- •Міністерство освіти і науки україни дніпродзержинський державний технічний університет методичні вказівки
- •6.090801 – “Мікро- та наноелектроніка”,
- •6.050802 - „Електронні пристрої та системи”
- •1.Загальні положення
- •2. Правила безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •3. Правила пожежної безпеки
- •5.Лабораторна робота №1
- •Контрольні питання і завдання
- •Лабораторна робота № 2 “ Визначення питомої теплоємності металу і його молярної маси атомів”
- •Контрольні питання і завдання
- •6.Лабораторна робота № 3
- •Контрольні питання і завдання
- •7.Лабораторна робота № 4
- •3.Контрольні запитання.
- •8.Лабораторна робота №5
- •4.Взаємодія осаду з кислотою:
- •Сумарне рівняння має вигляд:
- •9.Лабораторна робота № 6 “Окисно-відновні реакції”
- •Контрольні питання і завдання
- •10.Лабораторна робота № 7
- •Контрольні питання
- •11.Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання.
- •12.Лабораторна робота № 9
- •3.Контрольні запитання.
- •13. Рекомендована література
- •51918 М. Дніпрдзержинськ,
Сумарне рівняння має вигляд:
CuSO4 + 4NH4OH [Cu(NH3)4]SO4 + 4H2O.
Чому надлишок лугу приводить до розчинення осаду?
Дослід 6. Визначення характеру середовища при гідролізі. Нанесіть по краплі розчинів NaCl, FeCl3, Na2CO3 на смугу універсального індикаторного паперу. Зробіть висновок щодо характеру середовища у цих розчинах. В якому випадку спостерігається зміна рН середовища від нейтрального, а в якому ні. Напишіть реакції гідролізу для тих солей що гідролізуються.
9.Лабораторна робота № 6 “Окисно-відновні реакції”
Мета роботи: Ознайомитися з окисно-відновними реакціями, основними окисниками і відновниками, навчитися визначати напрямок і повноту перебігання окисно-відновних реакцій.
1.Теоретичні основи: Окислювально-відновними звуть реакції що перебігають зі зміною ступеню окислення реагуючих речовин і супроводжуються переходом електронів від одних елементів до інших. Окисником зветься речовина у склад якої входить атом елемента що приєднує електрони (ступінь окислення зменшується). У процесі окисно-відновної реакції окисник відновлюється. Відновник – атом елемента, що віддає електрони. Відновник у процесі окисно-відновної реакції окислюється (ступень окислення збільшується). Таким чином для перебігання окисно-відновної реакції необхідна участь як мінімум двох окислювальне відновних систем, які звуться окисно-відновними парами (редокс парами). Редокс пара – окислена Ох і відновлена Red форми одного і того ж елементу, наприклад Ох/Red. Окислена форма є окисником, а відновлена – відновником. У загальному вигляді окисно-відновну реакцію можливо визначити схемою:
Ox1 + Red2 Red1 + Ox2,
де: Ox1/Red1, Ox2/ Red2 - відповідно редокс пари першого і другого елементів.
Кожна редокс пара має більшу чи меншу окислювальну спроможність, яка характеризується окисно-відновним потенціалом. Розрізняють стандартний і реальний редокс потенціали.
Стандартним потенціалом даної редокс пари Е0 вважають ЕРС гальванічного елементу, складеного з досліджуваного електроду при концентраціях окисною і відновної форм 1 моль/л, температурі 250С і стандартного водневого електроду, потенціал якого прийнято за 0:
Е02Н+/Н2 = 0.
Реальний потенціал залежить від деяких факторів. Ця залежність підпорядковується рівнянню Нернста:
,
де Е0 – стандартний редокс потенціал;
R – універсальна газова стала:
T - абсолютна температура;
n – число прийнятих чи відданих електронів;
F – стала Фарадея;
[Ox] – активність (концентрація у розведених розчинах) окисної форми;
[Red] – активність (концентрація розведених розчинів) відновленої форми;
a,b – стехіометричні коефіцієнти.
Порівнюючи стандартні потенціали редокс пар можливо вирішити питання о принциповій можливості перебігання окисно-відновної реакції і її напрямку.
Зі збільшенням значення Е0 збільшується сила окислювача (окисленої форми) і зменшується сила відновника ( відновленої форми). Тому для взятих редокс пар більш сильний окисник (окислена форма редокс пари з більш позитивним потенціалом) буде відбирати електрони у більш сильного відновника (відновлена форма редокс пари з більш негативним потенціалом) і при цьому будуть утворюватися більш слабкі окисник і відновник.
Принципова можливість перебігання окисно-відновної реакції буде при різних окисно-відновних потенціалах редокс пар. Якщо окисно-відновні потенціали однакові, реакція неможлива.
Наприклад, для двох редокс пар:
Cl2/2Cl- E0 = + 1,36B
Fe3+/Fe2+ E0 = + 0,77B
окисником буде Cl2, а відновником Fe2+ і напрямок реакції буде наступним:
Cl2 + 2Fe2+ = 2Cl- + 2Fe3, але не
2Fe3 + 2Cl- = 2Fe2+ + Cl2.
Чим більше різниця окисно-відновних потенціалів, тим більш повно перебігає реакція у сторону утворення продуктів реакції. При різниці у 0,4В і більше можна вважати, що реакція незворотна.
Таблиця 6.1 - Стандартні електродні потенціали у водних розчинах деяких редокс пар
Редокс пара |
Рівняння процесу (іонно-електронна полу реакція) |
Е0, В |
S2O82-/2SO42- |
S2O82- + 2e = 2SO42- |
+ 2,010 |
H2O2/ H2O |
H2O2 + 2H+ + 2e = 2H2O |
+1,770 |
MnO4-/Mn2+ |
MnO4-+8 H++5e=Mn2++4H2O |
+1,510 |
Cl2/2Cl- |
Cl2 + 2e = 2Cl- |
+1,359 |
Cr2O72-/2Cr3+ |
Cr2O72-+14H++6e=2Cr3++7H2O |
+1,333 |
NO3-/NO |
NO3- +4H++3e = NO + 2H2O |
+0,960 |
O2/H2O |
O2 + 4H+ + 4e = 2 H2O |
+1,229 |
O2/H2O(10-7M) |
O2 + 4H+ + 4e = 2 H2O |
+0,815 |
Ag+/Ag |
Ag+ + 1e = Ag |
+0,799 |
MnO4-/MnO2 |
MnO4-+2H2O+3e = MnO2+4OH- |
+0,600 |
MnO4-/MnO42- |
MnO4- + 1e = MnO42- |
+0,560 |
Fe3+/Fe2+ |
Fe3+ +1e = Fe2+ |
+0,771 |
Fe3+/Fe |
Fe3+ +3e = Fe |
-0,036 |
Fe2+/Fe |
Fe2+ +2e = Fe |
-0,440 |
Sn4+/Sn2+ |
Sn4+ + 2e = Sn2+ |
+0,150 |
Сu2+/Cu |
Сu2+ + 2e = Cu |
+0,337 |
Сu2+/Cu+ |
Сu2+ + 1e = Cu+ |
+0,159 |
Сu2+/CuI |
Сu2+ + I- + 1e = CuI |
+0,860 |
I2/2I- |
I2 + 2e = 2I- |
+0,536 |
S4O62- /S2O32- |
S4O62- + 2e = 2S2O32- |
+0.090 |
S/S2- |
S + 2e = S2- |
-0,480 |
SO42-/SO32- |
SO42-+H2O+2e=SO32-+2OH- |
-0,930 |
До типових окисників відносяться: прості речовини, атоми яких мають високу електронегативність(галогени, оксиген), катіони і аніони, які містять атоми з високим ступенем окислення(Fe3+, Pb4+, MnO4-, CrO4-). До типових відновників відносяться прості речовини з малою ЕН, наприклад метали, водень, карбон; аніони, атоми яких знаходяться у низькій ступені окислення – Cl-, I-, S-2. Стандартні електродні потенціали у водних розчинах деяких окисників і відновників наведені у таблиці 6.1.
2.Експериментальна частина.
Дослід 1. Витіснення більш активним металом менш активного з його солі. У одну пробірку внесіть 6-7 крапель розчину CuSO4, а у другу стільки ж розчину Na2SO4. У обидві пробірки занурить по однієї гранулі Zn. Які зміни Ви спостерігаєте у пробірках? Поясніть Ваші спостереження за величинами стандартних окисно-відновних потенціалів і напишіть рівняння реакцій. Стандартні окисно-відновні потенціали для металів складають: Na+/Na E0 = -2,714B, Zn2+/Zn E0 =-0,763B, Сu2+/Cu E0 =+0,337B.
Дослід 2. Взаємодія алюмінію з фосфатною кислотою. Внесіть у пробірку 8-10 крапель фосфатної кислоти і трохи порошку алюмінію. Злегка підігрійте розчин(Обережно! Не направляйте пробірку у лице.). Спостерігайте утвореня бульбашок газу за схемою реакції:
Al
+ H3PO4
AlPO4
+ H2
.
Поясніть Ваші спостереження за величинами стандартних окисно-відновних потенціалів і напишіть рівняння реакцій.
Дослід 3. Взаємодія Na2SO3 з вільним йодом. Внесіть у пробірку 2-3 краплі Na2SO3 і додайте одну краплю спиртового розчину йоду. Зверніть увагу на зміну забарвлення розчину йоду з коричневого до безбарвного, що свідчить про відновлення вільного йоду до іонів йоду за схемою реакції:
Na2SO3 + I2 + H2O Na2SO4 + HJ.
Поясніть можливість перебігання реакції у наведеному напрямку за величинами стандартних окисно-відновних потенціалів(таблиця 1) і напишіть рівняння реакцій.
Дослід 4. Окислення іонів J- іонами Fe3+ . У пробірку помістить 2-3 краплі розчину солі FeСl3 і одну краплю розчину KJ. Вміст пробірки розбавити дистильованою водою до слабо-жовтого кольору і внести 1-2 краплі розчину крохмалю.
FeСl3 + KJ →
Про що свідчить наявність темно-синього забарвлення? Поясніть можливість перебігання реакції у наведеному напрямку за величинами стандартних окисно-відновних потенціалів(таблиця 1) і напишіть рівняння окисно-відновної реакції.
Дослід 5. Окислення іонів Fe2+ H2O2 (Гідроген пероксидом). Внести в пробірку 3-4 краплі свіжо приготовленого розчину FeSO4 (Феруму (ІІ) сульфату) і додати до нього 1-2 краплі 2н розчину NaOH (Натрій гідроксиду).
FeSO4 + NaOH →
Відмітити колір осаду.
До отриманого розчину додати 1-2 краплі розчину H2O2 (Гідроген пероксиду).
Fe(OH)2 + H2O2 →
Про що свідчить наявність іржавого забарвлення? Поясніть можливість перебігання реакції у наведеному напрямку за величинами стандартних окисно-відновних потенціалів(таблиця 1) і напишіть рівняння окисно-відновної реакції.
Дослід 6. Окислення іонів Cr3+ H2O2 (Гідроген пероксидом). У пробірку внесіть 1-2 краплі розчину солі Cr2 (SO4)3 (Хром (ІІІ) сульфату) і додати по краплях 2н розчин 2н розчину NaOH (Натрію гідроксиду) доти, поки первинний осад, що випав, Cr(OH)3, цілком не розчиниться в результаті утворення хроміту Na3 [Cr(OH)6].
Cr2(SO4)3 + NaOHнадл→
Відзначте колір розчину.
До отриманого розчину хроміту Na3 [Cr(OH)6] додайте 1-2 краплі розчину H2O2 (Гідроген пероксиду).
Na3 [Cr(OH)6] + H2O2 →
Відзначте колір розчину. Про що свідчить перехід зеленого кольору в жовтий? Поясніть можливість перебігання реакції у наведеному напрямку за величинами стандартних окисно-відновних потенціалів(таблиця 1) і напишіть рівняння окисно-відновної реакції.
