205. Верхня межа спинного мозку:

     1. * Рівень перехресту пірамід

     2. Місце виходу І пари шийних корінців

     3. Місце виходу ІІ пари шийних корінців

     4. Нижній край великого потиличного отвору

     5. Верхній край великого потиличного отвору

206. Відмітьте, при ураженні якого нервового утвору випадають всі види чутливості:

     1. Задній канатик спинного мозку

     2. Передня спайка

     3. Задній ріг спинного мозку

     4. * Задні корінці

     5. Боковий канатик спинного мозку

207. Відмітьте, при ураженні якого нервового утвору випадають всі види чутливості:

     1. Задній канатик спинного мозку

     2. Передня спайка

     3. Задній ріг спинного мозку

     4. Боковий канатик спинного мозку

     5. * Периферичні нерви

208. Відмітьте, при ураженні якого нервового утвору випадають всі види чутливості:

     1. Задній канатик спинного мозку

     2. * Периферичне сплетення

     3. Задній ріг спинного мозку

     4. Боковий канатик спинного мозку

     5. Передня спайка

209. Відмітьте, при ураженні якого нервового утвору випадають всі види чутливості:

     1. Задній канатик спинного мозку

     2. Передня спайка

     3. Задній ріг спинного мозку

     4. Боковий канатик спинного мозку

     5. * Спинномозковий вузол

210. Вкажіть сегменти, що іннервують мускулатуру верхніх кінцівок:

     1. C1-C4

     2. * C5-D2

     3. C1-C6

     4. C8-D1

     5. C7-D2

211. Вкажіть сегменти, що іннервують мускулатуру нижніх кінцівок:

     1. * L1-S2

     2. D12-L1

     3. L2-L5

     4. L1-S1

     5. D12-L4

212. Вкажіть сегменти, що іннервують мускулатуру тулуба:

     1. D1-D7

     2. * D2-L1

     3. D2-D12

     4. D3-D10

     5. D3-D11

213. Вкажіть сегменти, що іннервують шийну мускулатуру:

     1. * C1-C4

     2. C5-D2

     3. C4-C8

     4. C8-D1

     5. C7-D2

214. Вкажіть, в якій ділянці кори представлена проекція рухів ноги:

     1. * У верхніх відділах прецентральної звивини

     2. У задніх відділах нижньої лобної звивини

     3. У нижніх відділах прецентральної звивини

     4. У нижньому відділі зацентральної звивини

     5. У середньому відділі зацентральної звивини

215. Вкажіть, в якій ділянці кори представлена проекція рухів руки:

     1. У нижньому відділі прецентральної звивини

     2. * У середньому відділі прецентральної звивини

     3. У верхньому відділі прецентральної звивини

     4. У нижньому відділі зацентральної звивини

     5. У середньому відділі зацентральної звивини

216. Вкажіть, в якій ділянці кори представлена проекція рухів тулуба:

     1. У нижньому відділі прецентральної звивини

     2. * У середньому відділі прецентральної звивини

     3. У верхньому відділі прецентральної звивини

     4. У задньому відділі верхньої лобної звивини

     5. У середньому відділі зацентральної звивини

217. Вкажіть, в якій ділянці кори представлена проекція рухів обличчя:

     1. * У нижньому відділі прецентральної звивини

     2. У нижньому відділі зацентральної звивини

     3. У верхньому відділі прецентральної звивини

     4. У середньому відділі прецентральної звивини

     5. У задньому відділі нижньої лобної звивини

218. Вкажіть, в якій ділянці кори представлена проекція рухів язика:

     1. Задній відділ скроневої звивини

     2. Задній відділ нижньої лобної звивини

     3. Верхній відділ прецентральної звивини

     4. * Нижній відділ прецентральної звивини

     5. Нижній відділ зацентральної звивини

219. Вкажіть, в якій звивині бере початок центральний нейрон рухового шляху:

     1. У зацентральній

     2. * У прецентральній

     3. У нижній лобній

     4. У середній лобній

     5. У верхній скроневій

220. Вкажіть, де закінчуються волокна кірково-спінального шляху:

     1. У міжхребцевих вузлах

     2. У задніх рогах спинного мозку

     3. У рухових ядрах черепних нервів

     4. * У передніх рогах спинного мозку

     5. У бокових рогах спинного мозку

221. Вкажіть, на якому рівні робить перехрест основний пірамідний шлях:

     1. На рівні середнього мозку

     2. У мосту

     3. * На межі довгастого і спинного мозку

     4. На рівні довгастого мозку

     5. В передній білій спайці спинного мозку

222. Вкажіть, при ураженні якої структури порушується чутливість за сегментарним типом:

     1. Медіальна петля

     2. Внутрішня капсула

     3. Зоровий горб

     4. * Спинномозковий вузол

     5. Периферичний нерв

223. Вкажіть, при ураженні якої структури порушується чутливість за сегментарним типом:

     1. * Задній ріг спинного мозку

     2. Внутрішня капсула

     3. Зоровий горб

     4. Медіальна петля

     5. Периферичний нерв

224. Вкажіть, при ураженні якої структури порушується чутливість за сегментарним типом:

     1. Медіальна петля

     2. Внутрішня капсула

     3. Зоровий горб

     4. * Передня біла спайка

     5. Периферичний нерв

225. Вкажіть, при ураженні якої структури порушується чутливість за сегментарним типом:

     1. * Задній корінець

     2. Внутрішня капсула

     3. Зоровий горб

     4. Медіальна петля

     5. Периферичний нерв

226. Вкажіть, при ураженні якої структури порушується чутливість за сегментарно-дисоційованим типом:

     1. Задній корінець

     2. Внутрішня капсула

     3. Спинномозковий вузол

     4. Периферичний нерв

     5. * Задній ріг

227. Вкажіть, що таке геміплегія:

     1. Параліч однієї кінцівки

     2. Параліч нижніх кінцівок

     3. * Параліч кінцівок з одного боку

     4. Параліч верхніх кінцівок

     5. Параліч чотирьох кінцівок

228. Вкажіть, що таке моноплегія:

     1. * Параліч однієї кінцівки

     2. Параліч трьох кінцівок

     3. Параліч рук

     4. Параліч ніг

     5. Параліч кінцівок з одного боку

229. Вкажіть, що таке параплегія:

     1. Параліч руки

     2. Параліч ноги

     3. Параліч трьох кінцівок

     4. Параліч кінцівок з одного боку

     5. * Параліч верхніх або нижніх кінцівок

230. Вкажіть, яке порушення мови виникає при паркінсонізмі:

     1. Дизартрія

     2. * Тиха монотонна мова

     3. Скандована мова

     4. Афазія

     5. Мутизм

231. Для ураження волокон нуклео-мускулярного шляху характерно:

     1. Ушкодження мімічних м’язів нижньої половини обличчя

     2. Ушкодження жувальної групи м’язів

     3. Випадіння зіничного рефлексу

     4. Трофічні порушення м’язів язика

     5. * Ушкодження мімічних м’язів усієї половини обличчя

232. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. * Відчуття локалізації

     2. Відчуття маси

     3. Відчуття тиску

     4. Кінестетичного відчуття

     5. Батіестезії

233. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. Сейсместезії

     2. Відчуття маси

     3. Відчуття тиску

     4. * Відчуття дискримінації

     5. Батіестезії

234. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. Кінестетичного відчуття

     2. Відчуття маси

     3. Відчуття тиску

     4. * Графоестезії

     5. Батіестезії

235. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття тиску

     2. Відчуття маси

     3. * Тріхоестезії

     4. Кінестетичного відчуття

     5. М’язево-суглобового відчуття

236. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття маси

     2. * Гігрестезії

     3. Відчуття тиску

     4. Кінестетичного відчуття

     5. Батіестезії

237. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття тиску

     2. Відчуття маси

     3. * Терместезії

     4. Кінестетичного відчуття

     5. Батіестезії

238. До глибоких видів чутливості належать всі, окрім

     1. Сейсместезії

     2. Відчуття маси

     3. * Стереогнозу

     4. Кінестетичного відчуття

     5. Батіестезії

239. До кількісних видів розладів чутливості відносять всі,за виключенням

     1. Анестезії

     2. * Гіперпатії

     3. Гіпестезії

     4. Гіперестезії

     5. Дисоціації

240. До кількісних видів розладів чутливості відносять всі,за виключенням

     1. Анестезії

     2. Гіпестезії

     3. * Аллоестезії

     4. Гіперестезії

     5. Дисоціації

241. До кількісних видів розладів чутливості відносять всі,за виключенням

     1. Анестезії

     2. Дисоціації

     3. Гіпестезії

     4. Гіперестезії

     5. * Поліестезії

242. До кількісних видів розладів чутливості відносять всі,за виключенням

     1. Анестезії

     2. * Дизестезії

     3. Гіпестезії

     4. Гіперестезії

     5. Дисоціації

243. До кількісних видів розладів чутливості відносять всі,за виключенням

     1. Анестезії

     2. Дисоціації

     3. Гіпестезії

     4. Гіперестезії

     5. * Алохейрії

244. До ознак мозочкової атаксії відносять усе, крім:

     1. * Провідникових розладів чутливості

     2. Адіадохокінезу, дисметрії, хитання в позі Ромберга

     3. Дисметрії

     4. Гіпотонії м’язів

     5. Інтенційного тремору, адіадохокінезу, дисметрії

245. До ознак безумовних рефлексів відноситься все, крім:

     1. Замикаються на рівні сегментарного апарату спинного мозку

     2. Є вродженими

     3. Не потребують підкріплення

     4. * Замикаються у корі головного мозку

     5. Є субстратом для утворення умовних рефлексів

246. До ознак безумовних рефлексів відноситься все, крім:

     1. Замикаються у корі головного мозку

     2. Потребують підкріплення

     3. Є набутими

     4. * Є вродженими

     5. Все перелічене вірно

247. До ознак безумовних рефлексів не відноситься:

     1. Замикаються на рівні сегментарного апарату спинного мозку

     2. Є вродженими

     3. * Потребують підкріплення

     4. Замикаються на рівні сегментарного апарату спинного мозку

     5. Є субстратом для утворення умовних рефлексів

248. До ознак мозочкової атаксії відносять усе, крім:

     1. Інтенційного тремору, адіадохокінезу, дисметрії

     2. Адіадохокінезу, дисметрії, хитання в позі Ромберга

     3. Дисметрії

     4. Гіпотонії м’язів

     5. * Гіперкінетичного синдрому

249. До ознак мозочкової атаксії відносять усе, крім:

     1. Інтенційного тремору, адіадохокінезу, дисметрії

     2. Адіадохокінезу, дисметрії, хитання в позі Ромберга

     3. * Олігобрадикінезії

     4. Гіпотонії м’язів

     5. Дисметрії

250. До ознак мозочкової атаксії відносять усе, крім:

     1. Інтенційного тремору, адіадохокінезу, дисметрії

     2. Адіадохокінезу, дисметрії, хитання в позі Ромберга

     3. * Центрального нижнього парапарезу

     4. Гіпотонії м’язів

     5. Дисметрії

251. До ознак синдрому паркінсонізму відносять усі перелічені, за виключенням

     1. * Статичної атаксії

     2. Човгаючої ходи

     3. Монотонної мови

     4. Статичного тремору

     5. Мікрографії

252. До ознак синдрому паркінсонізму відносять усі перелічені, за виключенням

     1. Алохейрії

     2. Човгаючої ходи

     3. Монотонної мови

     4. Статичного тремору

     5. * Динамічної атаксії

253. До ознак синдрому паркінсонізму відносять усі перелічені, за виключенням

     1. Олігокінезії

     2. Човгаючої ходи

     3. * Ністагму

     4. Статичного тремору

     5. Мікрографії

254. До ознак синдрому паркінсонізму відносять усі перелічені, за виключенням

     1. Брадикінезії

     2. Човгаючої ходи

     3. * Скандованої мови

     4. Статичного тремору

     5. Мікрографії

255. До ознак синдрому паркінсонізму відносять усі перелічені, за виключенням

     1. * Інтенційного тремору

     2. Пози прохача

     3. Монотонної мови

     4. Статичного тремору

     5. Мікрографії

256. До ознак синдрому паркінсонізму відносять усі перелічені, за виключенням

     1. Статичного тремору

     2. Човгаючої ходи

     3. Монотонної мови

     4. * Пози Верніке-Мана

     5. Мікрографії

257. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. Тактильної

     2. Температурної

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. * Сейсместезії

258. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. Тактильної

     2. Температурної

     3. * Батіестезії

     4. Гігрестезії

     5. Тріхоестезії

259. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. * Відчуття маси

     2. Температурної

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. Відчуття електричного струму

260. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. Тактильної

     2. Температурної

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. * Відчуття тиску

261. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. Тактильної

     2. * Кінестетичного відчуття

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. Температурної

262. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. * Відчуття переміщення шкірної складки

     2. Температурної

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. Відчуття електричного струму

263. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. * Стереогностичного відчуття

     2. Температурної

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. Відчуття електричного струму

264. До поверхневих видів чутливості належать всі, окрім

     1. * Відчуття локалізації

     2. Температурної

     3. Больової

     4. Гігрестезії

     5. Відчуття електричного струму

265. До провідникового типу чутливих розладів відносять усі, крім

     1. Церебральний

     2. Спінальний

     3. Висхідний

     4. * Периферичний поліневритичний

     5. Низхідний

266. До провідникового типу чутливих розладів відносять усі, крім

     1. Церебральний

     2. Спінальний

     3. Висхідний

     4. Низхідний

     5. * Периферичний мононевритичний

267. До провідникового типу чутливих розладів відносять усі, крім

     1. Церебральний

     2. Спінальний

     3. * Периферичний плексалгічний

     4. Корковий

     5. Низхідний

268. До провідникового типу чутливих розладів відносять усі, крім

     1. Таламічний

     2. Спінальний

     3. Висхідний

     4. * Сегментарно-корінцевий

     5. Нисхідний

269. До провідникового типу чутливих розладів відносять усі, крім

     1. Церебральний

     2. Спінальний

     3. Висхідний

     4. * Сегментарно-дисоційований

     5. Капсулярний

270. До рефлексів орального автоматизму відносяться:

     1. Рефлекс Марінеску-Радовичі

     2. Рефлекс Карчікяна

     3. Рефлекс Аствацатурова

     4. Смоктальний рефлекс

     5. * Всі вище названі

271. До складних видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття дискримінації

     2. Відчуття локалізації

     3. Стереогнозу

     4. * Кінестетичного відчуття

     5. Двохмірно-просторового відчуття

272. До складних видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття дискримінації

     2. Відчуття локалізації

     3. * Гігрестезії

     4. Стереогнозу

     5. Двохмірно-просторового відчуття

273. До складних видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття дискримінації

     2. * Сейсместезії

     3. Стереогнозу

     4. Відчуття локалізації

     5. Двохмірно-просторового відчуття

274. До складних видів чутливості належать всі, окрім

     1. * Відчуття маси

     2. Відчуття локалізації

     3. Стереогнозу

     4. Відчуття дискримінації

     5. Двохмірно-просторового відчуття

275. До складних видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття дискримінації

     2. Відчуття локалізації

     3. Стереогнозу

     4. * Відчуття тиску

     5. Двохмірно-просторового відчуття

276. До складних видів чутливості належать всі, окрім

     1. Відчуття дискримінації

     2. * Терместезії

     3. Стереогнозу

     4. Відчуття локалізації

     5. Двохмірно-просторового відчуття

277. До типів чутливих розладів відносять усі, крім

     1. Периферичного

     2. * Центрального

     3. Провідникового

     4. Сегментарно-дисоційованого

     5. Сегментарно-корінцевого

278. До функцій екстрапірамідної системи відносяться усі, крім:

     1. Міостатичної

     2. Автоматизації рухів

     3. Регуляції м’язового тонусу

     4. * Підтримання рівноваги

     5. Реалізації емоційних реакцій.

279. До функцій екстрапірамідної системи відносяться усі, крім:

     1. Міостатичної

     2. * Забезпечення координації рухів

     3. Регуляції м’язового тонусу

     4. Автоматизації рухів

     5. Реалізації емоційних реакцій.

280. До функцій екстрапірамідної системи відносяться усі, крім:

     1. * Забезпечення синергізму рухів

     2. Автоматизації рухів

     3. Регуляції м’язового тонусу

     4. Міостатичної

     5. Реалізації емоційних реакцій.

281. До функцій екстрапірамідної системи відносяться усі, крім:

     1. Міостатичної

     2. * Орієнтації в просторі

     3. Регуляції м’язового тонусу

     4. Автоматизації рухів

     5. Підтримання пози

282. До якісних видів розладів чутливості відносять всі, за виключенням:

     1. Аллоестезії

     2. Поліестезії

     3. Дизестезії

     4. * Гіперестезії

     5. Алохейрії

283. До якісних видів розладів чутливості відносять всі, за виключенням:

     1. Аллоестезії

     2. Поліестезії

     3. Дизестезії

     4. Алохейрії

     5. * Гіпестезії

284. До якісних видів розладів чутливості відносять всі, за виключенням:

     1. * Анестезії

     2. Поліестезії

     3. Дизестезії

     4. Гіперпатії

     5. Алохейрії

285. До якісних видів розладів чутливості відносять всі, за виключенням:

     1. Аллоестезії

     2. Поліестезії

     3. Дизестезії

     4. * Дисоціації

     5. Алохейрії

286. Екстероцептивні види чутливості перевіряються за допомогою всіх методів за виключенням:

     1. Дотику до шкіри клаптиком вати

     2. Дотику до шкіри пробіркою з холодною водою

     3. Дотику до шкіри пробіркою з теплою водою

     4. Дотику до шкіри голкою або іншим загостреним предметом

     5. * Дотику камертона, що вібрує

287. Екстероцептивні види чутливості перевіряються за допомогою всіх методів за виключенням:

     1. * Дослідження напрямку пасивних рухів у суглобах кінцівок

     2. Дотику до шкіри пробіркою з холодною водою

     3. Дотику до шкіри пробіркою з теплою водою

     4. Дотику до шкіри голкою або іншим загостреним предметом

     5. Дотику до шкіри клаптиком вати

288. Екстероцептивні види чутливості перевіряються за допомогою всіх методів за виключенням:

     1. Дотику до шкіри клаптиком вати

     2. * Дослідження напрямку переміщення шкірної складки

     3. Дотику до шкіри пробіркою з теплою водою

     4. Дотику до шкіри голкою або іншим загостреним предметом

     5. Дотику до шкіри пробіркою з холодною водою

289. На рівні моста замикаються наступні рефлекси:

     1. * Надбрівний, корнеальний, нижньощелепний

     2. Надбрівний, нижньощелепний, зіничний

     3. Нижньощелепний, корнеальний, піднебінний

     4. Корнеальний, глотковий, надбрівний

     5. Надбрівний, кореальний, глотковий

290. На якому рівні закінчується спинний мозок у дорослих?

     1. На рівні верхнього краю ІV поперекового хребця

     2. На рівні верхнього краю V поперекового хребця

     3. На рівні нижнього краю ІV поперекового хребця

     4. * На рівні верхнього краю ІІ поперекового хребця

     5. На рівні верхнього краю ІІІ поперекового хребця

291. На якому рівні замикаються безумовні рефлекси:

     1. Лімбічна система

     2. Мозочок

     3. Кора великих півкуль

     4. * Сегментарний апарат мозкового стовбура

     5. Провідниковий апарат спинного мозку

292. На якому рівні замикаються безумовні рефлекси:

     1. Лімбічна система

     2. Мозочок

     3. Кора великих півкуль

     4. * Сегментарний апарат спинного мозку

     5. Провідниковий апарат спинного мозку

293. На якому рівні замикаються умовні рефлекси:

     1. Лімбічна система

     2. Мозочок

     3. Сегментарний апарат мозкового стовбура

     4. Сегментарний апарат спинного мозку

     5. * Кора великих півкуль

294. Назвіть за яким типом підвищений м`язів тонус при центральному парезі

     1. * Спастична гіпертонія

     2. Пластична гіпертонія

     3. Гіпертонія за типом «Свинцевого джгута»

     4. Ніщо з вище перерахованого

     5. Всі вище перераховані

295. Назвіть найдостовірнішу клінічну ознаку синдрому паркінсонізму:

     1. * Олігобрадикінезія

     2. Човгаюча хода

     3. Монотонна мова

     4. Статичний тремор

     5. Мікрографія

296. Назвіть найпереконливішу ознаку ураження міжхребцевого вузла:

     1. Сегментарна анестезія

     2. Дисоціація розладів чутливості

     3. Біль

     4. Порушення чутливості

     5. * Герпетичні висипання

297. Назвіть найчастіший гіперкінез при ураженні неостріатум:

     1. * Хорея

     2. Атетоз

     3. Хореоатетоз

     4. Гемібалізм

     5. Міоклонії

298. Назвіть найчастіший ступневий патологічний рефлекс:

     1. Опенгейма

     2. Гордона

     3. Штрюмпеля

     4. * Бабінського

     5. Шеффера

299. Назвіть ознаку периферичного парезу

     1. * Арефлексія

     2. Наявність синкінезій

     3. Відсутність фасцикуляцій

     4. Відсутність реакції дегенерації

     5. Все з вище перерахованого

300. Назвіть ознаку периферичного парезу

     1. Атонія

     2. Арефлексія

     3. Атрофія

     4. Фасцикуляції

     5. * Всі вище перераховані

301. Назвіть ознаку периферичного парезу

     1. Гіперрефлексія

     2. Спастична гіпертонія

     3. Відсутність атрофій

     4. * Ніщо з вище перерахованого

     5. Всі вище перераховані

302. Назвіть ознаку периферичного парезу

     1. Спастична гіпертонія

     2. Пластична гіпертонія

     3. Наявність синкінезій

     4. Наявність захисних рефлексів

     5. * Наявність фібриляцій

303. Назвіть ознаку периферичного парезу

     1. Відсутність реакції дегенерації

     2. Спастична гіпертонія

     3. Гіперрефлексія

     4. * Наявність реакції дегенерації

     5. Всі вище перераховані

304. Назвіть ознаку периферійного парезу

     1. * Гіпорефлексія

     2. Гіперрефлексія

     3. Гіпертонія

     4. Наявність патологічних рефлексів

     5. Наявність захисних рефлексів

305. Назвіть ознаку умовних рефлексів

     1. Є набутими

     2. * Формуються у процесі життєдіяльності

     3. Потребують підкріплення

     4. Формуються на основі безумовних рефлексів

     5. Все перелічене вірно

306. Назвіть ознаку центрального парезу

     1. Гіпорефлексія

     2. * Гіперрефлексія

     3. Гіпотонія

     4. Гіпотрофія

     5. Арефлексія

307. Назвіть ознаку центрального парезу

     1. Атонія

     2. Гіпорефлексія

     3. Гіпотрофія

     4. Все з вище перерахованого

     5. * Ніщо з вище перерахованого

308. Назвіть ознаку центрального парезу

     1. * Наявність патологічних рефлексів

     2. Реакція дегенерації

     3. Наявність фасцикуляцій

     4. Наявність фібриляцій

     5. Ніщо з перерахованого

309. Назвіть ознаку центрального парезу

     1. Гіпотонія

     2. Атонія

     3. Атрофія

     4. * Наявність синкінезій

     5. Все з вище перерахованого

310. Назвіть ознаку центрального парезу

     1. Реакція дегенерації

     2. * Наявність захисних рефлексів

     3. Гіпотрофії

     4. Все з вище перерахованого

     5. Ніщо з вище перерахованого

311. Назвіть ознаку центрального парезу

     1. * М`язова гіпертонія

     2. М`язова гіпотонія

     3. Гіпорефлексія

     4. Арефлексія

     5. Ніщо з вище перерахованого

312. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. * Хвостате ядро

     2. Ядра Голля і Бурдаха

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

313. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. * Червоне ядро

     2. Ядра Голля і Бурдаха

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

314. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. * Чорна субстанція

     2. Ядра Голля і Бурдаха

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

315. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. Ядра Голля і Бурдаха

     2. * Ретикулярна формація

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

316. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. Ядра Голля і Бурдаха

     2. * Люесове тіло

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

317. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. Ядра Голля і Бурдаха

     2. Передні роги спинного мозку

     3. * Бліда куля

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

318. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. Ядра Голля і Бурдаха

     2. Таламус

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. * 4, 6, 8 поля кори за Бродманом

319. Назвіть структуру мозку, яка належить до екстрапірамідної системи:

     1. Ядра Голля і Бурдаха

     2. * Лушпина

     3. Передні роги спинного мозку

     4. Прецентральна звивина

     5. Таламус

320. Назвіть функції півкуль мозочка:

     1. Реалізація довільних рухів

     2. * Координація рухів

     3. Регуляція рівноваги

     4. Забезпечення виразності мімічних реакцій

     5. Регуляція м’язового тонусу

321. Назвіть функції півкуль мозочка:

     1. Реалізація довільних рухів

     2. * Синергія рухів

     3. Регуляція рівноваги

     4. Забезпечення виразності мімічних реакцій

     5. Регуляція м’язового тонусу

322. Назвіть функції черв’яка мозочка:

     1. Реалізація довільних рухів

     2. Координація рухів

     3. * Регуляція рівноваги

     4. Забезпечення виразності мімічних реакцій

     5. Підтримання пози тіла

323. Назвіть функції черв’яка мозочка:

     1. Підтримання пози тіла

     2. Координація рухів

     3. Реалізація довільних рухів

     4. Забезпечення виразності мімічних реакцій

     5. * Регуляція м’язового тонусу

324. Назвіть, які м`язи отримують двобічну кіркову іннервацію

     1. * Жувальні

     2. Нижня мімічна мускулатура

     3. М`язи руки

     4. М`язи ноги

     5. Нічого з перерахованого

325. Назвіть, які м`язи отримують двобічну кіркову іннервацію

     1. Жувальні

     2. М`язи глотки

     3. М`язи промежини

     4. Окорухові м`язи

     5. * Всі вище перелічені

326. Назвіть, які м`язи отримують однобічну кіркову іннервацію

     1. Глотки

     2. * Нижня мімічна мускулатура

     3. Промежини

     4. Окорухові

     5. Жувальні

327. Назвіть, які м`язи отримують однобічну коркову іннервацію

     1. Жувальні

     2. Окорухові

     3. * Язика

     4. Верхня мімічна мускулатура

     5. Всі вище перелічені

328. Назвіть, які м`язи паралізовані при геміплегії

     1. Руки

     2. Ноги

     3. Язика

     4. Нижньої мімічної мускулатури

     5. * Все перераховане вірно

329. Найважливіша функція екстрапірамідної системи:

     1. * Міостатична

     2. Автоматизація рухів

     3. Регуляція м’язового тонусу

     4. Регуляція пози

     5. Реалізація емоційних реакцій.

330. Найчастіше ураження неостріарної системи проявляється:

     1. * Хореїчним гіперкінезом

     2. М’язовою гіпотонією

     3. Немодульованою мовою

     4. Пританцьовуючою ходою

     5. Емоційною лабільністю

331. Основна ознака периферійного парезу:

     1. Гіпотонія

     2. * Фасцикуляції

     3. Гіпотрофія

     4. Арефлексія

     5. Обмеження активних рухів

332. Проявом ізольованого ураження хробака мозочка є:

     1. Інтенційний тремор, адіадохокінез, дисметрія

     2. Адіадохокінез, дисметрія, хитання в позі Ромберга

     3. Дисметрія

     4. * Хитання в позі Ромберга

     5. Макрографія

333. Проявом ізольованого ураження хробака мозочка є:

     1. Інтенційний тремор, адіадохокінез, дисметрія

     2. Адіадохокінез, дисметрія, хитання в позі Ромберга

     3. Дисметрія

     4. * Гіпотонія м’язів

     5. Макрографія

334. Проявом мозочкової атаксії є:

     1. * Інтенційний тремор, адіадохокінез, дисметрія

     2. Адіадохокінез, дисметрія, спастична гіпертонія м’язів

     3. Дисметрія, дисфагія, дизартрія

     4. Гіпотонія м’язів, наявність гіперкінезів

     5. Мікрографія, брадикінезія

335. Скільки сегментів має грудний відділ спинного мозку?

     1. 10

     2. 11

     3. * 12

     4. 9

     5. Ніщо з вище перерахованого

336. Скільки сегментів має крижовий відділ спинного мозку?

     1. * 5

     2. 6

     3. 3

     4. 4

     5. Ніщо з вище перерахованого

337. Скільки сегментів має поперековий відділ спинного мозку?

     1. 4

     2. * 5

     3. 6

     4. 7

     5. Ніщо з вище перерахованого

338. Скільки сегментів має шийний відділ спинного мозку?

     1. 7

     2. * 8

     3. 6

     4. 9

     5. Ніщо з вище перерахованого

339. Тест, який не використовується для виявлення патології мозочка:

     1. Проба Ромберга

     2. Проба Стюарт-Холмса

     3. Проба на діадохокінез

     4. Проба Тома

     5. * Проба Будди

340. Тест, який не використовується для виявлення патології мозочка:

     1. Проба Ромберга

     2. Проба Стюарт-Холмса

     3. Проба на діадохокінез

     4. Проба Ожеховського

     5. * Проба Стукея

341. Тест, який не використовується для виявлення патології мозочка:

     1. Проба Бабінського

     2. Проба Стюарт-Холмса

     3. Проба на діадохокінез

     4. * Проба Квекенштедта

     5. Проба Тома

342. Яка найважливіша ознака сенситивної атаксії:

     1. Сейсманестезія

     2. Зниження вібраційної чутливості

     3. * Оптична залежність

     4. Тактильні парестезії

     5. Атетоїдні гіперкінези.

343. Яка найдостовірніша ознака ураження периферійного мотонейрону:

     1. Атрофія м’язів

     2. Арефлексія

     3. * Фасцикуляції

     4. М’язова гіпотонія

     5. Зниження м’язової сили

344. Яка найімовірніша ознака мозочкової атаксії:

     1. Хитка хода

     2. * Інтенційний тремор

     3. Нестійкість у позі Ромберга

     4. М’язова гіпотонія

     5. Ністагм

345. Який гіперкінез найрідше зустрічається при ураженні неостріатум:

     1. * Гемібалізм

     2. Міоклонії

     3. Торзійна дистонія

     4. Хореоатетоз

     5. Хорея.

346. Який розлад мови виникає при ураженні мозочка:

     1. Тиха монотонна

     2. Афазія

     3. * Скандована мова

     4. Гугнява

     5. Мутизм

347. Які сегменти спинного мозку формують поперекове потовщення :

     1. D12-L4

     2. * L1-S2

     3. L2-L5

     4. C8-D1

     5. C7-D2

348. Які сегменти спинного мозку формують шийне потовщення :

     1. C1-C4

     2. * C5-D2

     3. C4-C8

     4. C8-D1

     5. C7-D2

349. Які сегменти формують епіконус спинного мозку:

     1. C1-C4

     2. S3-S5

     3. * S1-S2

     4. L1-S2

     5. S1-S3

350. Які сегменти формують конус спинного мозку:

     1. C1-C4

     2. * S3-S5

     3. S1-S2

     4. L1-S2

     5. S1-S3

351. Відвідний нерв іннервує:

     1. * musculus rectus lateralis

     2. musculus rectus medialis

     3. musculus obliquus inferior

     4. musculus obliquus superior

     5. musculus rectus inferior

352. Відмітьте патогномонічний симптом ураження Гассерового вузла:

     1. відсутність рогівкового рефлексу

     2. біль

     3. * герпетичні висипання на обличчі

     4. дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдера

     5. порушення всіх видів чутливості на обличчі

353. Відмітьте, де локалізується кірковий відділ нюхового аналізатора:

     1. Нюховий трикутник

     2. * Парагіпокампальна звивина

     3. Зоровий горб

     4. Гіпоталамус

     5. Зовнішнє колінчасте тіло

354. Відмітьте, де локалізується кірковий відділ нюхового аналізатора:

     1. нюховий трикутник

     2. * парагіпокампальна звивина

     3. зоровий горб

     4. гіпоталамус

     5. зовнішнє колінчасте тіло

355. Відмітьте, де локалізується патологічне вогнище при зорових галюцинаціях:

     1. * Кора потиличної частки

     2. Зовнішнє колінчасте тіло

     3. Зоровий горб

     4. Зоровий тракт

     5. Зоровий нерв

356. Відмітьте, де локалізується патологічне вогнище при зорових галюцинаціях:

     1. * кора потиличної частки

     2. зовнішнє колінчасте тіло

     3. зоровий горб

     4. зоровий тракт

     5. зоровий нерв

357. Волокна клітин парасимпатичних ядер мозкового стовбура входять до складу:

     1. * Окорухового нерва

     2. Зорового нерва

     3. Відвідного нерва

     4. Вестибуло-кохлеарного нерва

     5. Під’язикового нерва

358. Клітини І нейрона нюхового нерва розташовані:

     1. у медіальних відділах скроневої кори

     2. у латеральних відділах скроневої кори

     3. * у порожнині носа

     4. у нюховій цибулині

     5. у нюховому трикутнику

359. Клітини ІІ нейрона нюхового аналізатора знаходяться:

     1. * у нюховій цибулині

     2. у нюховому трикутнику

     3. у медіальних відділах скроневої кори

     4. у латеральних відділах скроневої кори

     5. у порожнині носа

360. Менінгеальний синдром характерний для усіх перелічених патологій, окрім:

     1. субарахноїдального крововиливу

     2. пневмококового менінгіту

     3. криптококкового менінгіту

     4. субфронтальної менінгеоми

     5. * розсіяного склерозу

361. Назвіть вид порушень схеми тіла:

     1. * Автотопагнозія

     2. Аграфія

     3. Акалькулія

     4. Апраксія

     5. Алексія

362. Назвіть види порушень схеми тіла:

     1. Апраксія

     2. Аграфія

     3. Акалькулія

     4. * Псевдополімелія

     5. Алексія

363. Назвіть види порушень схеми тіла:

     1. * Псевдоамелія

     2. Аграфія

     3. Акалькулія

     4. Апраксія

     5. Алексія

364. Назвіть кіркові порушення мови:

     1. * Моторна афазія

     2. Скандована мова

     3. Мутизм

     4. Тиха, монотонна мова

     5. Анартрія

365. Назвіть кіркові порушення мови:

     1. Мутизм

     2. Скандована мова

     3. * Сенсорна афазія

     4. Тиха, монотонна мова

     5. Анартрія

366. Назвіть кіркові порушення мови:

     1. * Амнестична афазія

     2. Скандована мова

     3. Мутизм

     4. Тиха, монотонна мова

     5. Анартрія

367. Назвіть найпоширенішу скаргу хворих з ураженням окорухових нервів.

     1. * диплопія

     2. розлади бінокулярного зору

     3. обмеження об'єму рухів очного яблука

     4. парез погляду

     5. косоокість

368. Назвіть найбільш ранній і спільний симптом ураження ІІІ та VІ черепних нервів:

     1. * диплопія

     2. розлади бінокулярного зору

     3. обмеження об'єму рухів очного яблука

     4. парез погляду

     5. косоокість

369. Назвіть ознаки лікворного синдрому клітинно-білкової дисоціації:

     1. Нормальний цитоз

     2. * Плеоцитоз

     3. Знижений вміст білка

     4. Знижений вміст глюкози в лікворі

     5. Знижений вміст хлоридів

370. Назвіть ознаки лікворного синдрому білково-клітинної дисоціації:

     1. Знижений вміст білка

     2. * Підвищений вміст білка

     3. Плеоцитоз

     4. Підвищений вміст глюкози в лікворі

     5. Підвищений вміст хлоридів

371. Назвіть симптом ураження окорухового нерва:

     1. збіжна косоокість

     2. * розбіжна косоокість

     3. енофтальм

     4. міоз

     5. ністагм

372. Назвіть симптоми ураження відвідного нерва:

     1. * збіжна косоокість

     2. відсутність реакції зіниць

     3. розбіжна косоокість

     4. птоз

     5. амбліопія

373. Назвіть симптоми ураження окорухового нерва:

     1. збіжна косоокість

     2. ністагм

     3. енофтальм

     4. міоз

     5. * екзофтальм

374. Назвіть симптоми ураження окорухового нерва:

     1. збіжна косоокість

     2. міоз

     3. енофтальм

     4. * мідріаз

     5. ністагм

375. Назвіть симптоми ураження окорухового нерва:

     1. збіжна косоокість

     2. * птоз верхньої повіки

     3. енофтальм

     4. міоз

     5. ністагм

376. Назвіть симптоми, що виникають при ураженні кіркового центру погляду:

     1. параліч погляду в бік вогнища

     2. * параліч погляду в бік, протилежний вогнищу

     3. збіжна косоокість

     4. розбіжна косоокість

     5. парез погляду вверх

377. Назвіть симптоми, що виникають при подразненні кіркового центру погляду:

     1. Параліч погляду в бік вогнища

     2. Параліч погляду в бік, протилежний вогнищу

     3. * Адверсивні судоми

     4. Розбіжна косоокість

     5. Парез погляду вверх

378. Назвіть симптомокомплекс повного враження окорухових нервів:

     1. * офтальмоплегія

     2. відсутність зіничних фотореакцій

     3. парез акомодації і мідріаз

     4. диплопія і екзофтальм

     5. розбіжна косоокість

379. Найчастіше неврогенна амбліопія буває при пошкодженні:

     1. внутрішніх кутів хіазми

     2. зовнішніх кутів хіазми

     3. * зорових нервів

     4. пучків Грасіоле

     5. кори мозку

380. Однобічна аносмія виникає:

     1. при контрлатеральному ураженні кіркових проекційних ділянок

     2. * при гомолатеральному ураженні нюхової цибулини

     3. при контрлатеральному ураженні нюхової цибулини і нюхового тракту

     4. при контрлатеральному ураженні нюхового тракту

     5. при гомолатеральному ураженні гіпокампа

381. Однобічна аносмія найчастіше виникає при локалізації процесу в:

     1. слизовій носа

     2. кістках передньої черепної ямки

     3. * нюховому тракті

     4. нюхових нитках

     5. підкоркових нюхових центрах

382. Однобічна аносмія найчастіше виникає при:

     1. конвекситальній пухлині лобної частки

     2. глибинній пухлині лобної частки

     3. * базальній пухлині лобної частки

     4. базальному арахноенцефаліті

     5. пошкодженні слизової верхнього і середнього носового ходу

383. Отвір Можанді з’єднує:

     1. ІІІ і бокові шлуночки

     2. ІІІ і IV шлуночки

     3. * IV шлуночок і велику цистерну

     4. ІІІ шлуночок і передні роги бокових шлуночків

     5. Бокові шлуночки

384. Отвір Монро з’єднує:

     1. * ІІІ і бокові шлуночки

     2. ІІІ і IV шлуночки

     3. IV і бокові шлуночки

     4. ІІІ шлуночок і задні роги бокових шлуночків

     5. Бокові шлуночки

385. При наявності гомонімної верхньої квадрантної геміанопсії патологічне вогнище може бути розташоване:

     1. у скроневій частці

     2. у тім’яній частці

     3. виключно в потиличній частці

     4. * у скроневій і потиличній частці

     5. у таламусі

386. Проявами внутрішньої офтальмоплегії є:

     1. * мідріаз, порушення акомодації, порушення реакції зіниць

     2. птоз, диплопія, розбіжна косоокість, порушення реакції зіниці

     3. птоз, диплопія, збіжна косоокість, порушення акомодації

     4. мідріаз, диплопія, розбіжна косоокість

     5. диплопія, розбіжна косоокість, порушення реакції зіниці

387. У нормі в 1 кубічному міліметрі ліквору кількість клітин становить:

     1. * До 6

     2. До 12

     3. До 15

     4. До 20

     5. До 2

388. У нормі в вміст білка в лікворі коливається в межах:

     1. 0,45-0,60 г/л

     2. * 0,15-0,33 г/л

     3. 0,50-0,66 г/л

     4. 0,05-0,15 г/л

     5. 0,12-0,22 г/л

389. У нормі в вміст цукру в лікворі коливається в межах:

     1. 1,2-2,3 ммоль/л

     2. * 2,2-3,3 ммоль/л

     3. 4,4-6,6 ммоль/л

     4. 3,3-5,5 ммоль/л

     5. 0,2-1,3 ммоль/л

390. При ураження зорового нерва виникають:

     1. * погіршення гостроти зору, зміни полів зору, зміни реакцій зіниць, зміни на очному дні

     2. погіршення гостроти зору, зміни реакцій зіниць

     3. погіршення гостроти зору, зміни на очному дні

     4. зміни на очному дні, гетеронімна геміанопсія

     5. погіршення гостроти зору, зміни на очному дні, гетеронімна геміанопсія

391. Укажіть локалізацію центру письма у лівші:

     1. Задній відділ нижньої лобної звивини справа

     2. * Задній відділ середньої лобної звивини справа

     3. Задній відділ нижньої лобної звивини зліва

     4. Задній відділ середньої лобної звивини зліва

     5. Верхній відділ лівої пре центральної звивини

392. Укажіть локалізацію центру письма у правші:

     1. Задній відділ нижньої лобної звивини справа

     2. Задній відділ середньої лобної звивини справа

     3. Задній відділ нижньої лобної звивини зліва

     4. * Задній відділ середньої лобної звивини зліва

     5. Верхній відділ лівої прецентральної звивини

393. Укажіть ознаку подразнення правої скроневої частки:

     1. * Нюхові галюцинації

     2. Порушення схеми тіла

     3. Рухова джексонівська епілепсія

     4. Чутлива джексонівська епілепсія

     5. Насильні повороти голови та очей вбік

394. Укажіть ознаку подразнення правої скроневої частки:

     1. Порушення схеми тіла

     2. * Слухові галюцинації

     3. Рухова джексонівська епілепсія

     4. Чутлива джексонівська епілепсія

     5. Насильні повороти голови та очей вбік

395. Укажіть ознаку подразнення правої скроневої частки:

     1. Рухова джексонівська епілепсія

     2. Порушення схеми тіла

     3. * Смакові галюцинації

     4. Чутлива джексонівська епілепсія

     5. Насильні повороти голови та очей вбік

396. Укажіть симптоми ураження блокового нерва:

     1. розбіжна косоокість

     2. диплопія при погляді зовні

     3. * диплопія при погляді вниз

     4. легка збіжна косоокість

     5. птоз верхньої повіки

397. Укажіть, де розташоване ядро окорухового нерва:

     1. у нижній частині моста

     2. * у ніжці мозку

     3. у довгастому мозку

     4. у верхній частині моста

     5. у мозковому стовбурі

398. Укажіть, при ураженні якого відділу нервової системи виникає астереогнозія:

     1. Задні роги спинного мозку

     2. * Тім’яна частка головного мозку

     3. Лобна частка головного мозку

     4. Задні корінці

     5. Бокові канатики

399. Укажіть, при ураженні якого утворення виникає амавроз:

     1. Зоровий горб

     2. * зоровий нерв

     3. зоровий тракт

     4. внутрішня капсула

     5. потилична частка

400. Укажіть, при ураженні якої ділянки зорового шляху виникає біназальна геміанопсія:

     1. зоровий нерв

     2. зоровий тракт

     3. кора потиличної частки

     4. * неперехрещена частина хіазми

     5. середина хіазми

401. Укажіть, при ураженні якої ділянки зорового шляху виникає гомонімна геміанопсія:

     1. зоровий нерв

     2. * зоровий тракт

     3. зоровий перехрест (внутрішні кути)

     4. зоровий перехрест (зовнішні кути)

     5. сітківка ока

402. Укажіть, яке порушення мови виникає при ураженні центру Брока:

     1. Амнестична афазія

     2. Сенсорна афазія

     3. Афонія

     4. * Моторна афазія

     5. Семантична афазія

403. Укажіть, яке порушення мови виникає при ураженні центру Верніке:

     1. * Сенсорна афазія

     2. Моторна афазія

     3. Дизартрія

     4. Скандована мова

     5. Афонія

404. Укажіть, який окоруховий м’яз іннервують блокові нерви:

     1. * верхні косі

     2. зовнішні прямі

     3. внутрішні прямі

     4. нижні косі

     5. верхні прямі

405. Ураження нюхового кіркового центру з одного боку у фазі випадіння функції:

     1. Спричинить гомолатеральну аносмію

     2. Спричинить контрлатеральну аносмію

     3. * Спричинить нюхову агнозію

     4. Спричинить повну аносмію

     5. Спричинить нюхові галюцинації

406. Ураження нюхового кіркового центру з одного боку у фазі подразнення функції:

     1. Спричинить гомолатеральну аносмію

     2. Спричинить контрлатеральну аносмію

     3. Спричинить нюхову агнозію

     4. * Спричинить нюхові галюцинації

     5. Спричинить повну аносмію

407. Ураження смакового кіркового центру з одного боку у фазі випадіння функції:

     1. спричинить гомолатеральну агевзію

     2. спричинить контрлатеральну агевзію

     3. * спричинить смакову агнозію

     4. спричинить смакові галюцинації

     5. спричинить нюхові галюцинації

408. Ураження смакового кіркового центру з одного боку у фазі подразнення функції:

     1. спричинить гомолатеральну агевзію

     2. спричинить контрлатеральну агевзію

     3. спричинить смакову агнозію

     4. * спричинить смакові галюцинації

     5. спричинить нюхові галюцинації

409. Черепні нерви, які мають ядра в середньому мозку:

     1. окоруховий, блоковий та відвідний

     2. тільки окоруховий

     3. тільки відвідний

     4. * окоруховий та блоковий

     5. відвідний та блоковий

410. Як за двоїнням розпізнати враження окорухового нерва:

     1. двоїння у напрямку носа

     2. двоїння доверху

     3. * двоїння по вертикалі

     4. двоїння по горизонталі

     5. двоїння при конвергенції

411. Яка з ознак найдостовірніше свідчить за враження окорухового нерва?

     1. Диплопія

     2. частковий птоз

     3. екзофтальм

     4. анізокорія

     5. * внутрішня офтальмоплегія

412. Які симптоми не відносяться до менінгеального синдрому

     1. загальна гіперестезія шкіри

     2. симптом Лесажа

     3. виличний феномен Бехтерєва

     4. * симптом Ласега

     5. ригідність потиличних м’язів

413. Які симптоми не відносяться до менінгеального синдрому

     1. загальна гіперестезія шкіри

     2. симптом Лесажа

     3. виличний феномен Бехтерєва

     4. * симптом Ласега

     5. ригідність потиличних м’язів

414. Зміни в лікворі при вірусних енцефалітах полягають у:

     1. * зростанні кількості мононуклеарів

     2. зниженні вмісту глюкози нижче 2/3 рівня у сироватці крові

     3. вміст білка менше 0,45 г/л

     4. нормальному тиску ліквору

     5. переважання лейкоцитів

415. Зміни ліквору при туберкульозному м менінгіті дуже подібні на зміни при:

     1. субарахноїдальному крововиливі

     2. вірусному енцефаліті

     3. абсцесі мозку

     4. * грибковому менінгіті

     5. вторинному гнійному менінгіті

416. Вид порушення функції тазових органів при розсіяному склерозі

     1. гостра затримка сечі

     2. постійне нетримання сечі

     3. * періодичне нетримання сечі

     4. усе перераховане вірно

     5. усе перераховане невірно

417. До спінальної форми розсіяного склерозу не відноситься

     1. шийна

     2. грудна

     3. попереково-крижова

     4. псевдотабетична

     5. * задньорогова

418. До спінальної форми розсіяного склерозу не відноситься

     1. шийна

     2. грудна

     3. попереково-крижова

     4. псевдотабетична

     5. * передньорогова

419. До церебральної форми розсіяного склерозу не відноситься

     1. кіркова

     2. мозочкова

     3. * екстрапірамідна

     4. стовбурова

     5. зорова

420. До церебральної форми розсіяного склерозу не відноситься

     1. коркова

     2. мозочкова

     3. зорова

     4. стовбурова

     5. * капсулярна

421. До церебральної форми розсіяного склерозу не відноситься

     1. коркова

     2. мозочкова

     3. стовбурова

     4. * таламічна

     5. очна

422. До церебральної форми розсіяного склерозу не відноситься

     1. * лобна

     2. мозочкова

     3. коркова

     4. стовбурова

     5. очна

423. З якого розрахунку призначають преднізолон для лікування загострення розсіяного склерозу:

     1. 0,1 мг/кг

     2. 0,3мг/кг

     3. * 1,0 мг/кг

     4. 0,6 мг/кг

     5. 0,5 мг/кг

424. Критерії постановки діагнозу "достовірний розсіяний склероз"

     1. * наявність двох клінічних вогнищ і мінімум два загострення

     2. наявність одного клінічного вогнища і мінімум два загострення

     3. наявність нижнього спастичного парапарезу

     4. наявність нижнього спастичного парапарезу і тазових розладів

     5. наявність нижнього спастичного парапарезу і мозочкової атаксії

425. Критерії постановки діагнозу розсіяного склерозу на МРТ

     1. наявність вогнищ демієлінізації у стовбурі мозку

     2. наявність вогнищ демієлінізації у мозочку

     3. * наявність вогнищ демієлінізації у білій речовині мозку, 2 з них – перивентрикулярно

     4. наявність вогнищ де мієлінізації та атрофії кори мозку

     5. наявність вогнищ де мієлінізації у стовбурі мозку та мозочку

426. Критерії постановки ІІ ступеня важкості розсіяного склерозу

     1. хворий самостійно не пересувається

     2. хворий ходить без зупинки на відстань 200-300 метрів

     3. хода зі сторонньою допомогою

     4. у хворого виникає втома лише при значних фізичних навантаженнях

     5. * хворий ходить без зупинки на відстань 1000 метрів

427. Критерії постановки ІІІ ступеня важкості розсіяного склерозу

     1. хворий самостійно не пересувається

     2. * хворий ходить без зупинки на відстань 200-300 метрів

     3. хода не порушена

     4. у хворого виражена атаксія

     5. хворий ходить без зупинки на відстань 1000 метрів

428. Критерії постановки ІУ ступеня важкості розсіяного склерозу

     1. хворий не ходить

     2. хворий ходить без зупинки на відстань 200-300 метрів

     3. хворий ходить без зупинки на відстань 1000 метрів

     4. * хворий ходить з сторонньою допомогою на відстань до 50 метрів

     5. хода не порушена

429. Критерії постановки У ступеня важкості розсіяного склерозу

     1. хворий не ходить

     2. хворий ходить із підтримкою

     3. * хворий не ходить або у нього двобічний амавроз

     4. у хворого двобічний амавроз

     5. у хворого виражена атаксія.

430. Назвіть клінічні критерії діагностики розсіяного склерозу:

     1. * множинність ураження центральної нервової системи, хронічний перебіг

     2. гостре інфекційне захворювання з ураженням всіх відділів нервової системи

     3. хронічне захворювання з моносимптомним ураженням пірамідних шляхів

     4. гострий інсультоподібний початок з поступовим зростанням симптоматики протягом тижня

     5. ураження периферичної нервової системи, включаючи зорові нерви

431. Назвіть клінічні критерії діагностики розсіяного склерозу:

     1. гострий інсультоподібний початок з поступовим зростанням симптоматики протягом тижня

     2. гостре інфекційне захворювання з ураженням всіх відділів нервової системи

     3. хронічне захворювання з моносимптомним ураженням пірамідних шляхів

     4. * багатовогнищевість ураження центральної нервової системи, неухильне прогресування, ураження зорових нервів

     5. ураження периферичної нервової системи, включаючи зорові нерви

432. Назвіть препарат для лікування вираженого загострення розсіяного склерозу

     1. преднізолон

     2. препарати АКТГ

     3. імуномодулятори

     4. * метіпред

     5. дексаметазон

433. Назвіть препарат для проти рецидивного лікування розсіяного склерозу у молодому віці

     1. * ребіф

     2. імуноглобулін

     3. преднізолон

     4. циклофосфан

     5. дексаметазон

434. Назвіть препарат для проти рецидивного лікування розсіяного склерозу у молодому віці

     1. метилпреднізолон

     2. дексаметазон

     3. імуноглобулін

     4. плазмаферез

     5. * бетаферон

435. Назвіть препарат, який використовують для проти рецидивного лікування розсіяного склерозу

     1. циклоферон

     2. імуноглобулін

     3. дексаметазон

     4. * копаксон

     5. лаферон

436. Назвіть препарат, який обов`язково слід призначити з метилпреднізолоном при пульс-терапії загострення розсіяного склерозу

     1. * препарати калію

     2. вітаміни групи В

     3. макроерги

     4. ноотропи

     5. біостимулятори

437. Назвіть, який метод лікування протипоказаний при розсіяному склерозу

     1. плазмаферез

     2. масаж

     3. * теплові процедури

     4. імуномодулятори

     5. аромотерапія

438. Найчастіший варіант клінічного перебігу розсіяного склерозу:

     1. * ремітуючий

     2. стаціонарний

     3. повільно прогресуючий

     4. швидко прогресуючий

     5. регресуючий

439. Найчастіші ранні симптоми розсіяного склерозу:

     1. проминущі порушення зору, нижній парапарез, відсутність черевних рефлексів,парестезії

     2. проминущі розлади зору, парестезії, розлади сечопуску, зниження вібраційної чутливості

     3. * проминущі розлади зору, парези ніг, імперативні поклики до сечопуску, зниження вібраційної чутливості

     4. минущі парестезії, скорочення вібраційної чутливості, м’язова гіпотонія, відсутність черевних рефлексів

     5. похитування при ходьбі, відсутність черевних рефлексів, порушення сечопуску, зниження гостроти зору

440. Поєднання яких факторів має найбільше значення у розвитку розсіяного склерозу:

     1. генетична схильність, переважання тваринних білків та жирів у дієті, географічний фактор

     2. генетична схильність, хронічні інтоксикації, травми голови.

     3. * генетична схильність, повільні нейроінфекції, географічний фактор

     4. генетична схильність, хронічна інтоксикація органічними сполуками, географічний фактор

     5. генетична схильність, географічний фактор, дисстреси

441. Препарат вибору для лікування загострень розсіяного склерозу

     1. авонекс

     2. бетаферон

     3. копаксон

     4. * метіпред

     5. прозерин

442. Препарат вибору для лікування загострень розсіяного склерозу

     1. авонекс

     2. бетаферон

     3. * дексаметазон

     4. копаксон

     5. прозерин

443. Препарат вибору превентивного лікування розсіяного склерозу

     1. азатіоприн

     2. * бетаферон

     3. преднізолон

     4. метилпреднізолон

     5. прозерин

444. Препарат вибору превентивного лікування розсіяного склерозу

     1. азатіоприн

     2. прозерин

     3. преднізолон

     4. метилпреднізолон

     5. * копаксон

445. Препарат вибору превентивного лікування розсіяного склерозу

     1. азатіоприн

     2. * бетабіоферон

     3. преднізолон

     4. метилпреднізолон

     5. прозерин

446. При розсіяному склерозі зустрічаються усі види атаксій, за виключенням

     1. мозочкової

     2. * лобної

     3. вестибулярної

     4. сенситивної

     5. вестибуло-мозочкової

447. Протипокази до призначення бетаферону

     1. фаза ремісії

     2. * фаза загострення

     3. 1-2ст. важкості розсіяного склерозу

     4. молодий вік пацієнтів

     5. ремітуючий перебіг захворювання

448. Яка максимально допустима доза метилпреднізолону при пульс-терапії розсіяного склерозу:

     1. 500 мг/добу

     2. 600 мг/доб

     3. 750 мг/добу

     4. 800 мг/добу

     5. * 1000 мг/добу

449. Який параклінічний метод підтверджує діагноз розсіяного склерозу

     1. комп`ютерна томографія

     2. дослідження ліквору.

     3. * магнітно-резонансна томографія

     4. електроенцефалографія

     5. ангіографія

450. Який симптом не характерний для початкових проявів розсіяного склерозу?

     1. імперативні поклики на сечопуск

     2. мозочкова атаксія

     3. * бульбарний синдром

     4. зниження черевних рефлексів

     5. ретробульбарний неврит

451. Які відділи нервової системи частіше вражаються при розсіяному склерозі:

     1. * зорові нерви, задні й бічні канатики спинного мозку

     2. зорові нерви, мозковий стовбур, задні канатики спинного мозку

     3. зорові нерви, задні канатики спинного мозку, променистий вінець

     4. зорові нерви, бічні канатики спинного мозку, мозковий стовбур

     5. зорові нерви, променистий вінець, бічні канатики спинного мозку

452. Які клінічні форми розсіяного склерозу найчастіше зустрічаються:

     1. бульбарна, мозочкова

     2. * стовбурово-мозочково-спінальна

     3. очна, стовбурово-мозочкова

     4. спинальна, стовбурово-мозочкова

     5. мозочкова, спинальна

453. Які тазові розлади є найбільш типовими ранніми симптомами розсіяного склерозу?

     1. затримка сечопуску

     2. * імперативні поклики на сечопуск

     3. періодичне нетримання сечі

     4. істинне нетримання сечі

     5. парадоксальне нетримання сечі

454. Якій терапії слід надати перевагу в лікуванні загострення розсіяного склерозу:

     1. імуномодулюючій

     2. * імуносупресивній

     3. вітамінотерапії

     4. фізіотерапії

     5. симптоматичній

455. Якій терапії слід надати перевагу в лікуванні ремісії розсіяного склерозу:

     1. імуномодулюючій

     2. фізіотерапії

     3. вітамінотерапії

     4. * антигенспецифічній

     5. симптоматичній

456. Якому лікуванню слід надати перевагу при лікуванні розсіяного склерозу, якщо метилпреднізолон неефективний

     1. преднізолону

     2. препаратам АКТГ

     3. імуномодуляторам

     4. * плазмаферезу

     5. дексаметазону

457. В якій дозі призначають бензилпеніцилін в якості етіотропної терапії при лікуванні гнійних менінгітів:

     1. * 300 тис ОД на кг маси хворого

     2. 500 тис ОД на кг маси хворого

     3. 100 тис ОД на кг маси хворого

     4. 1000 тис ОД на кг маси хворого

     5. 10 тис ОД на кг маси хворого

458. В якому відділі головного мозку найчастіше локалізується фокус судомної активності?

     1. лобній частці

     2. потиличній частці

     3. * скроневій частці

     4. тім’яній частці

     5. стовбурі

459. Виберіть, які напади за класифікацією належать до парціальних сенсорних:

     1. * елементарні смакові

     2. дигестивні

     3. дисмнестичні

     4. емоційно-афективні

     5. ілюзорні

460. Виберіть, які напади за класифікацією належать до простих моторних:

     1. ілюзорні

     2. * адверсивні

     3. дисмнестичні

     4. емоційно-афективні

     5. дигестивні

461. Виберіть, які напади за класифікацією належать до простих моторних:

     1. ілюзорні

     2. * постуральні

     3. дисмнестичні

     4. емоційно-афективні

     5. дигестивні

462. Виберіть, які напади за класифікацією належать до простих моторних:

     1. ілюзорні

     2. дигестивні

     3. дисмнестичні

     4. емоційно-афективні

     5. * фонаторні прості

463. Виберіть, які напади за класифікацією належать до парціальних сенсорних:

     1. * елементарні нюхові

     2. дигестивні

     3. дисмнестичні

     4. емоційно-афективні

     5. ілюзорні

464. Виберіть, які напади за класифікацією належать до простих вегетативно-вісцеральних:

     1. ілюзорні

     2. адверсивні

     3. дисмнестичні

     4. емоційно-афективні

     5. * дигестивні

465. Вкажіть найбільш типовий перебіг туберкульозного менінгіту.

     1. * підгострий

     2. гострий

     3. хронічний

     4. рецидивуючий

     5. блискавичний

466. Вкажіть найважливіші клінічні ознаки туберкульозного менінгіту:

     1. * наявність продромального періоду, повільний розвиток ознак, подразнення мозкових оболонок, субфебрильна температура, ураження окорухових черепних нервів.

     2. повільний початок, ознаки подразнення мозкових оболонок, субфебрильна температура.

     3. наявність продромального періоду, субфебрильна температура, ураження базальних черепних нервів.

     4. повільний розвиток захворювання, субфебрильна температура, подразнення мозкових оболонок.

     5. наявність первинного джерела туберкульозного вогнища, субфебрильна температура, ознаки подразнення мозкових оболонок.

467. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичного синдрому.

     1. * менінгіт

     2. електрошок

     3. інсуліновий шок

     4. інтоксикація чадним газом

     5. інтоксикація тетраетилсвинцем

468. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичного синдрому.

     1. інтоксикація тетраетилсвинцем

     2. електрошок

     3. інсуліновий шок

     4. інтоксикація чадним газом

     5. * енцефаліт

469. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичного синдрому.

     1. інсуліновий шок

     2. електрошок

     3. * черепно-мозкова травма

     4. інтоксикація чадним газом

     5. інтоксикація тетраетил свинцем

470. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичного синдрому.

     1. інтоксикація чадним газом

     2. електрошок

     3. інсуліновий шок

     4. * субарахноїдальний крововилив

     5. інтоксикація тетраетил свинцем

471. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичного синдрому.

     1. * пухлина головного мозку

     2. електрошок

     3. інсуліновий шок

     4. інтоксикація чадним газом

     5. інтоксикація тетраетил свинцем

472. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичної реакції

     1. менінгіт

     2. * електрошок

     3. енцефаліт

     4. пухлина головного мозку

     5. черепно-мозкова травма

473. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичної реакції.

     1. менінгіт

     2. * інтоксикація алкоголем

     3. енцефаліт

     4. пухлина головного мозку

     5. черепно-мозкова травма

474. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичної реакції.

     1. менінгіт

     2. пухлина головного мозку

     3. енцефаліт

     4. * інтоксикація тетраетилсвинцем

     5. черепно-мозкова травма

475. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичної реакції.

     1. менінгіт

     2. пухлина головного мозку

     3. * інтоксикація чадним газом

     4. енцефаліт

     5. черепно-мозкова травма

476. Вкажіть причину розвитку у хворого епілептичної реакції.

     1. менінгіт

     2. пухлина головного мозку

     3. * інсуліновий шок

     4. енцефаліт

     5. черепно-мозкова травма

477. Де лікуються хворі на менінгококовий менінгіт?

     1. у неврологічному відділі

     2. у палаті інтенсивної терапії неврологічного відділу

     3. у палаті інтенсивної терапії соматичного відділу

     4. * в інфекційному відділі

     5. в окремій палаті неврологічного відділу

478. Для якого менінгіту властиве зниження глюкози і хлоридів в спинномозковій рідині:

     1. * туберкульозний

     2. сифілітичний

     3. менінгококовий

     4. пневмококовий

     5. герпетичний

479. Критерії відміни антибіотиків при лікуванні гнійних менінгітів:

     1. * цитоз менше 100 клітин, 75 % лімфоцитів

     2. цитоз менше 200 клітин, 75 % нейтрофілів

     3. цитоз менше 150 клітин, 25 % лімфоцитів

     4. цитоз менше 10 клітин, 50 % нейтрофілів

     5. цитоз менше 1000 клітин, 15 % лімфоцитів

480. Лікування гнійного менінгіту при невідомому збуднику розпочинають з:

     1. * пеніциліну

     2. ампіоксу

     3. левоміцетину

     4. гентаміцину

     5. цефатоксиму

481. На запитання екзаменатора про пізні ускладнення менінгококового менінгіту студент допустив одну помилку. Яка з відповідей хибна ?

     1. лікворна гіпертензія

     2. вогнищева симптоматика

     3. інтелектуально-мнестичні розлади

     4. судомний синдром

     5. * гострий набряк мозку

482. На запитання екзаменатора про ранні ускладнення менінгококового менінгіту студент допустив одну помилку. Яка з відповідей хибна ?

     1. гострий набряк мозку

     2. бактеріальний ендотоксичний шок

     3. вклинення

     4. ДВЗ-синдром

     5. * судомний синдром

483. Назвіть параінфекційний енцефаліт

     1. * при краснусі

     2. ревматичний

     3. грипозний

     4. кліщовий

     5. комариний

484. Назвіть параінфекційний енцефаліт

     1. * при корі

     2. ревматичний

     3. грипозний

     4. кліщовий

     5. комариний

485. Назвіть параінфекційний енцефаліт

     1. * при вітряній віспі

     2. ревматичний

     3. грипозний

     4. кліщовий

     5. комариний

486. Назвіть проти епілептичний препарат нової генерації.

     1. вальпроком

     2. * топомакс

     3. карбамазепін

     4. етосуксемід

     5. клоназепам

487. Назвіть проти епілептичний препарат нової генерації.

     1. вальпроком

     2. * ламотриджин

     3. карбамазепін

     4. етосуксемід

     5. клоназепам

488. Назвіть проти епілептичний препарат нової генерації.

     1. вальпроком

     2. етосуксемід

     3. карбамазепін

     4. * габапентин

     5. клоназепам

489. Назвіть проти епілептичний препарат нової генерації.

     1. вальпроком

     2. * тіагабін

     3. карбамазепін

     4. етосуксемід

     5. клоназепам

490. Назвіть характерні зміни спинномозкової рідини при менінгококовому менінгіті:

     1. * нейтрофільний плеоцитоз

     2. лімфоцитарний плеоцитоз

     3. утворення плівки фібрину

     4. ксантохромний ліквор

     5. білково-клітинна дисоціація

491. Найбільш достовірними ознаками гнійного ліквору є:

     1. мутність

     2. зеленкуватий колір

     3. фібринна плівка

     4. плеоцитоз понад 2000

     5. * нейтрофільний плеоцитоз

492. Найважчим ускладненням для менінгококового менінгіту є:

     1. ураження черепно-мозкових нервів

     2. водянка мозку

     3. центральні парези

     4. менінгококцемія

     5. * інфекційно-токсичний шок

493. Найефективніші протитуберкульозні препарати в лікуванні тубменінгітів.

     1. * ізоніазид, рифампіцин, піразинамід

     2. ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин

     3. ізоніазид, рифампіцин

     4. рифампіцин, стрептоміцин

     5. рифампіцин, етамбутол

494. Найінформативніша ознака менінгококового менінгіту:

     1. розширення вен сітківки

     2. загальномозкові симптоми

     3. лейкоцитоз крові і підвищення ШОЕ

     4. оболонкові симптоми

     5. * нейтрофільний плеоцитоз ліквору.

495. Найхарактерніші зміни спинномозкової рідини при туберкульозному менінгіті.

     1. * рідина злегка опалесцююча, підвищений лікворний тиск;цитоз лімфоцитарно-нейтрофільний до 300 клітин в 1 мкл; понижений вміст цукру до 0,15-0,3 г/л,хлоридів до 5 г/л; випадіння фібринової плівки

     2. підвищений лікворний тиск, лімфоцитарно-нейтрофільний плеоцитоз

     3. підвищений лікворний тиск. Рідина опалесцююча, цитоз лімфоцитарно-нейтрофільний, понижений вміст цукру

     4. рідина опалесцююча, лікворний тиск підвищений, пониження вмісту хлоридів і цукру, випадає фібринова плівка

     5. рідина ксантохромна, лікворний тиск підвищений, зниження хлоридів в лікворі, цитоз лімфоцитарно-нейтрофільний

496. Найчастіша ознака загально-мозкового синдрому при вторинному гнійному менінгіті:

     1. головний біль

     2. паморочення

     3. * загальна гіперестезія

     4. нудота

     5. блювання

497. Найчастіша ознака загально-мозкового синдрому при вторинному гнійному менінгіті:

     1. * головний біль

     2. паморочення

     3. загальна гіперестезія

     4. нудота

     5. блювання

498. Найчастіша причина вторинного гнійного менінгіту:

     1. банальний сепсис

     2. черепно-мозкова травма

     3. гнійний плеврит

     4. * гнійний синусит

     5. абсцедуюча пневмонія

499. Найчастіша причина вторинного гнійного менінгіту:

     1. банальний сепсис

     2. черепно-мозкова травма

     3. гнійний пульпіт

     4. * гнійний синусит

     5. абсцедуюча пневмонія

500. Найчастіше в дебюті вторинного гнійного менінгіту із оболонкових симптомів зустрічається:

     1. * ригідність м’язів потилиці

     2. виличний феномен Бехтерєва

     3. симптом Керніга

     4. симптом Брудзинського верхній

     5. симптом Брудзинського нижній

501. Найчастіші резидуальні дефекти після перенесеного туберкульозного менінгіту у дитячому віці.

     1. затримка психомоторного розвитку, епілептичні напади

     2. * окорухові порушення

     3. глухота

     4. геміпарез

     5. нейроендокринні розлади.

502. Оптимальна добова доза пеніциліну із розрахунку на 1 кг маси тіла хворого з менінгококовим менінгітом.

     1. 50 000 ОД.

     2. 100 000 ОД.

     3. 150 000 ОД.

     4. 200 000 ОД.

     5. * 300 000 ОД.

503. При якому менінгіті виникають гнійні зміни спинномозкової рідини:

     1. туберкульозний

     2. сифілітичний

     3. * менінгококовий

     4. грипозний

     5. герпетичний

504. При якому менінгіті виникають серозні зміни спинномозкової рідини:

     1. менінгококовий.

     2. стафілококовий

     3. пневмококовий

     4. * туберкульозний

     5. стрептококовий

505. Простий типовий абсанс супроводжується

     1. * виключенням свідомості до 2-15 сек

     2. виключенням свідомості до 2-3 хв.

     3. виключенням свідомості до 2-15 сек та посмикуванням м’язів обличчя

     4. виключенням свідомості до 2-3 хв. та посмикуванням м’язів обличчя

     5. виключенням свідомості до 2-15 сек та закочуванням очей

506. У хворого приступи клонічних сіпань в правій руці без втрати свідомості. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:

     1. верхній відділ лівої прецентральної звивини

     2. * середній відділ лівої прецентральної звивини

     3. нижній відділ лівої прецентральної звивини

     4. верхній відділ лівої скроневої частки

     5. верхній відділ лівої тім’яної частки

507. У хворого спостерігаються напади короткочасної втрати свідомості (до 15 сек), які супроводжуються пере розгинанням тулуба. Це:

     1. абсанс

     2. простий типовий абсанс

     3. простий атиповий абсанс

     4. * складний типовий абсанс

     5. псевдоабсанс

508. У хворого спостерігаються напади короткочасної втрати свідомості (до 15 сек), які супроводжуються закочуванням очей. Це:

     1. * складний типовий абсанс

     2. простий типовий абсанс

     3. простий атиповий абсанс

     4. абсанс

     5. псевдоабсанс

509. У хворого спостерігаються напади короткочасної втрати свідомості (до 15 сек), в момент яких голова падає на груди. Це:

     1. абсанс

     2. * складний типовий абсанс

     3. простий атиповий абсанс

     4. простий типовий абсанс

     5. псевдоабсанс

510. У хворого спостерігаються напади короткочасної втрати свідомості (до 15 сек), в момент яких хворий здійснює жувальні рухи. Це:

     1. абсанс

     2. простий типовий абсанс

     3. простий атиповий абсанс

     4. * складний типовий абсанс

     5. псевдоабсанс

511. Що з нижче вказаного не відноситься до пізніх ускладнень менінгококового менінгіту:

     1. лікворна гіпертензія

     2. вогнищева симптоматика

     3. інтелектуально-мнестичні розлади

     4. судомний синдром

     5. * гострий набряк мозку

512. Що з нижче вказаного не відноситься до ранніх ускладнень менінгококового менінгіту:

     1. гострий набряк мозку

     2. бактеріальний ендотоксичний шок

     3. вклинення

     4. ДВЗ-синдром

     5. * судомний синдром

513. Що з перерахованого належить до неспецифічного лікування кліщового енцефаліту:

     1. гамма-глобулін

     2. сироватковий імуноглобулін

     3. сироватка реконвалесцентів

     4. переливання крові від людей, що перенесли кліщовий енцефаліт

     5. * Глюкокортикоїди

514. Що з перерахованого належить до специфічного лікування кліщового енцефаліту:

     1. РНК-аза

     2. Глюкокортикоїди

     3. * гамма-глобулін

     4. вітамінотерапія

     5. проти набрякова терапія

515. Як змінюється спинномозкова рідина при менінгококовому менінгіті:

     1. кров’яниста

     2. ксантохромна

     3. * гнійна

     4. опалесцююча

     5. прозора

516. Як змінюється спинномозкова рідина при туберкульозному менінгіті:

     1. гнійна

     2. ксантохромна

     3. кров’яниста

     4. * опалесцююча

     5. прозора

517. Яка з форм відноситься до хронічної стадії епідемічного енцефаліту Економо:

     1. окулоцефалгічна

     2. * синдром Паркінсонізму

     3. абортивна

     4. грипоїдна

     5. летаргічна

518. Яка з форм відноситься до хронічної стадії епідемічного енцефаліту Економо:

     1. окулоцефалгічна

     2. вестибулярна

     3. * гіперкінетичний синдром

     4. грипоїдна

     5. летаргічна

519. Яка з форм відноситься до хронічної стадії епідемічного енцефаліту Економо:

     1. окулоцефалгічна

     2. вестибулярна

     3. * нейроендокринний синдром

     4. грипоїдна

     5. летаргічна

520. Яка з форм не відноситься до атипових форм гострої стадії епідемічного енцефаліту Економо:

     1. окулоцефалгічна

     2. вестибулярна

     3. гіперкінетична

     4. грипоїдна

     5. * летаргічна

521. Яка ознака найпереконливіша в диференціальній діагностиці епілептичного та істеричного нападів.

     1. «рука акушера»

     2. прикус язика

     3. гіперемія обличчя

     4. * відсутні фотореакції

     5. тахіпное

522. Яка терапія ефективна у відновному періоді кліщового енцефаліту:

     1. * антихолінестеразні

     2. біостимулятори

     3. анаболічні гормони

     4. ноотропні препарати

     5. дегідратаційна терапія

523. Яка фаза генералізованого судомного нападу може вказати на локалізацію патологічного вогнища?

     1. тонічна

     2. клонічна

     3. * аура

     4. постіктальна

     5. тоніко-клонічна

524. Який з менінгітів за етіологією відноситься до бактеріальних

     1. * менінгококовий епідемічний менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

525. Який з менінгітів за етіологією відноситься до бактеріальних

     1. * пневмококовий менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

526. Який з менінгітів за етіологією відноситься до бактеріальних

     1. * стрептококовий менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

527. Який з менінгітів за етіологією відноситься до бактеріальних

     1. * стафілококовий менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

528. Який з менінгітів за етіологією відноситься до вірусних:

     1. * герпетичний менінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

529. Який з менінгітів за етіологією відноситься до вірусних:

     1. * ентеровірусний менінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

530. Який з менінгітів за етіологією відноситься до вірусних:

     1. * криптококовий менінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

531. Який з менінгітів за етіологією відноситься до вірусних:

     1. * менінгіт при інфекційному мононуклеозі

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

532. Який з менінгітів за етіологією відноситься до вірусних:

     1. * менінгіт при епідемічному паротиті

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

533. Який з менінгітів за етіологією відноситься до вірусних:

     1. * лімфоцитарний хоріоменінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

534. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до гнійних:

     1. * менінгококовий епідемічний менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

535. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до серозних:

     1. * туберкульозний менінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

536. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до серозних:

     1. * лімфоцитарний хоріоменінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

537. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до серозних:

     1. * герпетичний менінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

538. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до серозних:

     1. * ентеровірусний менінгіт

     2. менінгококовий епідемічний менінгіт

     3. пневмококовий менінгіт

     4. стрептококовий менінгіт

     5. стафілококовий менінгіт

539. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до гнійних:

     1. * пневмококовий менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

540. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до гнійних:

     1. * стрептококовий менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

541. Який з менінгітів за характером запального процесу відноситься до гнійних:

     1. * стафілококовий менінгіт

     2. ентеровірусний

     3. герпетичний

     4. лімфоцитарний хоріоменінгіт

     5. грибковий

542. Який з менінгітів за швидкістю розвитку і перебігу відноситься до блискавичних:

     1. * менінгококовий

     2. туберкульозний

     3. люетичний

     4. пневмококовий

     5. герпетичний

543. Який з перелічених енцефалітів належить до вторинних

     1. кліщовий

     2. комариний

     3. герпетичний

     4. ентеровірусний

     5. * ревматичний

544. Який з перелічених енцефалітів належить до первинних

     1. ревматичний

     2. грипозний

     3. параінфекційний

     4. поствакцинальний

     5. * кліщовий

545. Який з препаратів використовується для лікування туберкульозного менінгіту:

     1. * рифампіцин

     2. бензилпеніцилін

     3. ампіцилін

     4. гентаміцин

     5. ципрофлоксацин

546. Який із збудників викликає первинний гнійний менінгіт:

     1. стафілокок

     2. * менінгокок

     3. стрептокок

     4. бацила Коха

     5. бліда спірохета

547. Який із синдромів не характерний для менінгітів:

     1. загально-інфекційний

     2. менінгеальний

     3. лікворний

     4. загально-мозковий

     5. * вогнищевий

548. Який метод дослідження є найпереконливішим в диференціальній діагностиці епілептичної хвороби та епілептичного синдрому.

     1. * магнітно-резонансна томографія

     2. електроенцефалографія

     3. ехо-енцефалоскопія

     4. комп’ютерна томографія

     5. реоенцефалографія

549. Який метод дослідження може підтвердити наявність вогнища патологічної активності в головному мозку?

     1. реоенцефалографія

     2. * електроенцефалографія

     3. ехо-енцефалоскопія

     4. комп’ютерна томографія

     5. рентгенографія черепа

550. Який спосіб зараження кліщовим енцефалітом найбільш поширений:

     1. * вживання молока диких кіз

     2. під час переливання крові

     3. від хворої людини

     4. від вірусоносія

     5. спадковим шляхом

551. Які з ознак характерні для туберкульозного менінгіту:

     1. * підгострий перебіг

     2. нейтрофільний плеоцитоз

     3. підвищення цукру в лікворі

     4. білково-клітинна дисоціація

     5. ксантохромія ліквору

552. Які з препаратів не відносяться до патогенетичної терапії хронічної стадії епідемічного енцефаліту Економо:

     1. циклодол

     2. ромпаркін

     3. паркопан

     4. мідантан

     5. * рідазін

553. Які з симптомів не є характерними при герпетичному енцефаліті:

     1. нюхові галюцинації

     2. смакові галюцинації

     3. розлади пам’яті

     4. розлади психіки

     5. * мовні розлади

554. Які з синдромів не характерні для грипозного енцефаліту:

     1. кірковий

     2. стовбуровий

     3. гіпоталамічний

     4. мозочковий

     5. * менінгеальний

555. Які з синдромів не характерні для енцефалітів:

     1. загально-інфекційний

     2. загально-мозковий

     3. вогнищевий

     4. * менінгеальний

     5. усі вище згадані

556. Які симптоми виникають при менінгококовому менінгіті:

     1. * симптом Керніга

     2. нижня параплегія

     3. порушення чутливості за сегментарним типом

     4. справжнє нетримання сечі

     5. моторна афазія

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ