Об'єкти спадкування

Об'єктами спадкування є цивільні права й обов'язки спадкодавця, що можуть (мають здатність) переходити в спадщину.

Разом із тим варто підкреслити, що йдеться не про будь-які права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а лише про ті, існування яких не припиняється смертю певної фізичної особи (ст. 1218 ЦК).

До об'єктів, які мають майновий характер, зокрема, належать: садиби, жилі будинки, квартири, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, предмети особистого користування, земельні ділянки, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові суми, цінні папери, пайовий внесок члена житлово-, дачно -, гаражно-будівельного кооперативів, садівничого товариства, а також інше майно споживчого й виробничого призначення.

До об'єктів немайнового характеру належать деякі права в галузі інтелектуальної власності. Це авторські права, в тому числі право на опублікування й розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва та одержання винагороди; право на одержання диплому померлого автора, відкриття і винагороду за відкриття, авторського свідоцтва чи патенту на винахід, свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію, свідоцтва чи патенту на промисловий зразок, право на одержання винагороди, а також виключне право на винахід, промисловий зразок, яке грунтується на патенті.

Сукупність зазначених цивільних прав і обов'язків називається спадщиною або спадковою масою (спадковим майном). У спадковому праві ці поняття використовуються як рівнозначні, хоча точнішим і таким, що більше відповідає вітчизняній традиції приватного права, є термін "спадщина".

Крім переходу до спадкоємців прав спадкодавця (наприклад, права власності на майно, права вимагати від божників спадкодавця повернення боргу), до них також переходять і обов'язки останнього (наприклад, борги). При цьому спадкоємці не можуть прийняти тільки права і відмовитися від прийняття обов'язків, оскільки спадщина має прийматися не частинами, а в цілому.

До спадкоємців переходять майнові права і обов'язки спадкодавця за винятком тих, які взагалі не можуть входити до складу спадщини (ст. 1219 ЦК). Наприклад, оскільки до складу спадщини входять тільки цивільні права й обов'язки, то не переходять у спадщину права й обов'язки спадкодавця в адміністративних, трудових та інших правовідносинах, якщо вони не набули цивільно-правового майнового змісту. Не переходять у спадщину також цивільні права й обов'язки, нерозривно пов'язані з особистістю спадкодавця:

1) особисті немайнові права фізичної особи (книга 2 ЦК);

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами (глава 7 ЦК);

3) право на відшкодування шкоди у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (ст.ст. 1195-1208 ЦК);

4) права на аліменти, на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Такі виплати мають персональне спрямування, оскільки метою їхнього встановлення є забезпечення умов для існування конкретних осіб. Тому зі смертю уповноваженої особи припиняється і право на отримання відповідної виплати;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, що передбачені ст. 608 ЦК. Згадана норма розрізняє 2 випадки припинення зобов'язання смертю фізичної особи: а) припинення зобов'язання смертю боржника, якщо це зобов'язання є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншим суб'єктом (наприклад, смерть повіреного за договором доручення - п. З ч. 1 ст. 1008 ЦК); б) припинення зобов'язання смертю кредитора, якщо це зобов'язання є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (прикладом може бути смерть довірителя в тому ж таки договорі доручення - п. З ч 1 ст. 1008 ЦК).

555555555555555555555555555555