1. Акустичний каротаж

Акустичні методи геофізичних досліджень у свердловинах ґрунтуються на вивченні пружних властивостей гірських порід, які спосте­рігаються в процесі послідовного поширення в них деформацій, зумовле­них пружною хвилею.

У породі виникають різні види пружних хвиль залежно від виду дефор­мації. Інформативними є хвилі поздовжні (Р-хвилі), поперечні (£-хвилі), Лемба (L-хвилі) і вторинного походження.

Найважливішими характеристиками пружних хвиль є швидкість їх по­ширення, амплітуда і коефіцієнт згасання, а також звукові образи. Величи­ну, обернену швидкості поширення пружної хвилі в породі, називають інтервальним часом.

У процесі акустичного каротажу (AK) реєструють повне відображення сигналу, тобто його звукові образи. Хвильові картини (XK) — це графічний фотозапис на кіноплівку або на фотопапір повного сигналу спільно з поча­совими марками і фазокореляційні діаграми (ФКД), які є записом повного сигналу у вигляді фазових ліній. XK і ФКД використовують для визначен­ня петрографічних характеристик порід: густини, пористості та інших важ­ливих властивостей.

Для проведення AK застосовують триелементний зонд, який складає­ться із випромінювача і двох розташованих на деякій відстані від нього приймачів. Замість приймачів можуть бути встановлені два випромінювачі, а випромінювач замінюють приймачем (принцип взаємності). Відстань між приймачами (випромінювачами) називають базою зонда. Довжина зонда дорівнює відстані від випромінювача до приймача.

Акустичні дослідження розрізняють за швидкістю і згасанням.

AK за швидкістю грунтується на вивченні швидкості поширення пруж­них хвиль у гірських породах способом вимірювання інтервального часу ДТ, який визначається як різниця часів вступу на другому (t₂) і першому (Z₁) приймачах (t₂ - Z₁). Така різниця часу запобігає впливу свердловини на поширення хвилі і її реєстрацію за допомогою триелементного зонда. Швидкість поширення пружної хвилі у пласті називають пластовою, або інтервапьною.

AK за згасанням передбачає вивчення характеристик згасання пружних хвиль у породах. Під час поширення хвиль кількість енергії, яка припадає на одиницю об’єму, зменшується пропорційно квадрату відстані від точки спостереження до випромінювача; амплітуда коливань зменшується обер­нено пропорційно до цієї відстані.

Дані AK використовують для літологічного розчленування геологічного розрізу свердловин, виділення нафтогазових і водонасичених колекторів, вивчення пористості, тріщинуватості та фізико-механічних властивостей гірських порід, а також інтерпретації результатів сейсморозвідки.

Нахиломешрія (визначення падіння пласшів)

Визначення у свердловинах азимутів і кутів падіння пластів відіграє велику роль у вивченні геологічної будови родовищ нафти і газу. Особливо потрібні ці дані для розвідувальних і малорозбурених районів, а також площ зі складною геологічною будовою.

Прилади, за допомогою яких визначають у свердловині кут і азимут падіння пластів, називають пластовими нахиломірами.

У нафтогазоносних регіонах Росії та Азербайджану розроблений і зна­ходить застосування пластовий нахиломір з фотоінклінометром. Нахиломі­ри складаються з корпусу з трьома електродами AMN, розташованими по колу в площині перетину приладу через 120° у напрямку руху годинникової стрілки. За допомогою пружинних ліхтарів прилад у свердловині центру­ється. Ha зовнішньому боці трьох пружин одного з ліхтарів поміщено три свинцеві електроди так, що вони розташовані поблизу стінок свердловини.

Нахиломір з фотоінклінометром спускають у свердловину на трижиль­ному кабелі. За допомогою автоматичної каротажної станції одночасно за­писують на одній стрічці три криві ПС або три криві зміни опору зазем­