4.3 Складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах
Сівозміни планують таким чином, щоб поля кожної з них знаходились в одній грунтово-екологічній або технологічній групах земель і були рівновеликими. Розміщення полів однієї сівозміни у декількох грунтово-екологічних або технологічних групах земель дуже ускладнює, а іноді й зовсім неможливлює освоєння і ведення сівозміни. Як уже зазначалось, тривалість ротації сівозміни залежить від культури, яка має найдовший період повернення на попереднє місце вирощування. Дотримання цієї вимоги дає змогу вирощувати потрібну культуру на максимально можливій площі. Наприклад, для буряків цукрових період повернення становить 3-4 роки і їх можна вирощувати на одному полі чотирипільної сівозміни. Насичення сівозміни буряками цукровими становитиме 25%. У п’ятипільній сівозміні при одному полі буряків цукрових насичення сівозміни буде лише 20%.
З максимальним насиченням соняшник треба вирощувати у восьмипільній, льон – у семипільній сівозмінах, або на половині поля в чотири - чи трипільних сівозмінах з поперемінним розміщенням цих культур як на одній, так і на іншій половинах поля через ротацію. Або поперемінно в різних сівозмінах протягом ротації. Періодичність повернення культур на попереднє місце вирощування у сівозмінах наведено в таблиці нижче.
Продуктивність культур значною мірою залежить від розміщення їх у сівозміні. Можливість одержання максимального врожаю залежить від розміщення культур після кращих попередників (табл. 2). При дотриманні зазначених періодів повернення на попереднє місце вирощування можна складати схеми сівозмін будь-якого типу та виду. При цьому слід уникати насичення сівозміни культурами, близькими між собою біологічно (колосовими зерновими, бобовими). Не рекомендується розміщувати колосові зернові після колосових більше двох років, бобових після бобових.
Структура посівних площ господарства залежить від грунтово-кліматичних умов і прийнятої спеціалізації. Співвідношення окремих культур може значно варіювати. У господарствах, які спеціалізуються на виробництві продуктів тваринництва, структура посівних площ залежить від складу кормових культур. У господарствах, що займаються виробництвом продукції рослинництва, структура посівних площ залежить від виду продукції, на якій базується спеціалізація.
Таблиця - Періодичність чергування культур у сівозміні, роки
Культура Полісся Лісостеп Степ
Пшениця озима 2-3 2-3 1-3
Жито озиме 1-2 1-2 1-2
Ячмінь, овес 1-2 1-2 1-2
Горох, вика, чина, соя, нагут 3-4 3-4 3-4
Гречка 1-2 1-2 1-2
Просо 2-3 2-3 2-3
Люпин 6-8 6-7 -
Буряки цукрові, кормові, ріпак 3-4 3-4 3-4
Картопля 2-3 2-3 1-2
Льон 5-7 - -
Соняшник - 7-8 7-9
Капуста 6-7 6-7 6-7
Трави багаторічні бобові 3-4 3-4 3-4
У Степу можливий повторний посів пшениці озимої після пшениці, яку вирощували після пару чорного.
В моїй даній роботі степова зона тому використовувала періодичність чергування культур у степовій зоні.
Структуру посівних площь заносила до таблиці 4.3.1
Таблиця 4.3.1. Структура посівних площь
Назва культури |
Врожайність, ц/га |
Площа посіву, га |
% |
1.Зернові всього |
|
748.52 |
47.46% |
Озима пшениця |
48 |
212.8 |
13.49% |
Кукуруза зерно |
55 |
119.15 |
7.55% |
Гречка |
13 |
106.41 |
6.75% |
Горох |
28 |
164.46 |
10.43% |
Ячмінь |
33 |
46.58 |
2.95% |
Соняшник |
40 |
99.15 |
6.29% |
2.Овочеві |
|
276.59 |
17.54% |
Капуста |
260 |
55.32 |
3.51% |
Помідори |
250 |
55.32 |
3.51% |
Огірки |
125 |
55.32 |
3.51% |
Картопля рання |
100 |
55.32 |
3.51% |
Цибуля |
|
55.31 |
3.5% |
3.Кормові |
|
445.69 |
28.25% |
Кормові коренеплоди |
550 |
46.58 |
2.95% |
Цукровий буряк |
350 |
106.41 |
6.75% |
Кукуруза силос |
380 |
106.41 |
6.75% |
Кукуруза з/к |
400 |
46.57 |
2.95% |
Озима з/к |
200 |
46.58 |
2.95% |
Люцерна |
|
93.14 |
5.9% |
4.Всього полів |
|
106.4 |
6.75% |
Чистий пар |
|
106.4 |
6.75% |
Всього |
|
1577.23 |
100% |
.