Глава 6 цк, зу Про нотаріат

Тема. Зобов'язання у цивільному праві.

1. Поняття та загальна характеристика зобов'язального права.

2. Види зобов'язальних відносин.

3. Сторони у зобов'язаннях

4. Порядок заміни сторін у зобов'язаннях.

5. Підстави винекнення, зміни та припинення зобов'язань.

1. Зобов'язання є міжгалузевим інститутом.

Зобов'язання це самостійне цивільне правовідношення у якому одна сторона (боржник) має обов'язок виконати на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматись від них, а друга сторона (кредитор) має право вимоги стосовно першої.

Характеристика (ознаки) :

1. Зобов'язання являє собою самостійне правовідношення.

2. Зобов'язання породжують майнові права та обов'язки; особисті немайнові права та обов'язки, які пов'язані із майном.

3. Зобов'язання має сталий склад учасників правове становище яких не змінюється від якості правовідношення.

4. Впливають на винекнення, зміну та припинення цивільних відносин.

5. Складають динаміку цивільних відносин

6. Сприяють досягненню цивільно-правового результату

7. Пов'язані із суміжними інститутами та правовідносинами.

2. Види

Зобов'язання поділяються за предметом на :

-договірні

- недоговірні - це 5 книга цивільного Кодексу поділяються на зобов'язання з публічною обіцянкою, деліктні зобов'язання із відшкодування шкоди.

За спрямованістю правовідношень:

- активні - це такі зобов'язання, де необхідно примінии певні дії

- пасивні - це такі зобов'язання, які протікають без прояву дій (пролонгація договору)

Зобов'язання бувають за кількістю сторін:

- двосторонні

- багатосторонні

Зобов'язання це таке правовідношення, яке підрозуміває систему прав та обов'язків

3. Строни у зобов'язанні:

-боржник - це правозобов'язана особа - пов'язана обов'язком виконання певних дій або отримання вини

- кредитор - це правомочна особа - особа, яка має право вимоги

- третя особа у зобов'язанні - це особа яка безпосередньо не пов'язана із зобов'язанням або з його предметом, але має певні права або обов'язки з боку боржника або кредитора

У зобов'язані може бути і десять сторін, але дві основні, а 8 - це все треті сторони.

4. Порядок зміни сторін.

Буває множеність сторін, тобто коли з боку боржника або з боку кредитора є декулька осіб.

Множеність зобов'язання буває

-активна множеність - це коли на стороні кредитора дві та більше особи

- пасивна множеність - на стороні боржника дві та більше особи.

Порядок заміни сторін:

- за бажанням сторін

- за умовами закону - це ЗУ Про іпотеку, Про іпотечне кредитування, Про банкову діяльність, Про фінансові послуги

- за рішенням суду

- за специфікою відносин

При заміні кредиторів не має обов'язкової вимоги про інформування про це боржника. Заміна боржника обо'язково супроводжується повідомленням про це кредиторів.

Принципи виконання зобов'язань.

Належне виконання зобов'язання передбачає, що :

- воно виконується належним способом

- воно виконується належними особами

- воно виконується у передбачний строк або термін

Недовиконане зобов'язання може не зарахуватися.

5. Порядок винекнення, зміни та припинення зобов'язання

Зобов'язання виникають у випадках:

- правомірні дії та неравомірні дії

- події абсолютні або відносні

- правочини

- договори

- рішення органів державної влади та місцевого самоврядування

- рішення суду

- звичай ділового обороту ст 7 ЦК

-із закону

Зобов'язання припиняються у випадках:

- у разі їх належного виконання, які можуть бути із підтвердженням: письмовим, усним, квитанція, чек

- заліком

- логічний спосіб але не бажаний

-новація - це припинення зобов'язання шляхом зміни предмету зобов'язання

- відтупним - коли боржник не може виконати зобов'язання і змінює предмет шляхом виплати грошима

- шляхом прощення боргу зокрема це азартна ігри або парі

- шляхом смерті фізичної особи (ст 1219 ЦК)

- припинення юридичної особи

- банкруцтво фізичної особи

Цесія - це уступка права вимог. Право цесії має кредитор.

Регресні зобов'язання або зобов'язання щодо повернення. Право регресу з'являється там, де є інші особи.

Юридична відповідальність у зобов'язаннях буває:

- солідарна

- субсидіарна

- часткова

Зобов'язання бувають:

- основні - вони передбачають власне предмет

- додаткові- такі зобов'язання не мають

Способи забезпечення виконання зобов'язань.

Функції:

- стимулююча

- інформаційна

- забезпечувальна

- регулятивна

- компенсаторна

Існують такі способи забезпечення зобов'язання:

- неустойка - є забезпечувальна функція, де додаткове зобов'язання. Неустойка являє собою певні відсотки. Відсотки на неустойку не нараховуються. Неустойка має два види: штраф та пеня. Штраф - це відсоток від загальної суми зобов'язання, який нараховується разово у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання. Неустойка нараховується на наступний день невиконання зобов'язання. Пеня - це відсоток від загальної суми зобов'язання, який нараховується на кожен день прострочення невиконаного або неналежним чином виконаного боржником зобов'язання. Неустройка буває штрафна, залікова, альтернативна. Неустойка не може бути визначена без обов'язкового зобов'язання. Неустойка це супроводжувальний елемент грошового зобов'язання.

- поручительство - це спосіб забезпечення зобов'язання. Відносини щодо поручительства припиняються у тому разі коли сторори не виконують зобов'язання.

- гарантія - це вид поручительства, але гарантія може бути самостійним зобов'язанням. Гарантом, тобто кредитором, може бути тільки юридична особа, тобто банк або інша фінансова установа. Сторони називаються у гарантії беніфінціар - це кредитор, він же банк або фінансова установа, пренципал - він же боржник, та третя сторона.

- застава - це спрсіб забезпечення зобов'язання, він має субсидіарний характер, виняток складає ситуація коли застава нерухомого майна це окреме зобов'язання. Застава характеризується тим, що предмет застави рухоме або нерухоме майно гарантує виконання зобов'язань належним чином. Застава буває: це заклад - застава рухомого майна, іпотека- застава нерухомого майна.

- завдаток - це певна грошова сума, яка складає частину суми загального зобов'язання, яка потім зараховується. Він іде як сума погашення за ризик.

- аванс - сума грошей, яка не входить до загальної суми зобов'язання.

- утримання - це коли кредитор утримує певну річ до погашення повної зобов'язання. Утримання застосовується тільки у речових зобов'язаннях; утримувати можна тільки ті речі, які ви набули за певним договором.

Тема. Цивільно-правовий договір.

1. Поняття та загальна характеристика договору у цивільному праві.

Функції договірного права:

- ініціативна - учасники цивільних відносин проявляють ініціативу і приймають участь у цивільному праві

- координаційна - договір є фактичною комунікацією для норм цивільного права, які потрапляють через суспільства до закону і навпаки

- регулятивна - завдання врегулювання відносин

-охоронна/ захисна

- інформаційна

- забезпечувальна (функція гарантії)

- функція виховна

Договірне право складає самостійний інститут - це узькопрофільна система норм права.

- Договір є підставою винекнення, зміни та припинення цивільних прав та обов'язків.

- Договір є формою самостійних правовідносин.

- Договір є формою участі учасників цивільного права у правовідношенні.

- Договір є формою вираження волі у правовідношеннях.

- Договір є формою захичту цивільних прав та обов'язків.

Договір і договірне право застосовується всюди.

Книга 5 ЦК з глави 45 і по главу 80 - це договірне право

Поняття договору закріплене у ст 626 ЦКУ.

Учасниками договору є сторони.

Учасниками правочину є контаргенти.

2. Ознаки договору.

- дві або більше сторін

- законні активні або пасивні дії

- права та обов'язки за договором (винекнення, зміна або припинення цивільних відносин)

Кожен договір є правочин, але не кожен правочин є договором, тобто правочин ширше за договір.

Кожен договір є зобов'язанням, але не кожне зобов'язання є договором, тобто зобов'язання є ширше за договір

3. Принципи договору.

Існує багато принципів, це зокрема рівність сторін, але ст 627 закріплює ринцип свободи договору. Цей принцип передбачає основний сенс договірного права. Сенс договірного права складається із трьох показників:

- здатність особи вільно укладати або припиняти цивільні відносини

- вільний вибір контрагентів за договором

- вільний вибір змісту договору, за винятком випадків передбачених законом (норми закону, норми моралі, релігії та традиції)

4. Види договорів.

За кількістю сторін у договорі:

- двосторонні

- багатосторонні - це три або більше сторін

За підставою винекнення договори бувають :

- реальні - це договір, який вважається дійсним з моменту передання речі

- консенсуальні - це договір, який є укладеним і є чинним після укладення домовленості

За строком вони поділяються на :

- строкові

- безстрокові (автоматична пролонгація)

- договори із невизначеним строком або договори на вимогу

- договори із розумними строками

Договори поділяються за економічним змістом:

-оплатні:

- оплату грошову

- натуральну

- змішану

- альтернативну

-безоплатні

За ступенем довіри між сторонами договори поділяються на:

- фідуциарні, (довірительні)

- алеаторні (ризикові)

За формою договори бувають:

-письмові

- кваліфікована письмова форма (+нотаріус, або + державна реєстрація)

- усні

- конклюдентні

За легальним забезпеченням поділяються на:

- легальновизначені - це ті, які прописані в законі (договір купівлі продажу і т.д.)

- договори загальноневизначені (інтернет договір)

За юридичним змістом поділяються на:

- односторонні

- двосторонні (взаємні)

5. Порядок укладення договору.

Оферта - це пропозиція укласти договір. Вона може мати як письмову так і усну форму.

Акцепт - прийняття пропозиції у власне договір. Акцепт має таку ж саму форму як оферта, тобто усну або письмову.

Всі зміни до договору мають таку ж саму форму як і договір.

Тема. Договір купівлі-продажу - опрацювати самостійно.

Тема. Недоговірні зобов'язання

1. Загальна характеристика недоговірних зобов'язань

Недоговірні зобов'язання виникають:

- із правочинів

-з подій

- із актів державної влади та органів місцевого самоврядування

-із рішень суду

- із звичаїв ділового обороту

- із положень закону

- із публічної обіцянки

- із деліктів

3. Зобов'язання, що виникають із публічної обіцянки

Їх загальна характеристика в тому, що:

- вони не пов'язані із певним договором

- кількість сторін автоматично не означена

- їх предметом є майно або гроші

- вони мвють певне завдання ( не суперечать нормам закону)

- виконання завдання має певний результат

- за результатами сплачується винагорода

Публічна обіцянка поділяється на:

- без оголошення конкурсу

- з оголошенням конкурсу

Конкурси бувають кваліфіковані та некваліфіковані.

Конкурси бувають відкриті та закриті. У відкритому конкурсі можуть приймати участь усі. У конкурсі поділяються умови на обов'язкові - це умова щодо завдання, умова щодо винагороди, умова прийняття участі у конкурсі, і т.д.; необов'язкові - це порядок оголошення переможця, склад комісії, умова виконання завдання.

4. Деліктні зобов'язання

Деліктні зобов'язання - це зобов'язання правовідношення, які виникають із неправомірних дій або бездіяльності (злочини та правопорушення), які порушують права учасників цивільних відносин та призводять до негативних наслідків.

Характеристика деліктних зобов'язань:

- вони виникають із неправомірних дій

- вони порушують права учасників цивільних відносин

- вони призводять до негативних наслідків майнового або особистого немайнового порядку

- мають учасників у виді кредитора та боржника

- мають систему забезпечувальних засобів

Склад цивільно- правового делікту такий як і в кримінальному правопорушенні. Є об'єкт, суб'єкт, є об'єктивна і суб'єктивна сторона.

Ст 177 ЦК

Почитати:

1. Юридичну відповідальність

2. Види договорів (договір купівлі-продажу, договір міни, позика)

3. Договори щодо комерційної діяльності.

4. Кредитні договори і т.д.

На практичне заняття:

1.Юридичні особи

2. Право власності, майнові і немайнове майно.

3. Спадкове право