1.2.1 Визначення геометричних розмірів робочого простору
Діаметр розпаду електродів:
dр = (3 ... 3,25) dел = 3,15 · 350 = 1103 мм.
Відстань від стінки до електроду:
а = 1,8 · dел= 0,9 · 350 = 316 мм.
Діаметр ванни нижньої частини:
dвн = dр + dел + 2а = 1103 + 350 + 2 · 316 = 2085 мм.
Глибина ванни:
hв = 2,28 · dел = 2,28 · 350 = 800 мм.
Ухил стін при нахилі 35°:
Вс
=hв
·
=
800
·0,707
= 565
мм.
Діаметр ванни верхньої частини:
dвв = dвн + Вс = 2085 + 565 = 2650 мм.
Діаметр кожуху печі:
Dк= dвв + 2 (1.15)
При товщині стінки рівної = 180 + 115 + 55 = 350 мм.
Dк = 2650 + 350 = 3000 мм.
Товщина подини печі:
K= 100 + 2 · 65 + 115 + 4 · 300 = 1545 мм.
Висота кожуху печі:
Нк =hк +K, (1.16)
Нк = 800 + 1545 = 2345 мм.
1.3 Загальна характеристика печі за вузлами та агрегатами
Електропіч СКБ-6063 призначена для виплавки виплавки середньовуглецевого феромарганцю-ФМн 88.
Піч СКБ – 6063 є дуговою трьохфазною електропіччю відкритого типу
з круглою ванною і розташуванням електродів по вершинам рівностороннього трикутника. Регулювання електричного режиму (автоматичне чи ручне). [11]
Основні технічні дані електропечі СКБ – 6063 приведено в таблиці 1.2
Таблиця 1.2- Технічні дані електропечі СКБ – 6063
№ п/п |
Найменування параметрів |
Номінальні норми параметрів |
1. |
Встановлена потужність печі, квА |
5000 |
2. |
Діаметр печі зовнішній, мм |
3000 |
3. |
Діаметр плавильного простору, мм |
2350 |
4. |
Глибина ванни, мм |
800 |
5. |
Діаметр електродів, мм |
350 |
6. |
Діаметр розпаду електродів, мм |
1103 |
7. |
Хід електроду, мм |
2000 |
8. |
Кут нахилу печі в сторону зливу, градуси |
40 |
9. |
Тип трансформатору |
ЕТЦХ – 5000/10 |
Електропіч складається із таких основних складових частин (див.рис.1.1):
1) електродотримач; 2) корпус печі; 3) склепіння з механізмом підйому; 4) візок; 5) механізм нахилу печі.
Гази з печі відсмоктуються через телескопічний водоохолоджуваний газохід, зв’язаний з відлитим газоходом, встановленим над склепінням печі. Відсмоктування газів здійснюється системою газоочищення, що складається з гідро затвору, скрубера, труби «Вентурі», нагнітання та витяжної труби. [11]
Управління роботою печі виконується з пульту управління, звідки включаються і відключаються всі механізми печі, регулюється електричний режим печі. Аварійне відключення печі виконується без підйому електродів аварійним кінцевим вимикачем або безпосередньо розмиканням ланцюгів управління ключем або ключем - біркою плавильника.
Корпус електропечі служить для формування футерівки ванни і в процесі роботи приймає навантаження від маси футерівки, тиску розплаву і шихти.
Загальний вид печі див.рис.1.1
1-фундамент з направляючими балками; 2 – сегменти; 3 – зливний жолоб; 4 – отвір для випуску сплаву; 5 – футерівка; 6 – кожух; 7 – склепіння; 8 – електродотримач; 9 – завантажувальна труба; 10 – електроди; 11 – механізм викоту ванни; 12 – механізм нахилу печі.
Рисунок 1.1 – Загальний вид печі
Корпус виготовлений циліндричним, зварним із стальних листів товщиною 16мм; дно корпусу – конусне. По верхньому поясу корпусу приварена коробка для пісочного затвору. Стрічковий вузол печі оснащений жолобчастим лотком, виготовленим із секції електроду і встановлений в зварному кожусі. Футерується корпус печі магнезитовою цеглою. Своїм днищем корпус встановлюється в піддоні. [11]
Електродотримач призначений для підводу електроенергії до електрода і необхідного вертикального переміщення електрода.
Стійка електродотримача прямокутного січення телескопічно встановлена в шахті, яка представляє собою металоконструкцію, зварену із сортового прокату і закріплену на люльці печі. Електродотримач див.рис.1.3
1-червячний редуктор; 2-двигун; 3-рейка; 4-гвинт; 5-пнемоциліндр; 6-труба; 7-механізм затиску; 8-скоба; 9-трубчатий рукав; 10-гвинт; 11-корпус електродотримача; 12-колодка; 13-стояк електродотримача; 14-штанга; 15-противажель; 16-ролик.
Рис.1.3 Електродотримач.
На стійці двома скобами кріпиться трубчатий рукав, положення якого кріпиться двома гвинтами. Опорна плита рукава електроізольована прокладкою від стойки. Всередині рукава змонтований пружинний механізм зажиму електроду. Пружинний механізм штангою постійно притискає через колодку електрод до контактної поверхні латунного корпуса електродотримача, всередині якого залитий мідний змійовик для проходу охолоджуючої води. Електроживлення до корпуса передається по водоохолоджуючим мідним трубам від короткої сіті, зв’язаної гнучкими кабелями з пічним трансформатором. Відтиснення пружин при необхідності звільнення електрода виконується за допомогою пневмоциліндру через ричажну систему, а регулювання зусилля пружин здійснюється гвинтом.
Вертикальне переміщення кожного електрода здійснюється індивідуальним приводом, встановленим на шахті печі і вмикаючим двигун постійного струму і черв’ячний редуктор, який зв’язаний шестернею з рейкою, закріпленою на стійкі. Для поліпшення переміщення електродотримача передбачений противажіль, який переміщується в шахті. Стійка переміщується в направляючих роликах, також закріплених на шахті. [11]
Склепіння закриває ванну печі і складається із склепінчастого кільця, звареного із стальних листів, і центральної частини, виконаної куполоподібно із вогнетривкої цегли. В центральній частині є три отвори для проходу електродів, отвори для загрузки шихти і отвори для відсосу газів. Склепіння див.рис.1.2
1-центральна частина; 2-кільце склепіння; 3-отвір для завантаження шихти; 4-отвір для проходу електрода; 5-отвір для відсосу газу; 6-отвір для взяття проби; 7-кронштейн.
Рис.1.2 Склепіння
Механізм нахилу печі складається із люльки, двох гідроциліндрів і балок. Люлька представляє собою зварну металоконструкцію з двома секторами, на колихаючих підошвах де передбачені зуби, які входять при нахилі печі в співвідповідні отвори балок, закріплених на фундаменті. Гідро- циліндри шарнірно закріплені на фундаменті, штоки також шарнірно прикріплені до борту люльки. При подачі масла із маслонапорної установки в гідроциліндри штоки видвигаються і повертають піч до повного зливу плавки. Повернення печі в вертикальне положення проходить під дією власної маси після підключення подачі масла в гідроциліндри. [11]
На люльці розміщається візок, який призначений для здійснення відкату корпуса печі при ремонтах. Приводні здвоєні колеса візка отримують обертання через ряд шестерен і вал від приводу, який включає електродвигун і циліндричний редуктор, колеса являються приводними. Переміщення візка по рейсах, які переходять далі в напільні рейси. На візку розміщений зварний піддон, в якому встановлюється корпус печі і фіксується гвинтом.
Механізм нахилу печі з візком див.рис.1.4
1-зуби, що направляють; 2-гвинт; 3-колеса; 4-люлька; 5-піддон; 6-візок; 7-рейка; 8-вал; 9-шток; 10-гідроциліндр; 11-подвоєні колеса; 12-шестерні; 13-редуктор; 14-електрододвигун;15-приводні колеса; 16-балка.
Рис.1.4 Механізм нахилу печі з візком
