- •Лекція. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст
- •1. Види зовнішньоторгових договорів
- •2. Структура, зміст та особливості оформлення контрактів купівлі-продажу
- •2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- •2.1. Преамбула (визначення сторін)
- •2.2. Визначення та термінологія
- •2.3. Предмет контракту
- •2.6. Ціна та загальна сума контракту
- •2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- •2.5. Базисні умови поставок
- •2.7. Якість товару
- •2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •3) Застосування спеціальних термінів:
- •2.9. Умови платежу
- •2.10. Здавання-прийняття товару
- •2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •2.12. Пакування та маркування товару
- •2.13. Відвантаження товару
- •2.14. Санкції
- •2.15. Страхування
- •2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •2.17. Арбітраж
- •2.18. Інші умови
- •2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.
Відповідна умова у ЗТК називається "застереження про непереборну силу", "форс-мажор", "випадки, що звільняють від відповідальності", "підстави для звільнення від відповідальності".
Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:
а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;
б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;
в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;
г) оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;
ґ) законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).
З точки зору терміну дії форс-мажорні обставини можуть бути поділені на 2 категорії:
• тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;
• короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.
Настання форс-мажорних обставин може мати такі наслідки:
• строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини,
відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;
• виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.
У ряді країн поняття "форс-мажор" трактується неоднозначно, наприклад, у США допускається застосування загального визначення форс-мажорних обставин як обставин, які залежать від Бога. Тому границі переліку доцільно розширити шляхом додаткового запису: ". „та інших обставин, які не залежать від сторін ". У такому разі під форс-мажор можуть попасти і випадкові явища.
2.17. Арбітраж
Суперечки, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не змогли розв'язати договірним шляхом під час переговорів, відповідно до міжнародних традицій, передаються на розгляд арбітражів. Ці суперечки можуть виникнути у таких випадках: у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань за контрактом (строки, якість, розрахунки); у зв'язку з різним тлумаченням сторонами умов контракту при його виконанні.
Міжнародні арбітражні комерційні суди порівняно із державними судами, де так само може бути розв'язана суперечка між учасниками угоди, мають ряд переваг:
• сторони, що беруть участь у суперечці, можуть вибрати за взаємною домовленістю будь-який арбітраж: та тих арбітрів, яких вони вважають найкращими для розгляду даної суперечки, у той час як державний суд розглядає справи у межах своєї компетенції за зверненнями зацікавлених осіб, незалежно від того, чи домовились сторони про звернення до суду, чи ні; у державному суді судді призначаються, а не вибираються сторонами;
• арбітражний розгляд відбувається в елементарній процесуальній формі та у короткі строки (іноді сторони можуть навіть визначити у контрактні строки винесення арбітражного рішення), тоді як судовий розгляд пов'язаний з багатьма формальностями та може тривати дуже довго;
• витрати на арбітраж значно менші від витрат на судовий розгляд;
• арбітраж розглядає суперечки на закритих засіданнях, що перешкоджає відпливу секретної комерційної та виробничої інформації сторін, які беруть участь у суперечці;
• державний суд застосовує матеріальне право своєї країни (цивільно-процесуальний кодекс), арбітраж використовує правила розгляду суперечок (регламент), затверджені інститутом, при якому він діє, та матеріальне право, про яке домовились сторони;
• арбітражне рішення остаточне, оскарженню не підлягає та є обов'язковим для сторін. До того ж рішення арбітражного суду легше виконати.
На роль арбітрів звичайно залучаються фахівці, які є провідними у тій галузі, до якої належить конкретна угода. Ними можуть бути вчені, президенти провідних фірм, адвокати, службовці державних організацій. При необхідності арбітри залучають технічних експертів.
Вартість послуг арбітрів, суперарбітра та технічних експертів є дуже значною. Для проведення арбітражу орендуються приміщення та залучаються технічні працівники для ведення протоколу, оформлення експертиз, рішень тощо. Тому в умовах контракту доцільно уточнити, яка з сторін і у якому розмірі повинна відшкодовувати арбітражні витрати, а також авансувати роботи тривалих арбітражів.
