Список використаних джерел

1. Антонов С.В. Медична помилка: юридичний аспект // МЛ-клуб. - 2008. - №10 (56). - С.94-96.

2. Кибальник А.Г., Старостина Я.В. Лікарська помилка і кримінальна відповідальність/А.Г.Кибальник, Я.В.Старостина // Жіночий лікар. - №5. – 2008. - с.44. – Електронний ресурс . - Режим доступу. – [http://z-l.com.ua/ua/article/230].

3. Чумак П.Я., Кузнєцов А.Я. Хірургічні хвороби [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.web-of-med.ru/medics-385-1.html.

Кримінальна відповідальність медичних працівників

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності медичних працівників за правопорушення, що вчиняються ними під час здійснення професійної діяльності. Медичні працівники відповідальні за вчинення злочинів на загальних засадах, до того ж у Кримінальному кодексі України (далі – КК України) є ряд складів злочинів, які мають відношення саме до професійної діяльності лікарів.

Як зазначається у підручнику за загальною редакцією С.Г. Стеценка,

проблеми  злочинів  та  кримінальної  відповідальності  медиків  є  однією  з 

найбільш дискусійних тем у медико-правовій літературі. Комплексні дослідження питань правового регулювання медичної діяльності в значній мірі зачіпають  кримінально-правові  проблеми, аналізуючи ті  чи  інші  аспекти.  Дані причини  обумовлюють  необхідність  вивчення кримінально-правової відповідальності медичних працівників у рамках медичного права¹³.

У КК України передбачено чимало статей, за якими дії медичного працівника може бути кваліфіковано як злочин. Перераховувати дані статті вважаємо недоцільним. Нижче буде наведена класифікація таких злочинів та стисла кримінально-правова характеристика особливостей вчинення кримінально-караних діянь медичними працівниками.

Зокрема, злочини, що вчиняються медичним працівниками у зв'язку зі здійсненням ними професійної діяльності, умовно можна поділити на такі:

1. злочини проти життя і здоров'я особи (пацієнта);

2. злочини проти прав особи (пацієнта);

3. злочини у сфері господарської діяльності з медичної практики;

4. злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

5. інші злочини, вчинені медичними працівниками у зв'язку з

їхньою професійною діяльністю¹⁴.

З аналізу норм КК України про кримінальну відповідальність медичних працівників випливає, що умисні злочини зустрічаються рідше,  ніж  необережні. Серед злочинів першої групи найбільш суспільно небезпечним є ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК України). Водночас серед необережних злочинів найбільш актуальними є неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України), вбивство через необережність (ст. 119 КК України) і необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 КК України)¹⁵.

Суб’єктивна сторона злочину що вчиняється медиком має велике значення для кваліфікації вчиненого злочину. Вина, мотив, мета та емоційний стан суб'єкта злочину має обов’язково встановлюватися, оскільки злочини, що вчинені з прямим умислом завжди є більш суспільно небезпечні, ніж такі, що вчиняються з непрямим умислом або з необережності.

Важливо також зазначити, що медичний працівник з позицій кримінального права може розглядатися і як загальний суб’єкт злочину, і як спеціальний суб’єкт. Зокрема, медик є особою, що здобула специфічну медичну освіту, тобто займається медичною діяльністю професійно, отже може вчиняти професійні медичні злочини. Наприклад: неналежне  виконання  професійних  обов'язків,  що  спричинило  зараження  особи  вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131); незаконне проведення аборту (ст. 134); неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137); незаконна лікувальна діяльність (ст. 138); ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139) тощо.

Медичні  працівники  також можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення діянь, які пов'язані з виконанням  службових обов'язків. Отже, деякі медичні працівники можуть визнаватися службовими особами відповідно до примітки до ст. 364 КК України, з якої випливає, що службовими особами в галузі медицини визнаються особи, які здійснюють  організаційно‐розпорядчі та адміністративно-господарські функції в органах управління охорони здоров'я, лікувально‐профілактичних, санітарно‐гігієнічних та інших закладах державної і комунальної систем охорони здоров'я.

Медики можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності на  загальних підставах. До  них можуть відноситись ті злочини, за які  медичний  працівник  притягується  до  кримінальної відповідальності як  загальний  суб'єкт  цього злочину, тобто без урахування відношення до професійної медичної діяльності.

Варто зазначити, що випадки притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності, а тим більше винесення щодо них обвинувального вироку в Україні є порівняно нечастими¹⁶.