання він вбачав у дисциплінуванні характеру та потребою з дитинства привчати людину керувати своєю поведінкою і вчинками.

Велику увагу педагог приділяв вихованню розуму, оскільки кожна

людина повинна розуміти й знати все, що її оточує.

Педагог неодноразово звертав увагу у своїх працях на необхідності

спостереження за дітьми. Так, він радив батькам уважно спостерігати за

своїми дітьми, задля того, щоб виявити їх схильності і виховувати у

відповідності з притаманними дітям інтересами, а не примушувати до

діяльності, яка тим не до вподоби.

Джон Локк наголошував на використані різних методів виховання:

приклад, вправи, виховні ситуації, бесіди, заохочення, покарання, які

використовують й досі. Підкреслюючи метод виховної ситуації та

прикладу педагог наголошував, що дітей неможливо виховати за

правилами, необхідно привчати їх та укорінювати будь-які знання завдяки

практиці кожного разу, як це стане можливим, і, якщо можна, то самим

створювати відповідні ситуації. Бесіда, на думку педагога,

найкраще розвиває мовлення та розумове мислення.

Локк виступав супротивником тілесних покарань, вважаючи, що

«рабська дисципліна створює і рабський характер».

Джон Локк про фізичне виховання дітей.

Фізичний розвиток майбутнього джентльмена стояв у Локка майже на першому місці. Загартовування повинно було починатися із самого раннього дитинства, щоб тіло дитини звикло до дії несприятливих температур. "Перше, про що варто піклуватися – це щоб діти ні зимою, ні влітку не вдягалися і не прикривалися занадто легко".

До цього ж пункту, на мій погляд, можна віднести також вимоги Локка у відношенні їжі дитини. "Що стосується їжі, то вона повинна бути зовсім звичайною і простою. На сніданок і вечерю дуже корисно давати дітям молоко, молочний суп, кашу на воді, вівсянку і цілий ряд блюд, що прийнято готувати в Англії; потрібно тільки піклуватися про те, щоб усі ці блюда були прості, без рясних домішок і дуже мало приправлені цукром, а ще краще зовсім без нього. Особливо ж ретельно варто уникати всяких пряностей і інших речей, що можуть гарячити кров. Варто також помірковано солити їхню їжу і не привчати їх до сильно приправлених блюд". З цих наставлянь випливає, що Локк хотів, щоб дитина в майбутньому була невибаглива в їжі, і відсутність пряностей вишуканого блюда не відбивалося б на його самопочутті і сприймалося їм як належне. Цей пункт, як і всі інші вище перераховані, орієнтований на тривалі подорожі і зв'язані з ним позбавлення, що волею-неволею довелося б перенести юному джентльмену.

Локк також багато говорив про користь ремесла. Ремесло, на його думку, було важливим складовим виховання. Завдяки ремеслу юнак розвивався фізично, а також займав свій вільний час, що обгороджувало молодої людини від дурних впливів. Однак цей аспект виховання не носить явної орієнтації на майбутнє життя вихованця, воно скоріше виступає в якості хоббі, що повинне благотворно впливати на майбутнього джентльмена. Введення елемента хоббі в педагогічну систему, на мій погляд, значно модернізує її, тому що захоплена чимось дитина дійсно набагато менше піддається дурним впливам, ніж нічим не зацікавлена людина.