3.2. Основні перспективи розвитку страхового ринку.

Фінансовий сектор – одна з найважливіших сфер національної економіки, де відбувається формування та розподіл фінансових ресурсів і послуг, і в якій здійснюється діяльність фінансових установ. Фінансовий ринок забезпечує накопичення і розподіл інвестиційних ресурсів та надання фінансових послуг, взаємодію надавачів і споживачів цих послуг за правилами, визначеними законами та іншими нормативними актами .

Страховий ринок є невід’ємною складовою фінансового ринку України. Успішний його розвиток залежить від розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, підвищення вимог до порядку створення діяльності страхових компаній, подальшої інтеграції країни у міжнародні струкури, залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань економічного розвитку.

Подальший розвиток вітчизняного страхового ринку та підвищення ролі страховиків мають забезпечувати сталий розвиток національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне господарство, виступати важливим компонентом її національної безпеки, а також сприяти зацікавленню іноземних інвесторів в розширенні власного бізнесу в Україні. Запорукою економічного зростання і забезпечення відшкодування збитків у разі настання страхового випадку є стійкий і динамічно розвинутий страховий ринок країни.

Сучасні процеси в економіці країни потребують економічних реформ, що в свою чергу обумовлює необхідність подальшого розвитку страхового ринку. В умовах сьогодення важливим є формування ефективної системи інструментарію, спрямованого на збільшення рівня конкурентоспроможності страхових компаній та надання конкурентних послуг не лише на внутрішньому, а й зовнішньому ринках. Тому, аналіз сучасного стану страхового Випуск 5.2(101). ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ 93 ринку України, вивчення стримуючих чинників, які обмежують його розвиток та виявлення перспектив подальшого розвитку є актуальними в сучасних умовах.

Аналіз стану страхового ринку України за останні роки (2012–2014) показав, що він залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній в державі на 01.01.2013 року становила 448, у тому числі страхова компанія «life» – 64, страхова компанія «non-life» – 384, (в 2011році – 442 компанії, у тому числі страхова компанія «life» – 64, страхова компанія «non-life» – 378), 115 компаній є компаніями з іноземними інвестиціями. Найбільша кількість компаній займається такими видами страхування, як страхування майна, від нещасних випадків, вантажів та багажу, наземного транспорту, від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, відповідальності перед третіми особами, фінансових ризиків. Це свідчить, що на українському страховому ринку створюється конкурентне середовище і формуються основні елементи організаційної структури. На функціонування ринку страхових послуг впливають зовнішні фактори, зокрема боргова криза в Єврозоні, невизначеність щодо зростання економіки в найближчі роки та ускладнення доступу до ринку капіталу.

Значний вплив на український страховий ринок здійснюють ринки країн Євросоюзу і Російської Федерації, Угорщини і Польщі. Це дає змогу стверджувати, що взаємодія страхових ринків цих країн повинна сприяти розкриттю потенційних можливостей ефективної участі України у світо-господарських фінансових процесах, орієнтованих на його норми та правила, які забезпечуватимуть формування відкритого страхового ринку [4, с. 21–24]. За останні два роки відбулася незначна динаміка в зростанні українського страхового ринку. У порівнянні з 2012 роком у 2014 році на 850,2 млн грн (7%) збільшився обсяг надходжень страхових премій. Основним чинником зростання валових страхових премій стало збільшення їх обсягу, зокрема, за такими видами страхування як: обов'язкове страхування (збільшення валових страхових платежів на 392,1 млрд грн – 15,4%); страхування відповідальності (збільшення страхових премій на 15, 8 млн грн – 2,5%); особисте страхування (збільшення страхових премій на 549,6 млн грн – 44,9%). При цьому значна кількість страхових компаній має серйозні проблеми зі страховими виплатами. Як правило, це пов'язано з великими адміністративними витратами

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що виникнення страхування пов’язане з багатьма негативними явищами, подіями, що супроводжують людину протягом її життя та діяльності, вимагають захисту від посилення нею збитків.

Основними формами страхування в Україні є добровільне й обов’язкове. Але домінуючим є добровільне страхування, зокрема, страхування майна.

В залежності від об’єктів страхування виділяють: майнове, особисте страхування, страхування відповідальності.

Взаємовідносини, що виникають між страховиком і страхувальником, вимагають документального оформлення, тобто укладання договорів страхування.

В Україні страховою діяльністю мають право займатись тільки страховики-резиденти, що обмежує можливість присутності на страховому ринку страховиків-нерезидентів. Єдина можливість присутності на страховому ринку – це участь у перестрахуванні.

Страхові компанії маючи вільні грошові резерви мають можливість проводити інвестиційну політику.

Страховий ринок України знаходиться в стадії розвитку, існує багато причин, що уповільнюють його формування, серед них відсутність чіткої цілеспрямованої державної політики стосовно розвитку страхування. Завдання державних органів у цьому зв’язку виявити усі фактори, які стимулюють розвиток страхового ринку, реалізувати їхній потенціал та послабити вплив факторів, що гальмують цей процес.

Однією з необхідних передумов розвитку страхового ринку України є відновлення довіри до страхової галузі. Ось чому слід проводити роз’яснювальну роботу серед населення про потребу й економічну діяльність страхування, інформування про стан страхового ринку і державний контроль за його діяльністю а також упроваджувати нові привабливі для населення види фінансових послуг про потребу формування фінансово стійких страхових компаній (зараз на страховому ринку України працюють 360 страхових компаній),розширення переліку страхових послуг, розвитку законодавчої: вдосконалення нормативної баз страхування, активізації ролі держави і її органів у зміцненні страхового ринку України приведення вітчизняного страхового ринку у відповідності зі світовими стандартами.

Список літератури

1) Закон України від 4 жовтня 2001 року “Про внесення змін до закону України “Про страхування”

2) Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1175 “Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”

3) Постанова Кабінету Міністрів від 2 лютого 2001 р. № 98 України на 2001-2004.р.”

4) Гушко Л.М. “Проблеми розвитку національного страхового ринку // Фінанси України-2003.-№11.-с.146-148

5) Заїкін Ю.В. Про екологічне страхування //Фінанси України –2001. - № 11. – с. 148-150

6) Залєтов О.М. Державна політика на страховому ринку України // Фінанси України-2001.-№11-с.119-126

7) Кашенко О.Л., Борисова В.А.: Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник: С.Вид-во “Університетська книга”, 1999-252 с.

8) Кивошлик Т.Д. Страхування майна громадян // Фінанси України – 2002 – №11. – с.131 –136

9) Осадець С.С. страхування: Підручник –Вид.2-ге,перероб. і дон. – К.: 2002 – 599 с.

10) Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування :навч. посіб. – КНТУ, 2001 – 400 с.

11) Субачов І. І., Олійник В. А., Терещенко Т. Є.,Заволока Є. О. Розвиток страхового ринку в Україні як фактору фінансової стабільності економіки // Фінанси України – 2001. - № 5. – с. 130 – 137

12) Таркуцяк А. О.: Страхування : Навч. посіб. – К.: Вид-во ЄУНІСМБ, 2000 – 115 с.

13) Татаріна Т. В. Перестрахування в розвитку міжнародного співробітництва // Фінанси України – 2001 - № 5 . – с. 127 – 130

14) Уманців Ю. М. Інтеграційні процеси на страховому ринку в умовах глобалізації світової економіки // Фінанси України – 2002. - № 5. – с. 143 - 147

15) Інформаційно – аналітичний щорічник. Страховий ринок України//- 2004

16) Про страхування: Закон України від 16.03.07 №85/96-ВР

17) Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків. – Тернопіль: Економічна думка & Карт-бланш, 2002. – 570 с.

18) Корф М. Страхування ризиків банківської діяльності / М. Корф // Фінансовий ринок України. – 2011. – № 3. – С. 17–19.