2.2 Організація та етапи дослідження.

Поставлена мета і завдання нашого дослідження визначали послідовність проведених усіх робіт за такими етапами.

Перший етап, ми аналізували та узагальнювали літературні джерела, нормативні документи, розроблена нами програма дослідження-опитування та спостереження, ми визначали об’єкт, предмет, завдання та мету дослідження, вибрали сучасні методи та прийоми.

Другий етап, ми вивчали: сучасні підходи щодо організації та проведення навчання гри у баскетбол на уроках фізичної культури, улюблені заняття фізичними вправами (в сім’ї та школі), рейтинг найбільш улюблених рухливих ігор з елементами баскетболу. У дослідженні брали участь учні 4-В Білоцерківської спеціалізованої школи № 1. Загальна кількість дітей складала 30 чол.

Всього в експерименті взяло участь	Серед них
	Хлопчики	Дівчатка
4-В клас - 30	17	13

На початку нашого дослідження проводилося опитування дітей. Кількість опитуваних дітей становила 30 осіб. На основі отриманих результатів ми визначали найбільш цікаві ігри для дітей на уроках фізичної культури. Серед яких гра у баскетбол займала одне з перших місць (рис 2.1)

Третій етап полягав у застосуванні запропонованої нами методики навчання баскетболу на основі вивчених методик та творчого підходу.

Напрямки нашої дослідницької роботи були спрямовані на засвоєння сучасних методик навчання гри у баскетбол молодших школярів. Крім цього програма передбачала: відвідування усіх моментів уроку:

1. Ранкової гімнастики, уроків у школі та позаурочний час, розваг, змагань, самостійної роботи дітей.

2. Бесіди з дітьми, вчителями та батьками.

3. Здійснення контролю за виконанням самостійної роботи та домашніх завдань. (Додаток Д, А)

4. Залучення батьків до організації та проведення спортивних ігор, спрямованих на підвищення рухової активності та всебічного розвитку дитини.

Теоретичною основою нашого дослідження були напрацювання в обраному аспекті, нормативно-правові документи стосовно розвитку фізичної культури та спорту в Україні. Наша дослідницька робота проводилася протягом чотирьох тижнів і була спрямована на досягнення найефективніших форм роботи та застосування сучасних методів навчання баскетболу учнів 4-В класу на уроках фізичної культури.

2.3. Особливості організації та проведення спортивних ігор з молодшими школярами.

Наше дослідження проходило під час преддиппломної практики чотири тижні, та носило діагностичний характер. Нами були заплановані такі завдання:

• виявити особливості сучасних підходів організації та проведення уроків фізичної культури ,зокрема по темі “Баскетбол” з молодшими школярами;

• окреслити педагогічні вимоги до підбору інвентарю, фізичного навантаження, згідно вікових особливостей дітей;

• визначити найефективніші шляхи, методи та прийоми навчання елемнтам баскетболу учнів початкових класів.

Відомий науковець П.Ф. Лесгафт визнавав, що спортивні та рухливі ігри – один з важливих засобів фізичного виховання, за допомогою якого дитина вчиться справлятися з труднощами. Методика організації гри, діє і в теперішній час, яка передбачала такі вимоги:

• гра повинна вирішувати певні завдання;

• у цьому процесі варто дотримуватися систематичності та послідовності;

• організаційна діяльність педагогів чи батьків повинна бути спрямована на підвищення активності та самостійності учасників гри.

На наших уроках більшість вправ мали широкий віковий діапазон: ми робили їх доступними та корисними учням. Найбільша близькість тієї чи іншої гри обумовлювалась ступенем доступності її змісту і конкретними завданнями до спільних ігрових та командних дій. Для успішного проведення гри ми готувати місце, перевірили наявність усіх вимог, а саме: майданчик має бути с гладкою поверхнею, а всі предмети, розташовані блище ніж за 2м, необхідно закрити м’яким покриттям. Перед кожним заняттям потрібно перевіряти обладнання та інвентар. (Додаток В, Є). До цієї роботи ми залучали учнів, щоб привчати їх до самообслуговування. Для гри ми робили розмітку або до уроку, або під час пояснення гри. Цю роботу доручали учням. При поясненні правил гри ми повідомляли роль кожного гравця і його місце на майданчику мету гри і її хід. Суть гри у тому,що гравці були розподіленні на дві команди по 5 осіб і розміщені одна проти другої, ціль - закинути м’яч у кільце суперника. На початку гри, ми повертали команди обличчям одну до одної, а для пояснення займали місце на одному із флангів. Вчили дітей вітатись,як це роблять ігрові команди.(Додаток В,З)

Для свідомого ставлення учнів до дій із м'ячем недостатньо роз'яснень і показу: треба дати можливість дитині тренуватися, діяти, активно застосовувати отримані знання в ігровий діяльності. Тільки в поєднанні пояснення техніки дій з показом і вправами самих учнів у дитини виникає свідоме ставлення до дій із м'ячем, вміння доцільно користуватися ними в ігровий діяльності. У грі в баскетбол необхідно навчати учнів свої дії поєднувати з діями товаришів з урахуванням дружніх взаємин української згуртованості. І тому в молодшій школі можна створити постійні команди, заохочувати дітей до занять спортивними іграми, виховувати колективізм, згуртованість. (Додаток Е)

У грі з м'ячем слід виробляти в учнів звичку поступатися особистими інтересами для досягнення спільної мети. І тому можна використовувати обмеження дій зі м'ячем запровадити додаткові вимоги. Наприклад: обмеження відстані ведення м'яча, включення завдання кидати м'яч ловцю по тому, як м'яч обійде всіх гравців команди.(Додаток Ж)

Часто в іграх із м'ячем виникає потреба допомагати гравцю, який потрапив у скрутне становище, інколи доводиться ризикувати улюбленої роллю у грі. До цього слід привчати дітей.

Після гри емоційний стан учнів підвищувався, тому прибирати інвентар вони будуть поспіхом, а це аж ніяк не сприяло вихованню позитивних якостей, правильному ставленню до уроків. Отже, ми вимагали старанного виконання учнями завдань і стежили за тим, щоб вони усе робили чітко, швидко і разом з цим охайно і красиво. Старанне виконання завдань мало велике виховне значення, що сприяло закладанню основ колективної трудової діяльності. Під час проведення уроків ми розрізняли навчальні та змагальні уроки. Нами назначались капітани команд, що більш учнів дисциплінувало і організовувало, бо не мало обов’язків лягало на плечі капітана команди. Їх ролі були різноманітними: підтримувати дисципліну в команді, вирішувати спірні питання, слідкувати за інвентарем, назначати чергових. Виконання обов’язків капітана впливало на виховання гравців, сприяло формуванню їх організаторських навичок і активності.

Нами було запропоновано кілька способів визначення капітана, а саме:

1. Ми призначали одного із гравців за своїм розсудом, коротко обґрунтовуючи свій вибір.

2. Капітана також оберали самі гравці. Цей спосіб мав позитивне значення в педагогічному відношенні, тому що він розкривавав колективне бажання дітей обирати на цю роль найбільш гідного товариша. Однак для цього необхідно було, щоб гравці добре знали одне одного інакше їх вибір буде не вдалим.

3. Ми призначали капітана за результатами спортивних досягнень, дисципліни та авторитета серед товаришів. Цей вибір стимулював учнів добиватись кращих результатів у грі. Негативною стороною цього способу було те, що на роль капітана не висувались слабкі чи менш спритні діти.

4. Спосіб жеребкування. Для цього нами застосовувався рахунок у вигляді лічби. На кого випаде останнє слово лічби, той стає капітаном (в такому разі лічба робиться доти, поки не залишиться один гравець який стає капітаном.)

Цей спосіб був довший за часом, ним ми користувалися коли була можливість пограти в позаурочний час. Розподіл на команди здійснювався нами за розсудом, шляхом розрахунку або фігурним маршируванням. Таким способом розподіл відбувався швидко, але самі гравці ніякої активності не проявляли. Призначені капітани по черзі вибирають гравців у свої команди. Цей спосіб дає можливість швидко укомплектувати команди, рівні за силами. Однак він має свої негативні сторони. Слабких гравців капітани до своїх команд беруть неохоче. Щоб цього уникнути, треба відібрати в команди половину гравців, а другу – поділити за допомогою розрахунків.

Всі способи розподілу на команди слід запроваджувати у відповідності складу та кількості гравців.

Не менш важливе значення у підготовці до командної гри має вибір капітанів команд. Вони відповідають за дисципліну гравців своєї команди під час гри, організовують і розміщують гравців. Капітанів вибирають самі гравці, або призначає вчитель, з учнів, найбільш здібних та дисциплінованих, що користуються авторитетом у своїх товаришів.

Іноді, коли вже створені команди, можна призначити капітаном пасивного гравця, або нестриманого учня, який легко збуджується, з метою виховання у нього позитивних рис характеру. Більшість спортивних ігор важко організувати і проводити без помічників і суддів. Зокрема, на уроках фізичної культури, коли час на проведення гри обмежений, а організація повинна бути чіткою і швидкою, без сторонньої допомоги не обійтись. Помічники і судді призначаються з числа учнів, звільнених за станом здоров’я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження даної гри не дозволене. Якщо таких учнів немає, то помічників і суддів призначають з числа гравців. При повторенні гри, їх слід заміняти іншими гравцями. Вони допомагають учителю в роздачі або встановленні інвентарю, слідкують за дотриманням правил гри, ведуть підрахунок балів. Виконання обов’язків помічників, суддів, капітанів команд прищеплює дітям організаторські здібності, які надалі можуть самостійно організовувати та проводити не тільки спортивні ,а й рухливі ігри. Особливе місце в проведені навчальної гри в баскетбол займає керівництво процесом гри, яке проводиться в певній послідовності. Після пояснення правил, розміщення гравців на майданчику починається гра за умовним сигналом (свисток) або розпорядженням учителя. Сигнал подається після того, як учитель переконався, що всі гравці добре засвоїли правила гри і зайняли відповідні місця. Все це сприяє виробленню у дітей правильної та швидкої реакції, яка необхідна в майбутньому при вивченні досконало гри в баскетбол.

У процесі гри вчитель (суддя) дає вказівки гравцям, які допускають помилки або порушують її правила. Всі зауваження та вказівки слід робити, по можливості, не заважаючи ходу гри, не зупиняючи гравців. Зупиняти гру можна в тому випадку, коли більшість її учасників допускає грубі помилки. Гра в баскетбол потребує об’єктивного суддівства, інакше учні втратять зацікавленість до неї. Особливого значення суддівство набирає в іграх змагального характеру, де гравців розподілено на команди. Суддя слідкує за тим, щоб команди були рівні за силами, кількістю гравців, а також за однаковими умовами гри та точним дотриманням гравцями всіх її правил. (Додаток Є )

При проведені уроку по баскетболу слід чітко визначити дозування навантаження , враховуючи вікові та індивідуальні особливості дітей. Цей момент є надзвичайно відповідальним, так, як дозування фізичного навантаження у грі визначити важче, ніж у фізичних вправах, не зв’язаних з ігровими діями. Наприклад, фізичне навантаження, яке дає гра залежить від загального навантаження на уроці фізичної культури, від характеру роботи на уроці і активності гравців. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. В зв’язку з цим, щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або замінити гравців і тоді змінеться навантаження. (Додаток Ж)

Для регулювання фізичного навантаження в грі запроваджуються різноманітні сучасні методичні прийоми: зменшення або збільшення часу, відведеного на гру, на розсуд вчителя, кількості повторень таймів, розмірів майданчика і довжини дистанції, яку пробігають гравці, вага м’яча, введення короткочасних пауз для відпочинку або уточнення і розбору помилок.

Отже, дозування фізичного навантаження в грі визначається методикою її проведення, місцем та умовами, в яких перебувають гравці (на майданчику, в приміщенні, влітку або взимку). Тривалість гри залежить від педагогічних завдань, що ставились учителем перед нею, умов занять, кількості учасників та їх віку. Гру потрібно закінчити своєчасно, коли гравці отримали достатнє фізичне та емоційне навантаження. Не слід чекати того моменту, коли самі гравці запропонують припинити її. Баскетбол це – командна гра, тому необхідно перед її початком повідомити правила гри, техніку безпеки, які помилки можливі при проведені гри. (Додаток Б, Ж, Г) Про це учні повинні знати і бути готовими. Закінчення гри не повинно бути несподіваним для учасників, тому що раптовий кінець її може викликати негативні реакції у дітей або їх невдоволення. Після закінчення гри необхідно підвести її підсумки. Насамперед, слід відзначити переможців, привітати їх, а також відмітити дітей, які брали активну участь у грі, дотримувались її правил, проявляли ініціативу. При повідомленні результатів потрібно вказати командам і окремим гравцям на допущені помилки та негативні сторони в їх поведінці.

Саме таке вміле підведення підсумків має велике виховне та освітнє значення. Що стосується особливості методики проведення спортивних ігор в початкових класах, то слід відмітити, що в цьому віці ставляться серйозні вимоги,закладається фундамент и любов до спорту. Діти цього віку схильні до наслідування образів, драматизації; мислять ще не конкретно. З урахуванням цього і складено програму з фізичної культури, в якій багато місця відведено спортивним іграм. (4й клас 10 годин)

У дітей молодшого шкільного віку ігрова діяльність займає значне місце, тому керівникові насамперед треба звертати увагу на вдосконалення ігрової діяльності на те, щоб вона була більш змістовна, ефективна. Досягти цього можна за допомогою сучасних підходів . Слова пояснюють зміст дій, сприяють енергетичному їх виконанню. Крім того, ця гра привчає дітей до координації рухів, дисциплінованості, взаємодопомоги. Учитель повинен вчити на протязі всієї гри, підказувати, допомагати.

Дуже важливим є індивідуальний підхід до кожного учня, бо молодші школярі ще мало знають про свої здібності, мають невеликий руховий досвід. Вони дуже люблять рухливі ігри, в яких знаходять знайомі їм образи, які охоче наслідують. Прості за своєю організацією і вправами ігри повністю задовольняють дитячу фантазію, вигадку, творчість. Спортивні ігри кардинально відрізняються від рухливих, тому і завдань стоїть більше. Це підвищувати відповідальність кожного гравця перед командою. Проводити уроки з баскетболу – складна справа, яка потребує вміння й майстерності. Проводити уроки треба жваво, енергійно, образно розповідаючи і показуючи дії гравцям, уміло змінювати інтонацію голосу, вираз обличчя. Кожен урок рекомендується підкріплювати новими елементами. Проводячи такі уроки, вчитель повинен зважати на інтереси дітей цього віку і пояснювати її зрозумілою мовою, поєднуючи пояснення з показом, щоб учні краще уявляли дії при проведенні навчальної гри. При цьому вчитель повинен брати активну участь у грі і досконало знати правила гри та судійства. Вчитель повинен досконало володіти навичками гри в баскетбол, тоді це допомагає дітям наблизитись до дійсності і швидше сприймати гру. Наприклад, у підводних іграх «М’яч ведучому», «Попади в кошик», »М’яч у повітрі», «Перестрілка». В навчальних іграх ми вимагали від дітей точно виконувати дії баскетболіста і використовувати раніше вивчені вправи та елементи баскетболіста бо інакше гра втрачає свою педагогічну цінність, а вчитель не зможе виконати педагогічні завдання. (Додаток З) Наші спостереження підтверджують, що навчальну гру слід поступово ускладнювати. Спочатку вчитель проводить гру з простими елементами та діями а потім із складнішими. При проведені навчальної гри ставляться вищі вимоги до розвитку та вдосконалення координації рухів і до чіткого виконання елементів юного баскетболіста та поведінки учнів. Крім навчальної гри , ми практикували і рухливі ігри з елементами легкої атлетики, гімнастики ігри типу « За м’ячем». (Додаток В). Змістом таких ігор передбачено короткі перебіжки, біг врозсип, підстрибування на одній нозі, на двох, стрибки через умовні перешкоди,щодає можливість закріпити вивчені та удосконалювати нові елементи гри в баскетбол. У процесі гри, при правильному керуванні нею і помірному навантаженні, створюються сприятливі умови для нормального розвитку всіх функцій дитячого організму. Слід враховувати, що у дітей цього віку може бути надмірна активність і через те вони швидко втомлюються. У зв’язку з цим особливу увагу слід приділяти правильному дозуванню навантаження,частіше робити заміни,що дасть змогу пограти більшій кількоті дітей. Баскетбол - це гра дисципліни,тому вчитель повинен звертати увагу на те, щоб діти правильно поводились у команді, привчати їх діяти організовано. Учитель повинен пам’ятати, що учні молодших класів не можуть виконувати довго одні і ті ж вправи,тому для юних баскетболістів гра становить два тайми по п’ять хвилин (Додаток Є ). При проведенні навчальної гри вчитель підказує дітям, що ця гра має бути командна. Найважливіший результат-це радість і піднесений настрій. Саме завдяки цій властивості гри з елементами змагання більш ефективно, ніж інші форми фізичного виховання,задовольнити потребу організму рухатись. Уроки баскетболу сприяють розвитку сприйняття – «відчуття часу, простору, м’яча», розвитку уваги, мислення, пам’яті. При вірному керуванні грою з м’ячем розвиваються вправність, координація, що дуже важливо у цьому віці. Проводячи гру вчитель повинен звернути увагу на фізичний стан учнів, поєднуючи ритм дії гри з диханням. Пояснення під час гри слід давати швидко, точно, бо у дітей цього віку ще немає достатньої витримки, і, побачивши м’яч, вони намагаються швидше починати гру. Під час пояснення правил гри вчитель тримає м’яч у руках, або біля себе, щоб діти не звертали на нього уваги. У процесі гри зауваження і виправлення рекомендується робити під час перерв, оскільки гра проходить з великим піднесенням і діти не зможуть уважно вислухати керівника. Вага м’яча для ігор дітей молодших класів повинна відповідати їх анатомічному розвиткові. Важкими, великими м’ячами користуватися не можна. Найкраще брати дитячі баскетбольні м’ячі.(Додаток Ж.). Уміло проводячи рухливі ігри з бігом, стрибками, м’ячем, учитель сприяє удосконаленню у дітей навички володіння елементами баскетболу, готує їх до складніших вправ та начальної,змагальної гри. Поступово цікавість учнів до гри зростає. Тоді можна вводити в гру складніші елементи та завдання. Проте, під час гри не слід особливо наголошувати на моральні сторони поведінки. Дітям молодшого шкільного віку ще не зрозуміло чому, вони повинні підпорядковувати свої інтереси інтересам команди. Але в цій грі створюються передумови для розвитку моральних якостей для переходу до складніших командних ігор. Проводячи гру за спрощеними правилами, керівник повинен створювати сприятливі умови для того, щоб зацікавити дітей. Але разом з тим він повинен пам’ятати, що для командних ігор дітей треба підгодовувати: давати некомандні ігри з елементами баскетболу,спортивних ігор з виявленими моментами змагання, а вже після цього пропонувати гру навчального характеру. Враховуючи вікові особливості дітей молодшого шкільного віку, учитель при підготовці до гри повинен:

1. Підготувати інвентар, який має відповідати віку дітей, зберігати його слід у доброму санітарно-гігієнічному стані.

2. Вміло підбирати спосіб шикування дітей для проведення гри.

3. Вибрати один із способів пояснення гри.

4. Вибрати капітанів команди на свій розсуд, по черзі або жеребкуванням. Вибір капітана, учнями застосовується рідко, всі діти цього віку намагаються бути капітанами і мало знають переваги своїх товаришів. Капітанів слід міняти.

5. Розпочинати гру слід за сигналом (свисток).

6. Зауваження в грі робити обережно, терпляче, наполегливо привчати дітей до виконання правил враховуючи, що учні цього віку здебільшого порушують правила гри несвідомо. Краще це робити в перервах між таймами.

Урахування цих вимог забезпечить педагогічний ефект. Спортивні ігри (зокрема баскетбол) в цьому віці повинні задовольняти такі педагогічні вимоги:

1. Прищепити учням перші навички організованої поведінки у грі.

2. Навчити організовано бігати, не заважаючи один одному, діяти за сигналом.

3. Навчити дітей визнавати авторитет капітана.

4. Навчити дотримуватись правил, виконувати їх.

Навчитись грати в баскетбол не означає лише володіти окремими технічними прийомами. Необхідно, щоб усі члени обох команд мали належний рівень фізичної та технічної підготовки, володіли навичками групової та командної взаємодії. Це зобов'язує вчителів забезпечити відповідну підготовку всіх учнів до гри в баскетбол. Адже, баскетбол – командна спортивна гра, де виграє чи програє вся команда, тому як би добре не грав окремий гравець, коли команда програла, то програв і він. І навпаки, як би погано учень не грав, коли команда виграла, то виграв і він.

За час проходження практики ми звернули увагу, що учні з інтересом ставляться до вивчення прийомів будь-якої гри лише за умови перспективи їх використання в ігрових ситуаціях. Тому враховуючи сприятливий вік дітей для засвоєння прийомів баскетболу і поступового вивчення їх з учнями, забезпечували їм можливість участі у двосторонній грі.

Отже, сучасні підходи щодо проведення гри в баскетбол мають надзвичайно велике значення, як у фізичному розвитку так і у гармонійному розвтку особистості. Тому слід уважно підходити до їх підбору та методики проведення.