2. Приклад виконання завдання

Визначити економічний ефект від проведення робіт з атестації виробництва при наступних вихідних даних:

1. Розгляд заявки на атестацію виробництва, трудомісткість дорівнює

Т_З = 5+N (чолднів), де N – номер студента за списком групи.

2. Проведення атестації виробництва, трудомісткість дорівнює

Т_А = 50+N.

3. Середня денна зарплата працівника органа по сертифікації,

З_дн = 18 грн/день.

4. Премія становить Пр = 20 %.

5. Нарахування на зарплату К_Н = 36,5 %, накладні витрати К_НВ = 80%.

6. Податок на додану вартість ПДВ = 20%.

7. Рентабельність Р = 20%.

8. Обсяг продажів:

- до атестації В_Б = 2500+10N; собівартість С_{П Б} =4000 грн, оптова ціна Ц_{ОПТ Б} = 4800 грн;

- після атестації В_Н = 2750+10N; собівартість С_{П Н} =4040 грн, оптова ціна Ц_{ОПТ Н} = 4800 грн.

9. Додаткові витрати у виробника для підготовки виробництва до проведення атестації.

9.1. Попередні витрати, що пов'язані з розробкою додаткової науково-технічної документації по контролю якості сировини й матеріалів, виробничих процесів З_ПР = 20000+100N.

9.2. Оцінювані витрати на випробування й контроль вихідних матеріалів, збільшення витрат на контроль технологічних процесів, перевірку додаткових контрольно-вимірювальних приладів З_ОЦ = 20000+200N.

9.3. Додаткові витрати на апаратуру й прилади З_АП = 80000+300N.

Далі представлені етапи розв’язання завдання.

1. Визначення витрат на атестацію виробництва:

З_{А Σ} = З_РЗ +З_А, (7.1)

де

; (7.2)

; (7.3)

(7.4)

2. Визначення додаткових витрат у виробника:

З_ДОД = З_ПР +З_ОЦ +З_АП. (7.5)

3. Визначення загальних витрат:

З_ЗАГ = ЗА _Σ + З_ДОД. (7.6)

4. Розрахунок економічного ефекту від атестації виробництва:

Е_Г = В_Н·(Ц_{ОПТ Н} – С_{П Н}) – В_Б·(Ц_{ОПТ Б} – С_{П Б}). (7.7)

5. Одержання розрахункової ефективності витрат на атестацію виробництва (1/рік):

. (7.8)

6. Визначення строку окупності витрат (років):

. (7.9)

Практичне заняття № 8. Розрахунок економічної ефективності від впровадження статистичних методів контролю якості

8.1. Короткі теоретичні відомості

Статистичними методами контролю якості продукції називаються методи, при яких значення показників якості продукції визначають із використанням правил математичної статистики [3]. Вони являють собою взаємозалежний комплекс способів відстеження якості й включають статистичне регулювання, статистичний приймальний контроль, статистичний аналіз, статистичну оцінку якості [4, 5, 6]. Перші два методи відносяться до основних, які безпосередньо використовуються при контролі якості, а два останніх – як допоміжні при розв’язанні завдань двома попередніми.

За допомогою статистичних методів контролю якості можна одержати точні відомості про розмір пробної партії продукції, критерії приймання або бракування, ризику виготовлювача й ризику споживача.

2. Приклад виконання завдання

При проведенні сертифікації системи якості було висунуто вимогу: впровадити на підприємстві систему статистичних методів контролю якості.

Для свого варіанта вихідних даних необхідно визначити економічну ефективність впровадження статистичних методів контролю якості продукції.

Вихідні дані.

1. Річний випуск В_{Р ЗАГ} = 100000 + 100N (шт), де N – номер студента за списком групи.

2. Собівартість одиниці продукції до впровадження С_Б = 7,5 грн, ціна одиниці продукції Ц = 10 грн.

3. Маса одиниці продукції М = 3,5 кг.

4. Ціна 1 кг бракованої продукції Ц_БР = 0,5 грн/кг.

5. Відсоток браку до впровадження системи: 2,1 %.

Відсоток браку після впровадження системи: 0,6 %.

6. Для забезпечення функціонування системи статистичного контролю в штат ОТК введено посаду інженера з окладом: З_М = 450 грн.

7. Витрати на розробку й впровадження системи: ДО = 12500 + 100N.

Далі представлені етапи розв’язання завдання.

1. Визначення зарплати інженера ОТК за рік з нарахуваннями (36,5%):

З_Р = (З_М·12)·1,365 = 7371 грн. (8.1)

2. Одержання собівартості одиниці продукції після впровадження системи:

С_Н = С_Б + (З_Р/В_{Р ЗАГ}). (8.2)

3. Визначення прибутку від реалізації до впровадження системи:

П_Б = ((Ц_Б ·В_{Г Б}) + (N_{БР Б} ·М·Ц_БР)) – (С_Б ·В_{Р ЗАГ}), (8.3)

де В_{Р Б} = В_{Р ЗАГ} – N_{БР Б} , .

4. Визначення прибутку від реалізації після впровадження системи:

П_Н = ((Ц_Н ·В_{Р Н}) + (N_{БР Н} ·М·Ц_БР)) – (С_Н·В_{Р ЗАГ}), (8.4)

де В_{Р Н} = В_{Р ЗАГ} – N_{БР Н.}

5. Розрахунок різниці між прибутками до й після впровадження системи:

ΔП = П_Н – П_Б. (8.5)

6. Визначення розрахункового коефіцієнта ефективності додаткових капіталовкладень:

. (8.6)

7. Визначення строку окупності капіталовкладень:

. (8.7)

24