Планування роботи

Підготовка дипломної роботи вимагає виокремлення її певних етапів і визначення конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному з них. Планування передбачає розподіл часу для написання роботи, дотримання визначених термінів та обсягів. Виконання наукової роботи містить наступні етапи:

1) визначення напряму дослідження, вибір і затвердження теми роботи;

2) добір та опрацювання наукової літератури з теми;

3) підбір та опрацювання фактичного матеріалу;

4) складання й узгодження з науковим керівником попереднього плану дослідження;

5) викладення змісту роботи згідно з її структурою; формулювання висновків;

6) оформлення списку використаних джерел і додатків;

7) подання чорнового варіанта роботи науковому керівникові;

8) усунення зауважень, урахування рекомендацій наукового керівника, остаточне редагування тексту, підготовка роботи до рецензування;

9) захист наукового проекту.

Нижче детально розглянуто основні етапи виконання наукової роботи.

1. Вибір теми. Теми дипломних робіт студенти обирають із запропонованого кафедрою переліку або самостійно. Найчастіше тему пропонує науковий керівник – викладач кафедри, який працює в галузі відповідної проблематики. Тематика дипломних робіт повинна відповідати змісту, завданням навчальної дисципліни, за якою виконується кваліфікаційна робота, передбачати дослідницький характер, актуальність і наукову новизну роботи, враховуючи стан дослідження проблеми.

Студент може запропонувати власну тему дипломної роботи з урахуванням своїх науково-практичних інтересів за умови обґрунтування доцільності проведення дослідження. У разі схвалення керівником тему необхідно затвердити на відповідній кафедрі.

До сфери літературознавчих тем входять актуальні проблеми розвитку вітчизняного й зарубіжного літературознавства, історії української літератури, літературної критики.

До пріоритетних напрямків прикладної лінгвістики зараховуються актуальні проблеми українського і загального мовознавства, лінгвістичного аналізу художнього тексту, філософії мови, мовних технологій громадських відносин та реклами, діагностики писемного мовлення, психолінгвістики, етнолінгвістики, семіотики та ін.

До кола мовознавчих тем відносяться актуальні проблеми української мови, лінгводидактики, соціолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, теорії і практики комунікації.

Наукове дослідження з методики навчання української мови і літератури спрямовується на розв’язання актуальних для національної школи України проблем, окреслених у державних документах про школу та мовно-літературну освіту (державні програми „Освіта. Україна ХХІ століття”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція реформування гуманітарної освіти, Концепція мовно-літературної освіти, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, навчальні програми з української мови і літератури). Перспективні теми дослідження з методики навчання української мови і літератури мають ураховувати досягнення методичної науки на сучасному етапі, а саме основні концепції вивчення мови та літератури в сучасній школі.

Обрана тема затверджується на засіданні кафедри й не змінюється, але допускається коригування відповідно до напряму опрацьованого матеріалу.

Теми дипломних робіт не можуть збігатися у студентів одного курсу й не повинні повторюватися з року в рік. На кафедрах створюється каталог опрацьованих тем із метою уникнення дублювання.

2. Пошуки і вивчення літератури. Робота над науковим дослідженням розпочинається з опрацювання бібліотечних каталогів, картотек, бібліографічних покажчиків тощо. На цьому етапі студенти ознайомлюються з наявною з обраної проблеми науковою й довідковою літературою, рекомендованою науковим керівником та дібраною самостійно, конспектуючи потенційно важливі думки й положення, які можна використати в тексті. Суттєва необхідність фіксації всіх бібліографічних даних опрацьованого джерела (автор, місто і рік видання, видавництво, кількість сторінок), що надалі полегшить укладання списку використаних джерел.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути нові номери українських періодичних наукових видань та збірок наукових праць, що видаються у вітчизняних вищих навчальних закладах. Обов’язковим є використання наукових праць учених Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, які працюють у межах обраної студентом наукової проблеми.

Посилатися слід на останні видання публікацій та активно використовувати новітні наукові дослідження. Серед усіх бібліографічних джерел мають переважати праці XXI століття. Негативною ознакою роботи вважається відсутність чи замала кількість (менше від 10 позицій) використаних сучасних досліджень з обраної проблеми, що зумовлює зниження оцінки. Також (насамперед у магістерських роботах) необхідно використовувати наукові праці зарубіжних учених із досліджуваної проблеми.

Етап збирання й відбору інформації надзвичайно важливий для проведення наукового дослідження. Від того, наскільки ретельно і ґрунтовно підібрано й опрацьовано інформацію з теми дослідження, буде залежати результативність наукової розвідки.

Інформація повинна бути актуальною й точно відображати реальний стан дослідження об’єкта; достовірною, тобто презентовані в науковому документі дані й результати мають бути істинними і правдивими; релевантною, тобто безпосередньо стосуватися теми дослідження; подаватися в такій системі показників, за якою виключається ймовірність протиріч і неузгодженості у висновках.

Порядок опрацювання літературних джерел:

• вивчення літературних джерел із фондів бібліотеки університету, кафедр факультету;

• вивчення фондів інших бібліотек за тематичними каталогами;

• користування послугами Інтернет-бібліотек;

• ознайомлення з іншими джерелами за порадою керівника.

Систематизацію матеріалу бажано розпочинати з наукових праць, у яких проблема відображається в цілому (монографії, підручники, теоретичні статті), а потім звернутися до вужчих досліджень (статті, присвячені певним літературознавчим / мовознавчим / методичним дослідженням). Позаяк вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання простіших (підручників), проте аналіз книг передує огляду статей. Спершу вивчають останні дослідження з обраної проблеми, а потім – більш хронологічно віддалені.

Огляд літературних джерел здійснюється не для запозичення матеріалу, а з метою осмислення знайденої інформації та вироблення власної концепції, яка може стати самостійною публікацією автора. Головною ідеєю аналізу інформації повинно бути обґрунтування актуальності й перспективності своєї наукової роботи.

Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися. Працюючи над частковим питанням або розділом, слід пам’ятати про їх зв’язок із загальною проблемою; розробляючи широку проблему, необхідно розділяти її на частини, кожну з яких детально продумувати.

3. Складання плану роботи. Після ознайомлення з літературою студент уже повинен мати сформовану думку про напрям свого дослідження й бути готовим до складання плану дослідження.

Дипломна робота обов’язково має ускладнений план, який містить вступ, два-чотири розділи, що поділяються на декілька підрозділів, висновки, список використаних джерел та, за необхідності, додатки (див. Додаток 1).

План наукового дослідження узгоджується з науковим керівником ще до початку роботи над текстом і повинен відповідати темі роботи, мати чітку логіку поєднання теоретичної і практичної або/і методичної частин.

У процесі розроблення й обговорення плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний план написання роботи згідно з затвердженим на кафедрі регламентом (Додаток 1, Додаток 2). Невиконання графіка і систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту роботи.