1. Особливості актів нового Lex mercatoria Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.

Lex mercatoria є одним з видів джерел МТП.

Lex mercatoria (закони торгівлі) - правила, що складаються в торговельній практиці.

Нове Lex mercatoria включає в себе:

-Звичаї міжнародного торгового обороту

-Уніфіковані акти

-Типові контракти

-Загальні умови правочинів

-Інші новітні джерела, до яких належать договори та арбітражна практика і які на сьогодні є основними.

Особливе значення цих правил пояснюється тим, що ані внутрішнє, ані міжнародне право не в змозі забезпечити належний рівень регулювання міжнародних торговельних зв'язків. Роль цих правил підсилюється в міру розвитку і ускладнення торговельних зв'язків. Їх відокремлення сприяє перш за все арбітражна практика. Велику роль у їх формуванні грають сьогодні такі міжнародні органи, як Міжнародна торгова палата та Європейська економічна комісія ООН, а також професійні неурядові організації в галузі міжнародної торгівлі.

Типовий контракт — це своєрідний шаблон контракт чи ряд уніфікованих умов, викладених у письмовій формі, сформованих раніше з урахуванням торгової практики чи звичаїв і прийнятих сторонами, що домовляються після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної операції.

Загальні умови правочинів к є невід’ємною або інтегральною частиною договору, на які робиться посилання в умовах основного договору.

Керівництва по укладенню контрактів включають різні поради та варіанти тексту контрактів і є лише рекомендаціями при укладенні контракту.

Все більше набувають значення інші новітні джерела, такі як договори ТНК та арбітражна практика. Дані джерела опосередковують діяльність ТНК, тому вважається, що саме ТНК створюють сучасне Lex mercatoria

Звичай — це правило, яке склалося давно, систематично застосовується, хоч і не вимагає своєї фіксації у певній правовій формі. Міжнародні звичаї засновані на послідовному й тривалому застосуванні певних правил.  Звичай має обов’язковий характер.

Існує дві основні підстави застосування міжнародного звичаю:

1 Домовленість сторін

2Використання звичаю державним судом або арбітражем.

Звичаї можуть бути й уніфікованими. Прикладами уніфікації торгових звичаїв є, наприклад, правила Інкотермс або Міжнародний кодекс реклами. Уніфікацією торгових звичаїв займається міжнародна торгова палата.

Від міжнародних звичаїв слід відрізняти узвичаєння, тобто практику міжнародної торгівлі. Ці правила хоч і виражають волю учасників правовідносин та використовуються у міжнародній торгівлі, проте вони не є правовими нормами. Узвичаєння можуть регулювати взаємовідносини лише в тих випадках, коли сторони в якійсь формі визнали за необхідне застосувати певне правило поведінки.

2. Визначіть поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.

Переваги торгового посередництва:

1Посередник краще знає умови ринку

2Посередник вже легалізований

3Посередництво дозволяє зменшити видатки

4Посередник може перебрати на себе частину ризиків

3 види торгового посередництва

1Торгове представництво – особа здійснює торгівельну діяльність на користь певної особи (принципала) на підстави доручення – юридичне представництво.

2Дистриб’юторство – комерційний концесіонер набуває товари за власний кошт, передає їх від свого імені на підставі окремого договору з виробником (експортером) – економічне представництво.

3Маклерство – маклер або брокер без відповідного доручення самостійно сприяє сторонам в укладенні певного контракту – договірне представництво.

МТП регулює саме юридичне представництво.

Регулювання:

-Женевська конвенція УНІДРУА про торгове представництва при міжнародній купівлі продажу товарів

-Типовий агентський договір МТП

Умови застосування Женевської конвенції:

Конвенція застосовується коли особа, яку представляють і третя сторона мають свої places of business в різних державах і (основна умова):

(А ) агент має своє place of business в договірній державі , (додаткова умова) або

(Б) за правилами міжнародного приватного права застосовується право Договірної держави (альтернативна умова)

Якщо на момент укладення контракту, третя сторона не знала і не повинна була знати , що представник діяв як агент, Конвенція застосовується тільки , якщо агент і третя сторона мали свої комерційні підприємства в різних державах.

Монопольний агент : принципал приймає на себе зобов’язання не укладати договори з іншими агентами, проте має право сам здійснювати торговельну діяльність

Виклюний агент : принципал зобов’язується не продавати товар на території агента без участі агента

Відповідальність агента за зловживання:

1Вимога вірності – агент не може конкурувати з принципалом

2Вимога добросовісності – агент не може зловмисно вчиняти майнову шкоду принципалу.

Відповідальність агента лише перед принципалом.

Договір делькредере передбачає поруку агента за дії третьої особи та несе солідарну відповідальність за збитки принципала.