- •Основи роботи в scilab
- •Користування Scilab Виклик довідки
- •Робота в редакторі
- •Робота з Workspace
- •Команди керування середовищем
- •Засоби програмування. Оператори і команди
- •Створення .Sce та .Sci файлів
- •Конструкції мови
- •Короткий синтаксис і приклади основних конструкцій.
- •Основні команди і оператори мови SciLab та їх призначення
- •Робота з векторами і матрицями
- •Створення векторів та матриць
- •Звертання до елементів матриць і векторів
- •Логічні функції над масивами
- •Знищення рядків, стовпців, елементів
- •Створення матриць спеціального виду
- •Інші операції над масивами
- •Елементарні операції над векторами і матрицями
- •Множення і ділення векторів і матриць
- •Функції обробки даних для матриць і векторів
- •Можливості вводу і виводу неграфічної інформації
- •5. Робота з графікою
- •Двовимірні графіки
- •Трьохвимірні графіки
- •Контурні графіки
- •Гістограми
- •Зображення геометричних фігур
- •Експорт зображень
- •6. Графічний інтерфейс (gui)
- •Основні функції gui
- •Створення діаграми
- •Основні блоки Xcos
- •8. Висновки
- •9. Література
Робота з векторами і матрицями
Всі дані в системі SciLab є масивами. Масив – це впорядкована, пронумерована сукупність однорідних даних. Масив повинен мати ім’я. Масиви розрізняються за кількістю вимірів: одновимірні, двовимірні, багатовимірні. Розміром масиву називають кількість елементів , вздовж кожного виміру. Доступ до елементів здійснюється за допомогою індексу.
Важливим є те, що вектор, вектор-рядок, вектор-стовпець, матриця, тензор – це математичні об’єкти, а одновимірні двовимірні або багатовимірні масиви – це способи зберігання цих об’єктів в пам’яті комп’ютера.
В SciLab нумерація елементів масивів починається з одиниці, тобто індекси повинні бути більші або рівні одиниці.
Створення векторів та матриць
Ввід векторів і матриць з командного рядка відбувається в квадратних дужках - «[]», при чому стовпці (тобто елементи в рядку) відділяються комою - «,» або пробілом – « », а самі рядки крапкою з комою – «;».
Таблиця 3.1. Приклади створення векторів і матриць
Команда |
Результат виконання |
Коментар |
a=[1.3;5.4;2] |
a = 1.3 5.4 2 |
Утворився вектор-стовпець |
a=[1.3 5.4 2] |
a = 1.3 5.4 2 |
Утворився вектор-рядок |
a=[1.3,5.4,2] |
a = 1.3 5.4 2 |
Утворився вектор-рядок |
c=[12,13,14;1 3 8] |
c = 12 13 14 1 3 8 |
Утворилася матриця розміру 2×3 |
Ввід можна здійснювати і іншим чином. Кожен новий рядок матриці(або вектору-стовпця) можна вводити з нового рядка, наприклад, в командному рядку вводимо: B=[1 2 3 далі натискаємо клавішу «Enter». При цьому SciLab не виконує жодних дій, а чекає на продовження вводу. Після останнього введеного рядка слід набрати закриваючу квадратну дужку, що є ознакою завершення вводу і «Enter».
Ще один спосіб вводу матриці полягає в тому, що матрицю можна трактувати як вектор-рядок, кожен елемент якого є вектором-стовпцем, або навпаки.
Таблиця 3.2. Створення матриць
Команда |
Результат виконання |
Коментар |
b=[1 2 45 1 0 3 0 0 2] |
b = 1 2 45 1 0 3 0 0 2 |
Утворилася матриця розміру 3×3 |
a=[1 2 7] |
a = 1 2 7 |
Утворився вектор-стовпець |
c=[[3;4] [-2;1],[0;5]] |
c = 3 -2 0 4 1 5 |
Утворилася матриця розміру 2×3 |
с2=[[3,4]; [-2,1];[0 5]] |
с2 = 3 4 -2 1 0 5 |
Утворилася матриця розміру 3×2 |
Застосувавши функції визначення розміру і розмірності для вище введених матриць, будемо мати:
Таблиця 3.3 Функції визначення розміру і розмірності матриці
Команда |
Результат виконання |
Коментар |
ndims(a) |
ans = 2 |
Розмірність вектора «а» становить 2 |
size(a) |
ans = 3 1 |
Розмір вектора «а» становить 3 рядки і 1 стовпець(3×1). |
ndims(c) |
ans = 2 |
Розмірність матриці «с» становить 2 |
size(c) |
ans = 2 3 |
Розмір матриці «с» становить 2 рядки і 3 стовпці (2×3) |
ndims(c2) |
ans = 2 |
Розмірність матриці «с2» становить 2 |
size(c2) |
ans = 3 2 |
Розмір матриці «с2» становить 3 рядки і 2 стовпці (3×2) |
