Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ІНВ ДІЯЛЬН.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
245 Кб
Скачать
☆

2.2. Суб’єкти інвестиційної діяльності

Суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень, або на підставі доручення інвестора.

Інвестором називають також учасника фондового ринку, що має вільні кошти і намагається вкласти їх з метою отримання доходу (відсотків). У будь-якому разі, інвестор відмовляється від поточного споживання, від задоволення сьогоднішніх нагальних потреб у розрахунку на очікуване задоволення їх у майбутньому, але вже в більших обсягах шляхом вкладення ресурсів у різні об’єкти інвестування.

Таблиця 2.2.

Класифікація інвесторів

За ознакою спрямованості основної господарської діяльності інвесторів

  • Індивідуальні інвестори – фізичні особи: як резиденти, так і нерезиденти, що здійснюють інвестиції для розвитку своєї основної операційної господарської діяльності.

  • Інституційні інвестори – фінансові посередники, що акумулюють засоби індивідуальних інвесторів і здійснюють інвестиційну діяльність, спеціалізовану, як правило, на операціях з цінними паперами. Поділяються на:

  • ті, що здійснюють переважно прямі інвестиції в обмежене коло підприємств:

  • холдингова компанія

  • фінансова група

  • фінансова компанія

    • ті, що здійснюють великі інвестиції, не дотримуючись певного, наперед вибраного комплексу об’єктів інвестування:

  • інвестиційна компанія

  • страхові та пенсійні фонди

    • ті, що здійснюють диференційовані інвестиції, але не мають стабільного портфеля цінних паперів:

  • інвестиційні дилери

  • фінансові посередники

За цілями інвестиційної діяльності

  • Стратегічний інвестор характеризується як суб’єкт інвестиційної діяльності, що ставить за мету придбання контрольного пакета акцій (переважної частки статутного капіталу) для забезпечення реального управління підприємством відповідно до власної концепції його стратегічного розвитку

    • Портфельний інвестор характеризується як суб’єкт інвестиційної діяльності, що вкладає свій капітал у різноманітні об’єкти (інструменти) інвестування винятково з метою одержання інвестиційного прибутку. Такий інвестор не ставить за мету реальну участь в управлінні стратегічним розвитком підприємствами-емітентами

За орієнтацією на інвестиційний ефект

    • Інвестори, орієнтовані на потоковий інвестиційний дохід – формують свій інвестиційний портфель переважно за рахунок короткострокових фінансових вкладень, а також окремих довгострокових інструментів інвестування, що приносять регулярний потоковий прибуток

    • Інвестори, орієнтовані на приріст капіталу в довгострокову періоді – вкладають свій капітал переважно в реальні операційні активи підприємства, а також у довгострокові фінансові інструменти інвестування (акції, довгострокові без купонні облігації тощо)

    • Інвестори, орієнтовані на позаекономічний інвестиційний ефект – вкладаючи свій капітал в об’єкти інвестування, ставлять перед собою соціальні, екологічні та інші позаекономічні цілі, не розраховуючи на одержання інвестиційного прибутку

Залежно від схильності до ризику

    • Інвестор, не схильний до ризику – суб’єкт інвестиційної діяльності, що уникає здійснення середньо- і високо ризикових інвестицій, навіть незважаючи на справедливе відшкодування зростання рівня ризику рівнем інвестиційного доходу

    • Інвестор, нейтральний до ризику – суб’єкт інвестиційної діяльності, що згоден брати на себе інвестиційний ризик лише в тому випадку, коли він буде справедливо компенсований додатковим рівнем інвестиційного доходу

    • Інвестор, схильний до ризику – суб’єкт господарювання, схильний йти на інвестиційний ризик навіть у тих випадках, коли він недостатньо справедливо компенсований додатковим рівнем інвестиційного доходу

За співвідношенням прибутковості та ризику

    • Консервативний інвестор – суб’єкт господарювання, що вибирає об’єкти (інструменти) господарювання за критерієм мінімізації рівня інвестиційних ризиків, незважаючи на відповідно низький рівень очікуваного за ними інвестиційного доходу. Такий інвестор піклується насамперед про забезпечення безпеки інвестицій

    • Помірний інвестор – суб’єкт господарювання, що вибирає об’єкти (інструменти) інвестування, рівень прибутковості і ризику яких приблизно відповідають середньо ринковим умовам

    • Агресивний інвестор – суб’єкт господарювання, що вибирає об’єкти (інструменти) господарювання за критерієм максимізації потокового інвестиційного доходу, незважаючи на супутній їм високий рівень ризику

Рис. 2.1. Класифікація учасників інвестування

Рис. 2.2. Структура фінансових посередників інвестиційного ринку

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

ВНУТРІШНІ

Чистий прибуток

ПЕРЕВАГИ

Оперативність використання

Амортизаційні відрахування

Податкові пільги

Сальдо позареалізаційних доходів

Високий ступінь моніторингу

Виторг від списання активів

ВАДИ

Заморожування коштів

Іммобілізація залишкових поточних активів

Акціонерний капітал

Зниження рівня ліквідності

Відсутність зовнішнього контролю

ЗОВНІШНІ

ВІТЧИЗНЯНІ

Додаткові витрати на консалтинг та аудит

Низький коефіцієнт оборотності капіталу

Довгостроковий банківський кредит

ПЕРЕВАГИ

Ефект фінансового левериджу

Державні субсидії

Скорочення термінів реалізації проектів

Додаткова емісія цінних паперів

Наявність зовнішнього контролю

Можливість реструктуризації боргу

Прямі інвестиції

Розподіл інвестиційних ризиків

ВАДИ

Залежність (боргова) від кредиторів

Інвестиційний лізинг

Можливість втрати частини власності

Послаблення менеджменту

Цільове державне кредитування

Часткове обмеження самостійності

ІНОЗЕМНІ

ПЕРЕВАГИ

Більш високий захист від інфляції

Прямі іноземні інвестиції

Наявність зовнішнього контролю

Залучення нових технологій

Портфельні іноземні інвестиції

Захист з боку держави

Надійне страхування

Технічна допомога (гранти)

ВАДИ

Тривалий період залучення

Необхідність гарантування

Кредити іноземних банків

Висока вартість

Позички міжнародних фінансових інституцій

Високі витрати на техніко-економічне обґрунтування

-