5.Методи та принципи стратегічного управління в страховій компанії

В умовах посилення конкуренції на ринку страхових послуг успішно можуть розвиватись лише ті страховики, для яких процес розробки і реалізації стратегії став реальним інструментом менеджменту. Але на сьогодні стратегічне управління в більшості страхових компаній має лише декларативний характер. Таким обов’язковим атрибутам стратегічного менеджменту, як стратегічний аналіз, вибір перспективних напрямів діяльності, формування системи цілей і стратегічне планування, приділяється замало уваги.

Значення стратегічного управління СК обумовлюється тим, що воно дозволяє оперативно адаптуватись до змін ринкового середовища і тим самим підвищити конкурентоспроможність організації. Отже, потреба в стратегічному управлінні обумовлюється насамперед важливістю реалізації ідей власників і топ-менеджерів страховика, орієнтованих на його довгостроковий розвиток.

Принципи і методи стратегічного управління грунтуються на необхідності та значенні даного інструменту для ефективного функціонування страхової компанії.

Практикою вироблено п’ять складових, на яких базується вся система стратегічного управління:

> формування стратегічних напрямів розвитку компанії, тобто визначення цілей і довгострокових перспектив її розвитку;

> перетворення спільних цілей на конкретні напрями роботи;

> вміле здійснення вибраного стратегічного плану для досягнення бажаних результатів;

> ефективна реалізація вибраної стратегії;

> оцінка отриманих результатів, аналіз ситуації на ринку, внесення відповідних корективів у довгострокові напрямки діяльності, стратегію, враховуючи здобуті конкуренті переваги, нові ідеї або можливості.

Принципи стратегічного управління дозволяють зрозуміти структуру процесу планування стратегії страховика, роль і методологію стратегічної сегментації ринку, запровадити новий методичний інструментарій, що використовується під час аналізу стратегічних альтернатив і вибору стратегій, спроектувати систему управління її реалізацією, а також організаційну структуру управління.

П

Принципи стратегічного управління страховою компанією

ринципи стратегічного управління в СК мають базуватись на системному і ситуаційному підходах (рис. 2).

Системний підхід

Ситуаційний підхід

Принцип Перспективності

Принцип Адаптивності

АДАПТИВНОСТІ

Принцип Стійкості

Принцип Реалізованості

Принцип Поетапності

Принцип Комплексності

Принцип Пріоритетності

Рис. 2. Основні підходи до формулювання принципів стратегічного управління страховою організацією

Принципи стратегічного управління страховою компанією соціально-економічної системи, яка характеризується:

> цілісністю, коли всі елементи й окремі частини системи сприяють досягненню спільних стратегічних цілей і завдань;

> високим рівнем надійності функціонування, яка досягається ш рахунок взаємозамінності компонентів системи, використання альтернативних стратегій ведення бізнесу страховиків;

> паралельним розглядом якісних і кількісних параметрів функціонування системи, що дозволяє постійно узгоджувати й оцінювати ефективність діяльності, системи стратегічного управління та реалізації стратегії страхової компанії.

Можна виокремити такі основні принципи стратегічного управління з точки зору системного підходу: 

1.Перспективність. Стратегічне управління спрямовано на довгострокову перспективу, тому результати прийнятих стратегічних рішень відіграють визначальну роль в досягненні максимізації вартості страховика. Слід також пам’ятати, що ніякими оперативними методами неможливо змінити наслідки помилок, припущених під час розробки стратегії.

2.Стійкість. Вибираючи стратегію ведення бізнесу, управлінський апарат СК має чітко дотримуватись її змісту, підпорядковуючи свої тактичні дії встановленим стратегічним пріоритетам. Однак з огляду на довгостроковий характер стратегічного управління топ-менеджмент страхової організації завжди має бути готовий до внесення коригувальних змін до прийнятої стратегії. Але варто зауважити, що зазначені зміни повинні обов’язково відповідати загальній концепції розвитку страхової компанії.

3.Реалізованість. Під час установлення довгострокових цілей і визначення стратегії їхнього досягнення мають ураховуватись реальні можливості страховика. Особливо це важливо на етапі створення системи стратегічного управління, коли поряд з витраченими фінансовими та іншими видами ресурсів на розробку та впровадження стратегії страхової компанії починають з’являтись перші позитивні результати від її реалізації. Отже, на даному етапі дуже важливо, щоб менеджери відчули, що система стратегічного управління працює.

4.Поетапність. Упровадження стратегії має проводитись поетапно: вирішення довгострокових завдань відбувається тільки після реалізації короткострокових і середньострокових, тобто кінцева стратегічна мета досягається шляхом детальної послідовної роботи. Потрібно також усвідомлювати постійність контролю за виконанням стратегії.

5. Комплексність. Всебічний аналіз дозволяє своєчасно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища страхової організації. Для того щоб розробити ефективну стратегію, необхідно врахувати велику кількість чинників, які дозволяють виявити ресурси та загрози реалізації запланованих стратегічних дій.

6. Пріоритетність. Вибрана стратегія розвитку та шлях її реалізації є основою для побудови всіх оперативних планів діяльності страховика. Якщо необхідно швидко прийняти управлінське рішення, то поточні інтереси не мають переважати над стратегічними, тобто обов’язково потрібно слідувати вибраній стратегії бізнесу СК.

Завдяки ситуаційному підходу (див. рис. 2) реалізується принцип адаптивності, суть якого полягає в тому, що внутрішня побудова страхової компанії (культура страховика, організаційна структура, система стратегічного планування тощо) є її реакцією організації на зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі.