3.2. Оцінка використання методу анкетування при дослідженні громадської думки.

Опитування громадської думки за допомогою анкетування широко використовується в соціологічних дослідженнях з кількох причин. Сформувати анкету та провести анкетування є значно легшим завданням, ніж використовувати інші, більш складніші соціологічні методи. За допомогою підрахунків та аналізу можна дослідити великий масив людей, оскільки анкетування є формалізованим і не потребує додаткової взаємодії з респондентами. Також метод анкетування дає можливість заощадити час та матеріальні витрати у порівнянні з іншими методами, які використовуються в соціології. Дані, які отримуються в процесі обробки можна узагальнювати та поширювати на всю генеральну сукупність при розробці правильної вибірки.

Також використання цього методу дає можливість отримання великого обсягу інформації, особливо, якщо анкета складається з декількох блоків питань. Це дає можливість розглянути проблему та погляди на неї з різних сторін. Також важливою перевагою даного методу є дотримання правил анонімності, оскільки дослідника не цікавить особиста інформація про респондента, а його погляди на певні явища чи події.

При опитуванні надто важливою є взаємодія соціолога та опитуваного. Дослідник опосередковано втручається у поведінку респондента, що, звичайно, не може не позначитися на результатах дослідження. Інформація, одержана від респондентів за допомогою опитування, відображає реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в свідомості опитуваних. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації при застосуванні опитування, що пов'язано з особливостями процесу відображення різних аспектів соціальної практики у свідомості людей.

Плануючи збір інформації методом опитування, слід брати до уваги й умови, які можуть впливати на її якість. Однак зважити на всі обставини практично неможливо. Тому умови, не взяті до уваги, належать до випадкових чинників. Ними, наприклад, можуть бути місце і обставини проведення опитування, специфічний склад респондентів, як у нашому випадку. Ступінь незалежності інформації від впливу випадкових чинників, тобто її стійкість, називається надійністю інформації. Вона залежить від здатності суб'єкта давати одні й ті ж відповіді на одні й ті самі запитання, визначається незмінністю цих запитань і варіантів відповідей на них для всієї обраної сукупності респондентів або кожної з її груп.

До основних переваг використання методу анкетування можна віднести :

• Економічність у порівнянні з іншими соціологічними методами.

• Можливість охоплювати велику групу людей.

• Анкетування можна використовувати про дослідженні самих різноманітних сторін життєдіяльності людей, тому цей метод є універсальним (щодо можливості отримання необхідної інформації). На відміну від спостереження ми можемо досліджувати не тільки певні процеси або явища, а й психологічні аспекти суспільства, задавати конкретні питання щодо проблематики дослідження.

• Можливість формалізувати отримані результати дослідження. Обробка та інтерпретація даних результатів дослідження методом анкетування не є складною. Адже цей метод є кількісним за результатами дослідження, їх потрібно тільки співставити і знайти тенденцію відповідей респондентів на поставлені запитання. Але все ж на сучасному етапі розвитку соціологічної науки дослідники при обробці результатів анкетування можуть користуватися комп’ютерними програмами, що значно полегшує і зменшує об’єм опрацювання анкет.

• Мінімальний вплив соціолога на респондента, через те, що опитування проходить опосередковано, а саме через анкету.

• Оперативність. На відміну від інтерв’ю або фокус-групи, метод соціологічного анкетування не потребує великої кількості часу, адже не потрібно зачитувати запитання, нотувати або фіксувати відповіді респондентів. При анкетуванні респондент сам заповнює соціологічну анкету за короткий термін, просто обираючи варіант, а не обґрунтовуючи його.

• Мінімальні часові та фінансові затрати. Метод анкетування є мало затратним, питання для анкети можна скласти за короткий термін, але потрібно дотримуватися всіх вимог щодо структури, правил і послідовності анкетних запитань.

Проте даний метод має свої недоліки, до яких можна віднести :

• Неможливість контролювати процес заповнення анкети респондентом, через що можуть виникати проблеми з невідповідністю даних до реальності, через несамостійне заповнення анкети та через вплив сторонніх осіб на процес заповнення анкети.

• Гостро стоїть питання щодо збирання вже заповнених анкет.

• Інколи відповіді респондента можуть мати поверхневий характер, що не дає можливості розкрити зміст основних питань. Також, якщо респондент не в настрої або, навпаки, у підвищеному настрої, що може вплинути на його відповіді в той чи інший бік; на респондента певним чином впливає особистість анкетера (подобається чи не подобається); на відповіді може вплинути світоглядна установка респондента навіть тоді, коли вона аж ніяк безпосередньо не стосується предмета його думок, оцінок та висловлювань;

Також багато соціологів критично відносяться до даного методу збору соціологічної інформації, оскільки він не завжди є репрезентативним, тому отримана інформація не завжди буде достовірною.

При проведенні опитувань, а саме анкетування, не треба забувати, що з їх допомогою виявляються суб'єктивні думки і оцінки, які схильні до коливань, впливів умов опитування та інших обставин. Щоб мінімізувати спотворення даних, пов'язане з цими факторами, будь-який різновид опитувальних методів слід проводити в стислі терміни. Не можна розтягувати опитування на довгий час, так як до кінця опитування можуть змінитися зовнішні обставини, а інформація про його проведення буде передаватися опитуваними один одному з будь-якими коментарями, і ці судження стануть впливати на характер відповідей тих, хто пізніше потрапить у склад респондентів.

Незалежно від того, вдаємося ми до інтерв'ю чи анкетного опитування, більшість проблем, пов'язаних з надійністю інформації, виявляються для них загальними.

Тлумачення результатів польових досліджень зазвичай стосується проблем узагальнення. Оскільки в них задіяна лише невелика група осіб, ми не можемо бути певні в тому, що результати, одержані в одному середовищі, можна також застосувати до інших ситуацій. Опитування, як правило, дає не таку детальну інформацію, але його зазвичай можна застосувати у ширшому масштабі.

Використання анкетування є доречним тоді, коли ми намагаємося дослідити громадську думку. У власному соціологічному дослідженні анкетування допомогло виявити основні чинники, що впливають на формування громадської думки та виокремити серед них ті, що є найосновнішими. Великий обсяг статистичної інформації дав можливість підтвердити основну гіпотезу та виправдати проведення дослідження.