Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MK1.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
117 Кб
Скачать
☆

  1. Політологія та історична наука.!!! (своя думка)!!!

На мою думку політологія та історична наука взаємозв’язані і тим паче дуже сильно. Так як багато історичних подій впливають на сьогоднішню політику в державах як в нащій, так і в інших. Наприклад на нашу політику впливає прийняття Незалежності України в 24 серпня1991 році, прийняття конституції, відмова від ядерної зброї, на що Великобританія, США, Росія, по-перше взяли на себе відповідальність у випадку агресії проти України «добиватися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН».

!!!В рабовласницьку епоху соціально-політичні вчення виникають в стародавній Греції, Індії, та Китаї. Процес становлення рабовласницьких держав супроводжувався розвитком різноманітних політичних теорій. Політичною думкою античності були поставлені проблеми походження держави і права, війни і миру та інші. Основна ідея більшості концепцій - розуміння нерозри­вного зв'язку людини і політики, погляд на людину як на «істоту політичну».!!!

  1. Політологічні погляди доби Середньовіччя.

Політична думка Середньовіччя розвивалася не так інтенсивно. Це

обумовлено рядом обставин. Насамперед, це слабкість світської влади

через слабкість самих держав, що утворилися на руїнах древніх імперій.В середньовіччя влада розглядається, як здійснення Божого промислу. У цей період великий розвиток здо­були теорії обґрунтовування божественної суті державної влади, провідної ролі релігії і церкви в житті людини і суспільства.

Найбільш розвинуте вчення про суспільний устрій в епоху Середньовіччя запропонував Августин Аврелій (364-430) і Фома Аквінський (1224-1274).

Авгусгин Аврелій висунув вчення про два гради: божий і людський. Людський град - це град проклятих Богом людей, нечестивців, які приречені на загибель. Град Божий або Боже царство складають праведники, які мусять бути врятовані.

Фома Аквінський вчив, що підкорятись владі потрібно тільки тоді, якщо вона благословенна духовно. Якщо влада просто завойована, відібрана від законного правителя, то кожний може їй не підкорятися. Фома Аквінський був прихильником монархії, однак він розрізняв дві монархії: абсолютну і політичну. Політичній він віддавав перевагу.

Середньовіччя — період спаду розвитку політичних вчень у порівнянні з античнім світом, переміщення центру ваги в суспільній свідомості від держа­ви до церкви, спрямований значною частиною свідомості до потойбічних, не­земних ідеалів. Це доба панування догматичного мислення, строго орієнто­ваного на тексти Святого Писання і канони церкви. Все це різко звузило про­блематику політичної думки, і в період Середньовіччя політичні вчення не отримали істотного розвитку.

  1. Політологічні теорії 17 сторіччя.

Т. Гоббс (1588-1679) у роботі «Левіафан або матерія, форма і влада дер­жави» описує природне та державне існування людей. На його думку, мо­жуть існувати три форми держави: монархія, демократія і аристократія.

Д. Локк (1632-1704) — ідеолог соціального компромісу між дворянством і буржуазією. Держава, за Локком, отримує рівно стільки влади, скільки необ­хідно для досягнення головної мети політичного суспільства. Заможні меш­канці реалізують свої громадянські права і насамперед право володіти влас­ністю. В державі ніхто і ніщо не може знаходитись поза законами. Локк ви­передив ідеї правової держави.

Основные политические идеи: 1. Рациональность – принцип согласно которому политические события, процессы могут быть поняты разумом.

2. Разделение властей на исполнительные законодательство, судов.

3. Частичная собственность – это основа социально-экономической и политической системы общества.

4. Идея общественного договора.

5.Категорії політології.

Категорія – це система наукових понять, що визначають істотні властивості явищ дійсності.

  1. Категорії., що розкривають діалектику політичного буття і політичної свідомості (політичні відносини, політична ідеологія, політична теорія, політична психологія);

  2. Категорії, які виявляють взаємозв’язок і взаємодію політики і суспільства (громадянське суспільство, партії, політична влада, політична сфера, політичні інститути);

  3. Категорії, які відображають систему відносин «людина і політика» (політична участь, політична активність, урядовець, політична потреба, політична культура, громадянин);

  4. Категорії, які відображають істотні риси соціально-політичного процесу (політичний факт, політичний процес, політичне явище);

  5. Вартісні категорії (мир, безпека, суверенітет);

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]