5.3. Барокова архітектура
Народні майстри України в XVI ст. нагромадили величезний досвід у дерев’яній архітектурі. Прекрасними зразками створених народними майстрами XVII–XVIII ст. дерев’яних споруд служать храм Покрови в Ромнах Полтавської області заввишки понад 30 метрів, церква Миколая із села Кривки (нині у Львові), церква Параскеви в селі Крехів Львівської області, Михайлівська церква в Мукачеві Закарпатської області .Риси бароко властиві й іншим типам будівель – палацовим, замковим тощо (приміщення королівського арсеналу у Львові).
Церква в селі Суботів. родова церква-усипальниця. Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін – до 2 м, бійниці). Складена з каміння й цегли, Українських архітекторів вабили декоративні можливості бароко, єдність споруди з довкіллям. Національні риси українського бароко виявилися не лише в типах споруд, а й у віртуозному опануванні прийомів цегляної кладки, соковитому декорі.
Український гетьман Іван Мазепа (1639–1709 рр.) своїм коштом збудував немало визначних архітектурних пам’яток у стилі українського бароко (у Києві його коштом були відреставровані Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори, збудовані Микільський, Богоявленський і Вознесенський монастирські собори, зведено новий мур навколо Києво-Печерської лаври із чотирма баштами й Всіхсвятською церквою). Сприяв підтвердженню російським царем статусу Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу.
Відновлені в XVII ст. на кошти козацької старшини давньоруські святині – Кирилівська церква в Києві, Спаський собор і собор Єлецького монастиря в Чернігові й, особливо, Успенський собор Печерського монастиря, що здавна був найпопулярнішою будовою на Русі, – усі «вбралися» у бароковий «одяг».
Йоганн Шедель. Певні стильові зміни пов’язані з ім’ям російського архітектора Йоганна Шеделя. Він приїхав на запрошення Києво-Печерської лаври для будівництва великої дзвіниці. Велика лаврська дзвіниця стала також першим взірцем ордерного бароко в Києві.
Андріївська церква. У серпні 1744 р. імператриця Єлизавета Петрівна під час свого перебування в Києві під враженням проповіді про святого апостола, визначила Андріївський пагорб місцем для нової церкви.
Андріївська церква займає визначне місце у творчому спадку Растреллі. Серед небагатьох церковних будівель архітектора вона вирізняється довершеною композицією та досконалими пропорціями. Вражає також органічне поєднання споруди з природним ландшафтом, що робить її важливим містобудівельним елементом. Андріївська церква стала одним з перших взірців професійної архітектури на землях Східної України. Після її побудови стиль пізнього бароко, який точніше можна визначити як «єлизаветинське рококо», став пануючим в українській архітектурі.
Собор Святого Юрія (Юра). Уважається головною святинею українських греко-католиків. З 1998 р. Собор разом з Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини за визначенням ЮНЕСКО.
У подальшому розвитку архітектури (як і всієї української культури) ми бачимо відхід від колишньої перенасиченості прикрасами до простоти й раціональності. Почуття поступається місцем розумові, розсудливості, що вже є прикметою нового стилю – класицизму.