3. Сутність, особливості та головні напрямки науково-технічного прогресу

Техніка – це сукупність знарядь праці.

НТП, згідно з сучасною концепцією, являє собою послідовність виробничо-технологічних укладів, які, змінюючи один одного, забезпечують динамічний розвиток виробничих сил суспільства.

Економіка потрапляє до все більшої залежності від діяльності людини (освіта та засвоєння нових технологій). Цінними стають не тільки робоча сила, але й знання, інтелект, пам'ять, увага, зосередженість. Технологічні змагання держав – питання технологічної дисципліни та освіти кадрів.

Інтелектуальний потенціал суспільства має декілька складників: - систему освіти, - комп’ютерне забезпечення, - систему зв’язку, - бази даних (на електронних носіях, - систему науки, - інтелектуальну власність (у вигляді патентів, ліцензій, ноу-хау), - концентрацію висококваліфікованих менеджерів, які можуть стати продуктом інтелектуального труда на світовому ринку.

Серед діючих факторів економічного зростання високорозвинених країн технологічний прогрес займає провідне місце в структурі факторіального впливу, який досягає 80-85% . В результаті новітні технології стають фундаментальною основою для забезпечення високого та стійкого рівня ринкової конкурентної спроможності товарів. Саме в новітніх технологіях закладений потужний імпульс до економічного та соціального прогресу людства, регіонів та країн світу.

Головними напрямками технологічного прогресу є: -електрифікація, - механізація, - автоматизація, - інтенсифікація, - хімізація, - впровадження новітніх технологій, - біотехнологія, - комп’ютерні технології, - науково-технічна інформація.

• Електрифікація – максимальне впровадження електроенергії для технологічних цілей (електрометалургія, електрозварювання, електроліз і. т. п.)

• Механізація – заміна ручної праці роботою машин. Комплексна механізація – механізація не тільки основних, але й допоміжних робіт.

• Автоматизація – вища форма механізації, при якій технологічний процес виконується машинами-автоматами. Функції людини зводяться тільки до нагляду, контролю, регулювання.

• Інтенсифікація – покращення використання засобів праці за одиницю часу завдяки впровадженню підвищених режимів роботи (підвищених швидкостей, тиску, температури, каталізаторів, кисню)

• Хімізація – впровадження у виробництво високопродуктивних хімічних методів обробки та максимальне використання продуктів хімічної промисловості.

• Впровадження новітніх технологій. Епіцентр НТП перемістився до технології виробництва. Сучасна технологія обробки матеріалів якісно відрізняється від відомих раніше, традиційних методів. Змінюються самі її принципи: безпосередній вплив на предмет праці для зміни його фізичних властивостей та параметрів (шляхом впливу на його молекулярну та атомарну структуру)

• Науково-технічна інформація – відомості, які отримані в результаті пізнання та виробничої діяльності людини, дані про новітні досягнення науки і техніки, характеристика нових технологічних процесів, інженерних конструкцій і. т. п.

• Біотехнологія – найбільш складний напрямок НТП, який з’явився на кордоні генної інженерії та мікробіології. Сутність технологій полягає в використанні живих організмів та біологічних процесів для виробництва цінної продукції для промисловості та сільського господарства. Це більш глибоке розуміння біологічних процесів, взаємне проникнення біології та точних наук, розробка нових принципів управління біологічними процесами.

• Комп’ютерні технології – є основою для сучасного впровадження та оптимального функціонування усіх головних напрямків технологічного прогресу.