Аналіз факторів створення кредитних спілок в Україні

Можливості	Загрози
Кредитні спілки мають статус неприбуткових організацій	Можливість втрати неприбуткового статусу
Ідея сприйнята українським суспільством і буде поширюватися	Залежність погашення кредиту від факторів, що не залежать від менеджера, наприклад, втрата здоров’я або звільнення з роботи
Створена Національна асоціація кредитних спілок України	Необхідність узгодження чинного законодавства
Зарубіжні проекти можуть реально підтримати розвиток руху кредитних спілок	Необхідність підтримки держави
Оздоровлення фінансового стану підприємств, покращення добробуту членів кредитної спілки	Слабка ринкова позиція

Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Мета кредитної спілки – за допомогою надання доступних кредитів забезпечити умови для ефективної діяльності господарств, які належать її членам, а також послуг із зберігання особистих заощаджень членів кооперативу. У зв’язку з тим, що діяльність кредитного кооперативу має споживчий характер, кредити надаються тільки членам кооперативу. Кредитний кооператив не може надавати послуги фізичним та юридичним особам, які не беруть участі в кооперативі, що обов’язково фіксується в його статуті.

Кредитна спілка утворюється та здійснює свою діяльність на основі таких принципів кооперативного руху:

• добровільність вступу до кооперативу та свобода виходу з нього;

• утворення спілки за територіальною ознакою;

• відкритий прийом нових членів, які мають інтереси, що відповідають меті та завданням кооперативу;

• самостійність та самокерованість;

• право участі членів у будь-яких видах діяльності, в тому числі в управлінні кооперативом;

• виборність і періодична заміна складу керівних органів та їх підзвітність членам кредитної спілки;

• недопущення збагачення одного члена за рахунок інших, справедливий розподіл доходу між членами пропорційно участі кожного з них в діяльності кредитної спілки;

• обмеження нарахувань на пайовий капітал у випадку розподілу отриманих доходів відповідно до розміру пайових накопичень;

• доступність для членів кооперативу інформації про його діяльність;

• надання послуг переважно членам кооперативу;

• мінімізація вартості послуг, що надаються членам спілки.

Кредитна спілка здійснює свою діяльність на підставі об’єднання пайових внесків членів. Пайовий внесок є часткою пайовика в пайовому капіталі.

Кредитна спілка – це некомерційна організація, а її діяльність не спрямована на отримання прибутку. Її дохід – відсоток від позики, одна частина якого використовується на поточні потреби кооперативу, формування резервного та іншого капіталу, друга частина – для нарахування відсотків на пайовий капітал. Членами кредитної спілки є не тільки вкладники, а й кредитори, які також контролюють використання коштів кооперативу та в повному обсязі відповідають за його діяльність.

Отже, члени кооперативу несуть солідарну відповідальність за його фінансові ризики, спільно вирішують, кому надавати кредити, в якому обсязі та яким чином можна використовувати тимчасово вільні кошти.

У цьому головна відмінність кредитної спілки від комерційного банку. Основна мета діяльності комерційного банку – максимальне отримання прибутку. Для цього використовуються фінансові ресурси фізичних та юридичних осіб. Це не власники банку, а лише його клієнти, які не можуть контролювати використання банком їхніх коштів.

Для отримання максимального прибутку банк ризикує грошовими коштами клієнтів, при цьому не враховує їхню думку. Отже, клієнти банківських установ позбавлені можливості впливати на діяльність банку, хоча разом з ним відповідають за всі фінансові ризики.

Спосіб управління кредитною спілкою відрізняється від способу управління комерційним банком. Управління комерційним банком здійснює обмежене коло акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій і отримують основну частину прибутку комерційного банку.

Головний орган управління кредитною спілкою – загальні збори членів (пайовиків). У кредитній спілці діє один з головних принципів кооперації – демократичний: одна особа – один голос незалежно від частки пайовика в пайовому капіталі кооперативу. Загальні збори членів кооперативу обирають правління. Управління спілкою здійснюється в інтересах його членів, що передбачає покращення соціального та економічного становища кожного члена кооперативу. У зв’язку з цим кожний член кооперативу не може мати в пайовому капіталі частку, яка більша від встановленої загальними зборами.

1.2. Місце та роль кредитних спілок у системі фінансово-кредитного забезпечення суб’єктів господарювання Активний розвиток суб’єктів господарювання тісно пов’язаний із створенням умов для доступу підприємців до кредитних ресурсів. Види джерел фінансування суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в сільській місцевості, наведені на рис.1.1.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ’ЄКТІВ

Власні кошти

Державні кошти

Залучені кошти

Позичені кошти

Рис. 1.1. Структура джерел фінансування господарської

діяльності підприємств на сучасному етапі розвитку економіки

В Україні існуюча система кредитування сільського господарства неспроможна вирішити цю проблему. Держава не має достатніх коштів для фінансування сільського виробництва, а комерційні банки працюють переважно з великими позичальниками.

Найпоширенішою формою кооперативного руху у світі є кредитна кооперація. Кредитна спілка – це неприбуткова організація, яка заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок грошових внесків.

Законодавство України створює сприятливі умови для застосування різноманітних організаційно-правових форм кооперативної діяльності. Існує переконливий історичний досвід та передумови для розвитку кредитної кооперації.

На підставі вищевикладеного та враховуючи норми законів України “Про кооперацію” і “Про банки та банківську діяльність” можна встановити спільні та відмінні риси кооперативної і банківської систем кредитування. Це дозволить визначити відповідні джерела фінансування підприємств споживчої кооперації на сучасному етапі розвитку економіки.

Спільні риси цих кредитних інструментів перш за все визначаються формою власності. Комерційний банк є акціонерним товариством, тому, як і кооператив, він створений на основі спільної кооперативної форми власності. Кооператив та банківська установа мають також однакові принципи управління. У комерційному банку і кооперативі управління здійснюється на демократичних засадах, що передбачає виборність керівних органів та їх підзвітність зборам пайовиків або акціонерів.

Водночас між кредитним кооперативом та комерційним банком існує багато відмінностей. По-перше, це організаційно-правова форма підприємства. Кредитний кооператив належить до споживчих кооперативів та є некомерційною організацією. Відповідно до цього мета його діяльності – забезпечення членів кооперативу виробничими кредитами.

Основним завданням комерційного банку є отримання прибутку. Комерційний банк надає кредити всіх видів, веде рахунки юридичних та фізичних осіб, а також надає інші види послуг, визначені Законом України “Про банки та банківську діяльність”. Кооператив забезпечує кредитами тільки своїм членів.

Істотно відрізняються також процедури прийняття рішень на загальних зборах цих підприємств, які закріплені в їх статутах. У кооперативі один член має один голос незалежно від розміру пайового внеску, що забезпечує демократизм управління. У комерційному банку чисельність голосів визначається кількістю акцій, що належать кожному акціонеру.

Системи розподілу прибутку у кооперативі і комерційному банку також різні. У кооперативі отриманий дохід – це не прибуток, а наявний дохід, який розподіляється між пайовиками у вигляді відсотків на пайовий капітал. Такий відсоток повинен розглядатися як частина матеріальної участі членів у створенні коштів кооперативу, як і пайові внески. У банку дивіденди на акції необмежені. Більш детально відмінності між кооперативом і банком наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2