- •Самостійне вивчення. Дисципліна: фізика
- •17 Годин
- •1. Механіка. Система відліку. Матеріальна точка
- •2. Швидкість
- •3. Прискорення. Прискорення при криволінійному русі
- •4. Рух точки по колу
- •5. Одиниці фізичних величин
- •3. Другий і третій закони ньютона.
- •1. Перший закон ньютона. Інерціальні системи відліку.
- •2. Маса та імпульс.
- •4. Закон збереження імпульсу
- •5. Реактивний рух.
- •6. Принцип відносності галілея.
- •Гайдучок г.М. Довідник з фізики. К.: радянська школа 1981. Ст.86-87.
- •Плавлення і кристалізація. Температура плавлення.
- •3. Зміна об'єму і густини речовини при плавленні і твердненні.
- •4. Залежність температури і теплоти плавлення від тиску.
- •7. Випаровування твердих тіл (сублімація).
- •Гайдучок г.М. Довідник з фізики. К.: радянська школа 1981. Ст. 81-82.
- •Гайдучок г.М. Довідник з фізики. К.: радянська школа 1981. Ст. 94.
- •Тестові завдання
- •10. Сила струму в першому резисторі (попередня схема) 3а, амперметр показує 9 а. Визначити силу струму у другій лампі.
- •Гайдучок г.М. Довідник з фізики. К.: радянська школа 1981. Ст. 126-129.
- •Магнітна проникність речовини.
- •Парамагнетики Загальна характеристика
- •Фізична природа парамагнетизму
- •Діамагнетик
- •Феромагнетики
- •Гайдучок г.М. Довідник з фізики. К.: радянська школа 1981. Ст. 169-171
- •Гайдучок г.М. Довідник з фізики. К.: радянська школа 1981. Ст. 182-184.
- •Інтерференція в тонких плівках
- •Механізм поділу.
- •Ланцюгова реакція поділу.
- •. Швидкість ланцюгової реакції. Критична маса.
- •До конспекту учня
- •2 Ядерний реактор
- •2. 1. Основні елементи ядерного реактора.
- •. Роль термоядерних реакцій в еволюції Всесвіту.
- •Керований термоядерний синтез.
- •Приклади розв’язання задач:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Запитання для самоконтролю:
Розв’язання
Позначимо невідоме ядро символом zXA. Оскільки - частинка - це ядро гелію 2Не4 , запис реакції матиме вигляд
2He4 + 5B10 1H1 +zXA
Застосувавши закон збереження числа нуклонів, одержимо рівняння
4 + 10 = 1 + А, звідки А = 13.
Застосувавши закон збереження заряду, одержимо рівняння
2+ 5 = 1 +Z, звідки Z = 6.
Отже, невідоме ядро є ядром атома ізотопу вуглецю 6C13.
Тепер можемо записати реакцію в остаточному вигляді:
2He4 + 5B10 1H1 + 6C13.
Енергетичний ефект ядерної реакції визначається за формулою
Q=931[(mhe + mb) – (mh + mc)] (МеВ).
У круглих дужках вказані маси початкових ядер, в других дужках - маси ядер - продуктів реакції. При числових підрахунках за цією формулою маси ядер замінюють масами нейтральних атомів.
Підставивши числові дані, одержимо:
Q= 931 [(4,00260+10,01294) - (1,00783+13,00335)] (МеВ)= 4,06 (МеВ).
Реакція йде з виділенням тепла.
АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА В УКРАЇНІ.
4.1. Переваги атомних електростанцій. Споживання енергії в нашій країні й за кордоном зростає настільки швидко, що відомі нині запаси палива виявляться вичерпаними в порівняно короткий час.
Наприклад, запасів вугілля може вистачити років на 350, нафти — на 40, природного газу — років на 60. У наш час реальний внесок в енергопостачання робить ядерна енергетика. Незважаючи на відомі небезпеки, пов'язані з радіоактивними випромінюваннями, а також небезпекою вибухів, ядерна енергетика розвивається в усьому світі. Це пов'язано з тим, що АЕС мають такі переваги порівняно з тепловими електростанціями:
ядерні реактори не споживають дефіцитного органічного палива й не завантажують перевезеннями вугілля залізничний транспорт;
для роботи АЕС потрібна дуже невелика кількість палива;
АЕС не споживають атмосферного кисню і не засмічують середовище золою та продуктами згоряння (екологічна частота);
АЕС не потребують створення великих водоймищ, які займають чималі площі родючих земель.
Однак під час використання енергії ядер у мирних цілях виникають
інші проблеми.
Перша полягає в необхідності захисту людей, котрі обслуговують ядерні енергетичні установки, від шкідливої дії гамма-випромінювання і потоків нейтронів, які виникають в активній зоні реактора Друга проблема пов'язана з тим, що під час роботи реактора в його активній зоні накопичується величезна кількість штучних радіоактивних речовин. Для запобігання їх випадкового викидання з реактора розроблені автоматичні протиаварійні системи, провадиться безперервний автоматичний контроль за станом чистоти повітря, води, ґрунту навколо атомних станцій.
Крім того, у результаті роботи АЕС з'являються ядерні відходи. Радіоактивність ТВЕЛів, які відпрацювали, залишається високою, являючи небезпеку для людей навіть 25 000 років потому. Відпрацьовані ТВЕЛи зберігають у рідкому вигляді в цистернах із нержавіючої сталі, оточених бетоном. Найбільш активні відходи беруть під скло і зберігають у глибоких шахтах під землею.
І все ж таки без ядерної енергетики людству, очевидно, не обійтися. Тому в наш час проводяться інтенсивні дослідження, спрямовані на підвищення безпеки реакторів, посилення засобів захисту, зокрема, від помилкових дій обслуговуючого персоналу.
4.2. Ядерна зброя. Некерована ланцюгова реакція з великим коефіцієнтом розмноження нейтронів здійснюється в атомній бомбі. Щоб міг відбутися вибух, розміри матеріалу, який ділиться, мають перевищувати критичні. Це досягається, наприклад, шляхом швидкого з'єднання двох шматків матеріалу, який ділиться, з докритичними розмірами. Під час вибуху бомби температура досягає десятків мільйонів кельвінів. За такої температури різко підвищується тиск і утворюється потужна вибухова хвиля. Одночасно виникає потужне випромінювання. Продукти ланцюгової реакції під час вибуху бомби дуже радіоактивні й небезпечні для живих організмів.
Атомні бомби були застосовані США наприкінці другої світової війни проти Японії. У1945 році були скинуті атомні бомби на міста Хіросіма та Нагасакі.
Некерований термоядерний синтез удалося здійснити під час вибуху водневої (термоядерної) бомби. Як запал використовується атомна бомба. Спочатку відбувається вибух атомної бомби. Він супроводжується різким зростанням температури, електромагнітним випромінюванням, а також виникненням потужного потоку нейтронів. Перша воднева бомба була випробувана в Росії 1953 року.
Зі створенням ядерної зброї перемога у війні стала неможливою. Термоядерний вибух знищує все живе на відстані до 140 км від його епіцентру. Ядерна війна здатна привести людство до загибелі, тому народи всього світу наполегливо провадять боротьбу за заборону ядерної зброї.
Далі можна заслухати доповіді учнів за такими темами: « Проблеми розвитку ядерної енергетики в Україні», «Чорнобильська катастрофа й ліквідація її наслідків», «Боротьба за ліквідацію загрози ядерної війни», і т. д.
