- •Адміністративне право в системі публічного права
- •Сутність та призначення адміністративного права
- •3. Оновлення змісту предмету адміністративного права.
- •Нові наукові підходи до визначення методу адміністративного права
- •5. Система адміністративного права на сучасному етапі.
- •6. Загальна характеристика Концепції адміністративної реформи від 22.07.1998 року.
- •7. Концепція реформи адміністративного права (загальна характеристика).
- •Характеристика підходів до проведення реформи адміністративного права.
- •10. Характеристика напрямів удосконалення адміністративного законодавства
- •9. Характеристика першочергових заходів реформування адміністративного права.
- •11. Систематизація адміністративного права.
- •12. Кодифікація як форма систематизації адміністративного права.
- •13. Система та види джерел адміністративного права
- •14. Ієрархія та види джерел адміністративного права.
- •2. Законодавчі акти України:
- •15. Міжнародні нормативно-правові акти у системі джерел адміністративного права.
- •17. Закони України та інші кодифіковані акти як джерела адміністративного права.
- •17. Закони України та інші кодифіковані акти як джерела адміністративного права.
- •18. Рішення органів судової влади у системі джерел адміністративного права
- •19. Принципи державного управління в умовах демократизації.
- •5. Позапартійність
- •20. Проблеми правового регулювання звернень громадян.
- •21. Правове регулювання позасудового розгляду справ за скаргами громадян.
- •22. Проблеми адміністративної відповідальності юридичної особи
- •23. Оновлення адміністративно-правового статусу громадян України
- •24. Поняття адміністративних послуг та їх види.
- •25. Поняття державної служби та шляхи її реформування.
- •26. Цілі та завдання державної служби.
- •27. Функції державної служби.
- •28. Основні етапи державної служби в органах державної влади.
- •29. Державні службовці в системі публічної адміністрації.
- •Особливості діяльності патронатної служби.
- •Основні засади визначення правил поведінки державного службовця.
- •32. Аналіз дисциплінарних стягнень, що накладаються на державних службовців.
- •33. Відставка державного службовця.
- •34. Поглиблення адміністративно-правового регулювання боротьби з корупцією.
- •35. Поняття та основні ознаки адміністративних договорів.
- •36. Особливості укладення адміністративних договорів.
- •37. Юридичні передумови адміністративного договору.
- •38. Організаційні принципи державного управління в сучасних умовах.
- •39.Система органів виконавчої влади.
- •40. Виконавча влада. Співвідношення із державним управлінням.
- •41. Конституційний статус Кабінету Міністрів України у сучасних умовах.
- •43. Орган державної виконавчої влади зі спеціальним статусом.
- •44. Політико-правові передумови перетворень організації управління на місцевому рівні.
- •45. Компетенція органів місцевого самоврядування, проблеми її розвитку
- •46. Становлення інституту служби в органах місцевого самоврядування.
- •48. Проблеми запровадження адміністративної юстиції в Україні.
- •49. Особливості адміністративної юстиції в Україні.
- •50. Адміністративні суди. Проблеми створення та регулювання діяльності.
- •51. Пропозиції до правового регулювання діяльності адміністративних судів.
- •52. Завдання адміністративного судочинства.
- •53. Загальна характеристика принципів адміністративного судочинства
- •54. Види адміністративних проваджень, що пропонуються в проекті Адміністративно-процесуального кодексу України.
- •55. Поняття адміністративного процесу.
- •56. Спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •57.Спори щодо публічної служби.
- •58. Компетенційні спори та спори з адміністративних договорів.
- •59. Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.
- •60. Виборчі спори.
55. Поняття адміністративного процесу.
Сьогодні в адміністративно-правовій науці не склалося усталеного та єдиного розуміння адміністративного процесу. Можна умовно виділити принаймні кілька основних підходи до його визначення. Перший підхід (його ще називають "юрисдикційним") передбачає так зване "вузьке розуміння адміністративного процесу", згідно з яким адміністративний процес - це врегульований нормами адміністративно-процесуального права порядок застосування заходів адміністративного примусу і, насамперед, адміністративних стягнень (іншими словами, у вузькому розумінні адміністративний процес - це провадження в справах про адміністративні правопорушення). У такому розумінні адміністративний процес має виключно юрисдикційний (правоохоронний) зміст.
Відповідно до другого підходу, так званого "управлінського" (його ще називають "широким розумінням адміністративного процесу"), адміністративний процес пропонується розглядати як врегульований нормами адміністративно-процесуального права порядок розгляду індивідуально-визначених справ у сфері виконавчої діяльності органів державної влади, а у передбачених законодавством випадках - й іншими, уповноваженими на те органами, іншими словами, у широкому розумінні адміністративний процес - це вся сукупність адміністративних проваджень. Такий підхід передбачає поширення поняття адміністративного процесу не тільки на юрисдикційну, а й на регулятивну, тобто на всю нормотворчу та правозастосовну діяльність адміністративних органів. Виокремлюється і третій підхід до визначення адміністративного процесу, умовно його можна назвати "судочинським", який походить від розуміння адміністративного процесу виключно як форми правосуддя. Отже, адміністративний процес у цьому випадку розглядається тільки як судовий розгляд публічно-правових спорів, віднесених до компетенції адміністративних судів. В межах цього підходу також існують різні точки зору, наприклад, виділяється адміністративний процес як вид судового процесу (адміністративне судочинство) та окремо управлінський процес (правозастосовна діяльність адміністративних органів), або стверджується, що адміністративний процес - це форма правосуддя, тобто адміністративне судочинство, а діяльність органів публічної адміністрації взагалі має не процесуальний, а процедурний характер (так звані адміністративні процедури). Розуміння адміністративного процесу лише як форми правосуддя в адміністративних справах відповідає поняттю адміністративно-процесуального права, яке закріплене в КАС, та основним тенденціям розвитку адміністративного законодавства (наприклад, станом на теперішній час розроблено та активно обговорюється проект Адміністративно-процедурного кодексу України, який визначає процедури розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування індивідуальних адміністративних справ та надання адміністративних послуг).
У новітній науковій адміністративно-правовій літературі пропонуються й інші підходи до розуміння адміністративного процесу, в т.ч. й дещо ускладнені. Так, наприклад, В. Тимошук пропонує систематизований варіант існуючих в сучасній адміністративно-правовій науці поглядів щодо адміністративного процесу, а саме як деліктного та юрисдикційно-деліктного, юрисдикцій його, судочинського, адміністративно-юстиційного, управлінського, позитивно-управлінського та адміністративного процесу у широкому розумінні.
У новітній адміністративно-правовій науковій та публіцистичній літературі адміністративний процес пропонується розглядати як врегульовану нормами адміністративно-процесуального права діяльність органів публічної адміністрації та деяких інших владних суб'єктів, спрямовану на розгляд та вирішення адміністративних справ (С. Стеценко). Адміністративний процес є сукупністю 3 складових:
а) адміністративно-судового процесу (розгляд публічно-правових спорів в адміністративних судах);
б) адміністративно-управлінського процесу, або адміністративно-процедурного (виконавчо-розпорядча діяльність суб'єктів публічної адміністрації);
в) адміністративно-юрисдикційного процесу (розгляд справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного примусу).
