18. Східний похід Алеквандра македонського та утворення його імперії.

У 336 р. до н.е. Македонію очолив син Філіппа II Александр і продовжив справу батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.

334 р. до н.е. -початок Східного походу Александра Македонського. Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Ґранік. Перемогу було здобуто. Військо Дарія відступило.

У 333 р біля затоки Ісса, відбулася нова битва. Дарій в оточенні охоронців залишив поле бою. Після перемоги біля Ісси македонська армія пішла до Фінікії, територію якої вдалося захопити без особливих зусиль.

331 р. до н.е. Підкорення Єгипту. Проголошення Алксандра Македонського рівного богам.

Цар Дарій III відчув, що втрачає свою імперію, тому запропонував Александру укласти мирну угоду, але той не погодився і тому у 331 р. відбулась їхня остання битва. Уперше перси застосували проти македонян бойових слонів і колісниці, до яких були прикріплені величезні серпасті ножі. Лучники Александра перебили більшість візничих та погоничів слонів. Некеровані, поранені та налякані тварини кинулися назад і почали топтати перську піхоту. У черговий раз Дарій змушений був відступати, проте був зрадницьки вбитий . Військо Александра пограбувало та спалило столицю Персії .

У 327 р. до н.е. військо македонян увійшло до Індії . Вирішальна битва відбулась на річці Гідасп, в якій македонські війська здобули перемогу. Але військо відмовилося рухатися далі на Схід через втому.

Наслідки і результати Східного походу Александра Македонського: - Було знищено Перську імперію, натомість постала нова імперія Алксандра Македонського - Імперія Алксандра Македонського виявилась не життєздатною і по його смерті розпалася

- Сприяв поєднанню грецької і східної цивілізацій, культур, їх взаємообмін. Греки ознайомилися з досягненнями Сходу, у свою чергу схід перейняв здобутки греків.

Александр почав готуватися до підкорення Риму й Карфагена. Але похід на захід так і не відбувся. У 323 р. до н.е. Александр несподівано захворів і помер. Йому було 33 роки.

19. Природа та нас старод. Риму

Римська держава виникла й зміцніла на території Апеннінського півострова, названого греками Італією. Апеннінський півострів являє собою довгу, відносно нешироку смугу землі, що і ділить Середземне море на дві частини. Північною межею півострова є високий, труднопрохідний Альпійський гірський хребет, що відокремлює його від основного масиву європейського материка. Основу півострова становлять Апеннінські гори. Завдяки розташуванню Апеннінських гір півострів поділений на три великі області: Пн, Зх. і Сх.

Річки Апеннінського півострова, повноводні й бурхливі взимку й особливо навесні, майже пересихають у літні жаркі місяці року, що робить їх малопридатними для судноплавства.

У давнину більша частина Апеннінського півострова була вкрита густими лісами, схожими своїм типом на лісові масиви Західної Європи.

Надра Апеннінського півострова були порівняно бідні на корисні копалини. Добували в невеликій кількості золото срібло, залізо й мідь.

Найдавнішими мешканцями Апеннінського півострова, островів Сардінія, Корсіка, а також південних районів сучасної Франції і середземноморського узбережжя Піренейського півострова були «середземноморські» народності — лігури в Італії, сикани і еліми на острові Сіцілія, корси на Корсіці, сарди на Сардінії. На крайньому північному сході жило плем'я венетів.

Центральну частину півострова, а також острів Сіцілію населяли племена італіків й етруски. Більшу ж частину лівобережної долини нижньої течії річки Тібр займало одне з найбільш розвинутих італьських племен — латини, які дали назву області — Лацію.