Метод вільних асоціацій

Морозов О.В. та Чернилевський Д.В. зазначають, що результативність творчої діяльності, особливо на етапі генерування нових ідей, суттєво підвищується, якщо використовувати нові асоціації, котрі породжують продуктивні думки щодо вирішення проблеми. Таким чином, у процесі зародження асоціацій встановлюються нові неординарні зв’язки між компонентами проблеми, яку слід вирішити, і елементами оточуючого середовища, зовнішнього світу, минулим і актуальним досвідом особистості студента тощо.

Використовуючи метод вільних асоціацій, доцільно спиратися на наступні принципи:

• Забезпечення умов для виникнення вільних асоціацій (позитивне емоційне тло навчання, сприятливе інтелектуальне оточення, відкритість до сприйняття нових ідей, які на перший погляд здаються незрозумілими чи парадоксальними, неможливими для використання);

• Стимулювання студентів до висловлення слів і фраз, які можуть викликати в аудиторії певні асоціації;

• Визнання необхідності критично-конструктивного аналізу висунутих ідей, що означає необхідність сприйняття присутніми всіх ідей, їх осмислення протягом певного відрізку часу, фіксація і відбір найбільш оптимальних після доброзичливого обговорення з обовʼязковими позитивними відгуками.

Приведемо приклад використання методу вільних асоціацій при вивченні теми “Психологічні аспекти рекламної діяльності” (навчальна дисципліна “Психологія управління”). Викладач пропонує наступне завдання: ”Ви – керівник топографії. Запропонуйте заходи щодо підвищення ефективності реклами друкованої продукції”. Асоціюйте слово “реклама” і слово “студент”. У процесі обговорення у присутніх виникають наступні ідеї:

- виставити зразки друкованої продукції в читальних залах та гуртожитках, де живуть студенти;

- проінформувати студентів про пільги, які вони отримуватимуть, якщо будуть звертатися до типографії для друку своїх дипломних та курсових робіт;

- залучити студентів до роботи в якості рекламних агентів;

- залучити студентів до оформлення молодіжних видань;

- провести студентську дискотеку за спонсорської підтримки і водночас оформити приміщення зразками друкованої типографської продукції;

- на зворотній стороні вхідного квитка надрукувати фразу “Довір оформлення диплому нам! Гарантуємо “5”” та ін.

Потім можна надати слово учасникам, які запропонують в якості основи для зародження нових асоціативних звʼязків та генерування нових ідей інші слова, наприклад, “комп’ютер”, “колір” тощо.

Мікровикладання

Цей метод творчого навчання педагогічно доцільний при навчанні студентів магістратури непедагогічних ВНЗ. Він, по-перше, надає можливості набувати практичних умінь підготовки до педагогічної діяльності; по-друге, за обмеженого терміну педагогічної практики, який відводиться студентам магістратури галузевих ВНЗ, надає можливості набувати практичних вмінь володіння аудиторією, ораторських умінь та умінь самоаналізу і само корекції лекторської діяльності.

Мікровикладання може бути:

• елементом лекції (виступом студента за 1-2 питаннями);

• “вкрапленням” на 5-10 хвилин виступом студента чи іншого викладача у лекцію провідного викладача;

• елементом практичного чи семінарського заняття, коли студенту магістратури пропонується провести його фрагмент, присвячений обговоренню 1-2 проблемних запитань;

• елементом індивідуальної консультації, колоквіуму чи заліку, коли магістранту пропонується поясняти окремі питання, здійснити рецензування реферату, есе чи іншого виду завдання, виконаного студентом, аргументовано оцінити його відповідь тощо. Результат мікровикладання обовʼязково аналізується викладачем індивідуально чи в академічній групі студентів магістратури з наданням методичних рекомендацій. Особливий педагогічний ефект має відеозапис діяльності магістранта в процесі мікровикладання з його психолого-педагогічним аналізом у студентській групі.