2. Особливості бухгалтерського обліку витрат, економічні витрати

Витрати виробництва у бухгалтерській та статистичній звітності виступають як собі­вартість продукції.

Економічні витрати будь-якого ресурсу, вибраного для виробництва товару, дорівнюють його вартості при найкра­щому з усіх можливих варіантів використання.

Витрати можуть бути явними та неявними:

• явні витрати приймають форму прямих грошових платежів постачальникам товарів, комплектуючих, сировини тощо, оплати транспортних послуг, виплати заробітної плати робітникам та менеджерам і т. ін. Вони пов'язані із придбан­ням ресурсів із зовні (по відношенню до фірми);

• неявні витрати — це альтернативні витрати використання ресурсів, які нале­жать власникам фірми і які недоотримані в обмін на явні (грошові) платежі. Так, якщо під офіс чи виробниче приміщення фірма використовує свою влас­ність, значить, вона недоотримує прибуток внаслідок відмови від здавання в оренду цього приміщення.

Особливість відображення витрат у бухгалтерському обліку полягає в поділі їх на постійні і змінні.

Змінні затрати змінюються пропорційно об’єму виробництва (затрати на сировину, матеріали, електроенергію і паливо, технологічні, відрядна заробітна плата працюючих, транс­портні витрати й інші прямі затрати).

Умовно-постійні затрати не змінюються чи змінюються незначним чином при зміні об’єму виробництва продукції. До них відносяться: оклади управлінських працівників, орендна плата, податки, електроенергія, газ, вода, телефон, поштові послуги, страхування, ремонт, реклама, відсотки за кредит, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати та інші постійні затрати.

Вплив зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції

на змінні та умовно постійні затрати

Обсяг виробництва (реалізація)	Змінні затрати		Умовно-постійні затрати
	Сумарні	На одиницю продукції	Сумарні	На одиницю продукції
Збільшується	Збільшуються	Незмінні	Незмінні	Зменшуються
Зменшується	Зменшуються	Незмінні	Незмінні	Збільшуються

Із-за наявності умовно-постійних витрат підприємство, реалізуючи кожну одиницю продукції (робіт, послуг) з прибутком, закладеним у ціну, буде залишатися збитковим, поки не досягне такого об’єму реалізації продукції, виручка від якого покриє всі умовно-постійні затрати.

Операційний аналіз називають також аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє вирахувати таку суму чи кількість продаж, при яких забезпечується покриття всіх затрат – і змінних, і умовно-постійних, тобто беззбитковість, але прибуток ще дорівнює нулю.

Точку беззбитковості економісти схильні називати порогом рентабельності. Поріг рентабельності – це виручка (чи об’єм реалізації продукції в натуральному виразі), яка забезпечує повне покриття всіх затрат (змінних і умовно-постійних) і нульовий прибуток.

Поріг рентабельності можна розрахувати за формулою:

Поріг рентабельності = Умовно-постійні затрати / 1- Частка змінних затрат у виручці

Кількість продукції (в натуральних вимірниках), що відповідає „пороговій” виручці можна визначити за формулою:

„Порогова” кількість продукції = Умовно-постійні затрати / Ціна одиниці продукції – Змінні затрати на одиницю продукції

Підприємство починає одержувати прибуток, коли фактична виручка перевищує „порогову”. Чим більше це перевищення, тим більший „запас фінансової міцності підприємства” і більша сума прибутку. Запас фінансової міцності (межа безпеки) – це різниця між фактичною (чи плановою) виручкою від реалізації і „порогом рентабельності”.

Чим вищий поріг рентабельності, тим важче його перейти. Досягти його зниження можна різними шляхами – підвищуючи ціну, об’єм реалізації, знижуючи змінні і умовно-постійні затрати.

В операційному аналізі використовується розрахунок проміжного фінансового результату діяльності підприємства, тобто результат від реалізації після відшкодування змінних затрат. Цей показник називають валовою маржою (чи маржинальним доходом); він вираховується як різниця між виручкою і змінними затратами.

Слідує, це джерело одержання прибутку і покриття постійних затрат. Задача фінансового менеджера – збільшити валову маржу. Самий кращий варіант поєднання низьких умовно-постійних затрат з високою валовою маржою.