- •Перелік умовних скорочень
- •1.1. Сучасний футбол та зростання вимог до фізичної підготовки футболіста .
- •1.2. Значення координаційних здібностей для футболістів
- •1.3. Взаємодія координації з іншими фізичними якостями у футболі.
- •1.4. Розвиток та тренування координації футболістів
- •Список використаних джерел
1.1. Сучасний футбол та зростання вимог до фізичної підготовки футболіста .
Істо́рія футбо́лу, а точніше ігор, подібних до сучасного футболу, бере свій початок ще з античних часів. В Європі ігри з м'ячем набули особливої популярності в середньовічній Англії.[4]
Але потрібно заглянути глибше, де футбол бере свій початок, як пагінець. Наприклад в Китаї люди грали сферо подібним предметом забиваючи його в намети. А правила були такі дві команди з пяти чоловік, комада воратарів і комадда гравців які були в полі,мета гри була забити мяч в намет ,а протилежної команди зберегти м’яч в себе, після цьго команди мінялися ролями. У Середньовіччі у Франції грали в «La hcule» (ля шуль) мячем, з повітрям або ганчір'ям усередині, в італійських містах Флоренція та Падуя популярним було «кальчо» — жорстка гра, де можна було використовувати для відбивання кулі і руки і ноги, яка часто завершувалася травмами учасників. В італійській мові сучасний футбол зберіг старе ймення та називається італ. «calcio». Відомо, що ще в 1580 році граф Верніо (Джованні де Барді) видав правила кальчо. Шота Руставелі згадував про грузинську забаву «лело», але більшість середньовічних ігор дуже відрізнялися від сучасного футболу.[12]
Ближче до сучасного футболу люди наблизились коли були виданні так звані кембриджські правила, перший уніфікований звід футбольних правил, складено 1848 року в Кембриджському університеті. Творці цих правил прагнули розробити гру, прийнятну для студентів, які грали в різні форми гри з м'ячем в приватних школах. До того майже кожна школа і кожен футбольний клуб мали власні зведення правил. Одні правила допускали ведення і передачу м'яча руками, інші — відкидали; в одних командах кількість гравців обмежували, в інших — ні. В одних командах дозволялося штовхати, підсікати суперника, бити його по ногах, в інших це було заборонено. Таким чином, англійський футбол перебував у хаотичному стані. 1848 року вперше серйозно спробували виробити універсальний звід футбольних правил. Г. де Уїнтон і Джон Чарльз Трінг із Кембриджського університету зустрілися з представниками приватних шкіл Ітона, Харроу, Шрусбері, Регбі та Вінчестера, щоб сформулювати і прийняти звід єдиних правил. Дискусія тривала 7 годин 55 хвилин, в результаті було опубліковано документ під назвою «Кембриджські правила». Їх запозичили багато команд поблизу Кембриджа, але загального визнання вони не здобули. Тим не менше, Кембриджські правила стали першими розробленими футбольними правилами та передвісниками сучасного футболу, відіграли значну роль у формуванні сучасних футбольних правил.
Сучасний рівень розвитку футболу, зростання конкуренції на міжнародній спортивній арені потребують значної перебудови існуючої системи багаторічної підготовки футболістів.
Що таке сучасний футбол на сьогодні:
Це перш за все добра фізична та техніко-тактична підготовка футболістів. Складно уявити сучасний футбол без великих швидкостей та високої технічної майстерності футболіста.
Очевидно це пов’язано з розвитком як футболу так і спорту, тому що низка вчених присвятила свої роботи саме фізичному розвитку людини. Як тут не згадати про збірну Нідерландів яка задала темп в 1974році на чемпіонаті світу всі були просто шоковані які швидкості показує ця збірна, іще на щабель вище зросла гра головою(верхова боротьба за м’яч).
Але з високими швидкостями стали справлятись за рахунок позиційності(гравці займають позиції тим самим насичують певну ділянку поля ) яку згодом взяли за основу всі команди світу стали розглядати такі поняття як «перший та другий номер» команда яка атакує та команда яка захищається. Та яка атакує контролює м’яч у себе постійно розтягує оборону суперника по ширині поля щоб як умога ближче підійти до воріт суперника, команда яка захищається розраховує на перехват м’яча та перехід на швидку контр – атаку. Індивідуальні, групові та командні дії гравців у захисті і нападі будуються в залежності від системи гри, застосовуваної командою в матчі. Під тактичною системою гри в сучасному футболі розуміється раціональне розміщення гравців. Маневреність у нападі й у захисті дозволяє максимально використовувати під час гри індивідуальні особливості футболістів. Сучасні тактичні системи гри дозволяють створити чисельну перевагу гравців у захисті й підсилити дії команди при атаці за рахунок активного підключення до атаки гравців середньої і задньої лінії.
З цими змінами в тактиці і стратегії гри в футбол поруч йшла еволюція і фізичній підготовці. Гравці працюють не тількі з м’ячем на полі - але й в тренажерних залах, басейнах, та навідь в хореографічних приміщенях.
Взагалі в футболі стали застосовувати всі методи та засоби фізичного виховання, новітні технології а саме:
Вправи з оптяженям( резина, жгути, тяжкі м’ячі)
Вправи в ускладнених умовах(високо координаційної складності)
Вправи із інших видів спорту(для кращої загальної фізичної підготовки.
Особливу увагу стали приділяти до розвитку координаційних здібностей. Багато вчених вважає, що координаційні здібності є одним з головних аспектів в фізичної підготовки. Тому тренера та фахівці в футболі стали розробляти новітні технології як розвивати або підтримувати на високому рівні ці якості.
Роблячи висновок з неозброєним оком можка сказати що сучасний футбол потребує розвитку усіх фізичних якостей та деференціованого підходу до розвитку спеціальних та загальних якостей футболіста.
.
