1.5.Характеристика якісного стану поверхневих вод.

2001 р. об'єм зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об'єкти області, збільшився на 2,76 млн. м³ і становив 98,36 млн. м³, в тому числі неочищених - 1,53 млн. м³, недостатньо очищених — 20,46 млн. м³, нормативно очищених —41,65 млн. м³, нормативно чистих без очистки — 34,72 млн. м³ . У порівнянні з 2000 р. скид неочищених вод збільшився на 0,87 млн. м³ в основному за рахунок скиду дренажних вод з відвалів фосфогіпсів ВАТ "Рівнеазот" (425 тис. м³). Також збільшився скид недостатньо очищених зворотних вод на 3,15 млн. м³.

Промисловістю скинуто у водні об'єкти 61,24 млн. м³ зворотних вод, з

яких 15,39 млн. м³ забруднених (зокрема неочищених вод 0,69 млн. м³), а

сільським господарством скинуто 19,36 млн. м³ здебільшого нормативно

чистих без очистки. Підприємства житлово-комунального господарства 2001 р. скинули у водойми області 17,41 млн. м³ зворотних вод, з яких 6,53 млн. м³ забруднених, зокрема 0,84 млн. м³ зовсім неочищені. Динаміку скиду зворотних вод у водні об'єкти основними галузями економіки області за 1999-2001 рр.

У 2001 році в поверхневі водойми області 102-ма підприємствами, які скидали зворотні води, було скинуто: сульфатів 3277 т, хлоридів - 4081 т, СПАР - 2,64 т, заліза - 31,88 т, міді - 0,621 т, цинку - 0,383 т, нікелю - 0,022 т, магнію - 61,98 т, марганцю - 1,104 т, фтору - 30,12 т, формальдегіду - 0,007 т, хрому - 0,008 т, кальцію - 157,1 т, калію - 0,001 т та інші речовини- забруднювачі.

В 2002 року держуправлінням екоресурсів поверхнева вода

контролювалась в 18 річках, у 70 пунктах, з них у 36 - по затвердженій

програмі. Оцінка якості води річок області проводилась згідно з

нормативними значеннями граничнодопустимих концентрацій (ГДК) для

водойм рибогосподарського та культурно-побутового водокористування.

Більшість річок в межах населених пунктів в тій чи іншій мірі забруднені.

Погіршенню якості поверхневих вод сприяли скиди недоочищених та

неочищених стічних вод промислових та комунальних підприємств, змив з

урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь речовин, що

забруднюють водні об'єкти. Найбільшими забруднювачами річок в області є

комунальні господарства міст Рівне, Костопіль, Дубно, Острог, смт. Зарічне,

Гоща, Рівненське ШЕУ, ВП "Рівненська АЕС". В 2002 році ефективно

працювали очисні споруди ВАТ "Рівнеазот", всі інші не забезпечували

нормативної якості очищених зворотних вод. За даними спостережень у двох

контрольних пунктах: с.Млин (суміжний контрольний пункт з Волинською

областю) та с.Сенчиці (прикордонний контрольний пункт з республікою

Білорусь) якість води в порівнянні з минулим роком покращилась. Це також

пояснюється відсутністю скидів стічних вод в межах області. Як і Прип'ять

всі середні річки області охоплені моніторинговими спостереженнями. Так,

15

чистих без очистки. Підприємства житлово-комунального господарства 2001 р. скинули у водойми області 17,41 млн. м³ зворотних вод, з яких 6,53 млн. м³ забруднених, зокрема 0,84 млн. м³ зовсім неочищені. Динаміку скиду зворотних вод у водні об'єкти основними галузями економіки області за 1999-2001 рр.

У 2001 році в поверхневі водойми області 102-ма підприємствами, які скидали зворотні води, було скинуто: сульфатів 3277 т, хлоридів - 4081 т, СПАР - 2,64 т, заліза - 31,88 т, міді - 0,621 т, цинку - 0,383 т, нікелю - 0,022 т, магнію - 61,98 т, марганцю - 1,104 т, фтору - 30,12 т, формальдегіду - 0,007 т, хрому - 0,008 т, кальцію - 157,1 т, калію - 0,001 т та інші речовини- забруднювачі.

В 2002 року держуправлінням екоресурсів поверхнева вода

контролювалась в 18 річках, у 70 пунктах, з них у 36 - по затвердженій

програмі. Оцінка якості води річок області проводилась згідно з

нормативними значеннями граничнодопустимих концентрацій (ГДК) для

водойм рибогосподарського та культурно-побутового водокористування.

Більшість річок в межах населених пунктів в тій чи іншій мірі забруднені.

Погіршенню якості поверхневих вод сприяли скиди недоочищених" та

неочищених стічних вод промислових та комунальних підприємств, змив з

урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь речовин, що

забруднюють водні об'єкти. Найбільшими забруднювачами річок в області є

комунальні господарства міст Рівне, Костопіль, Дубно, Острог, смт. Зарічне,

Гоща, Рівненське НІНУ, ВП "Рівненська АЕС". В 2002 році ефективно

працювали очисні споруди ВАТ "Рівнеазот", всі інші не забезпечували

нормативної якості очищених зворотних вод. За даними спостережень у двох

контрольних пунктах: с.Млин (суміжний контрольний пункт з Волинською

областю) та с.Сенчиці (прикордонний контрольний пункт з республікою

Білорусь) якість води в порівнянні з минулим роком покращилась. Це також

пояснюється відсутністю скидів стічних вод в межах області. Як і Прип'ять

всі середні річки області охоплені моніторинговими спостереженнями. Так,

Льва контролюється в пункті біля с.Переброди (на витоку в республіку

Білорусь). Для річки характерне природне забруднення органічними

сполуками та залізом загальним. В 2002 році середньорічні показники якості

води становили (мг/л): завислі речовини - 17,9, азот нітратний - 0,06, а вміст

азоту амонійного в 2 рази менший, ніж в минулому році - 0,29, що не

перевищує гранично допустимих концентрацій для водойм культурного-

побутового користування. Правою притокою Прип'яті є Стир, що протікає по

території області на двох ділянках: південній та північній. На першій — річка

контролювалась у 2-х пунктах, на другій - у 8. У суміжному з Волинською

областю контрольному пункті спостереження (смт.Берестечко) середні

значення показників становили (мг/л): завислі речовини - 8; БСК5 -2,7;

сухий залишок - 408. За даними контролю в пункті 0,5 км нижче скиду

промислово-зливової каналізації ВП "Рівненська АЕС" спостерігалось

підвищення вмісту специфічних речовин токсичної дії: заліза, міді, марганцю

в порівнянні з 2001 роком. Крім того на стан річки впливають зворотні води

очисних споруд смт.Зарічне. В пункті нижче скиду з очцсних споруд

виявлено підвищення вмісту азоту нітритного, БСК5 та завислих речовин.

Хоча в прикордонному пункті в с.Іванчиці на витоку річки в Білорусь середні

значення показників якості води становлять (мг/л): азот амонійний - 0,3, азот

нітритний - 0,03, БСК5 - 3,4, що не перевищує граничнодопустимих

концентрацій для водойм культурного-побутового користування. До басейну

р.Стир належить Іква, яка є її правою притокою. Впродовж року річка

контролювалась у 7 контрольних пунктах. В пункті спостереження в

с.Сапановчик значних перевищень по основних показниках забруднення не

спостерігалось. Основне забруднення річки відбувається внаслідок скиду

недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд м.Дубно. За

результатами хіміко-аналітичного контролю середньорічні значення

показників якості води в пунктах 0,7 км вище скиду очисних споруд та на 3,2

км нижче скиду зворотних вод (с.Іваннє) відповідно становили (мг/л): завислі

речовини — 10,6 та 11,5, БСК5— 3,1 та 4,3, азот амонійний — 0,24 та 0,48,

фосфати — 0,09 та 0,19. В пункті нижче скиду з очисних споруд ВУКГ

смт. Млинів, в порівнянні з минулим роком, середні показники якості води

збільшились по завислих речовинах та БСК5. Найбільшою правою притокою

Прип'яті є Горинь. Контроль стану річки проводився у 16 контрольних

пунктах. В 2002 році середньорічні показники якості води становили (мг/л): -

с. Вельбівно, витік річки з Хмельницької області — завислі речовини - 8,9,

БСК5- 3,1, азот амонійний - 0,13, фосфати - 0,2, залізо загальне - 0,24; - с.

Висоцьк, витік річки в Білорусь — завислі речовини - 27,7, БСК5 - 3,9, азот

амонійний - 0,22, фосфати - 0,56, залізо загальне - 0,54. По всій довжині в

межах області річка зазнає значного антропогенного впливу. Скид

недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд "Острогводоканал",

Гощанської дільниці "Рівнеоблводоканалу", ВАТ "Рівнеазот" погіршує якість

поверхневої води. В контрольному пункті нижче скиду з очисних споруд

Гощанської дільниці "Рівнеоблводоканалу", в порівнянні з верхнім за течією

створом, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій (мг/л):

завислих речовин - від 19,0 до 20,5, БСК5 - від 2,7 до 4,2, азоту амонійному -

від 0,05 до 0,13. Найбільший об'єм стічних вод надходить в річку Горинь з

очисних споруд ВАТ "Рівнеазот". В контрольному пункті нижче скиду

зворотних вод в порівнянні з пунктом вище скиду вміст азоту нітритного по

середньорічних показниках збільшився з 0,015 до 0,049 мг/л, фосфатів - з

0,31 до 1,68 мг/л, фторидів - з 0,11 до 0,41 мг/л. На відстані 4,8 км нижче

скиду ВАТ "Рівнеазот" в річку впадає її ліва притока - р.Устя, ще нижче в неї

скидаються стічні води з очисних споруд Оржівського ВАТ "ОДЕК Україна",

що також погіршує стан річки. Далі за течією погіршення якості

спостерігається в контрольному пункті нижче впадіння її правої притоки -

р.Замчисько. А в контрольних пунктах вище та нижче м.Дубровиці

погіршення якості води не спостерігалось. Лівою притокою Горині є р.Устя,

що протікає тільки по території Рівненської області. Річка є найбільш

забрудненою в Рівненській області впродовж 12 років досліджень. Значний

вплив на якість її води мають скиди недостатньо-очищених стічних вод

підприємств Здолбунівського та Рівненського районів, про що свідчать порівняння результатів аналізів на витоці і в гирлі річки. У 2002 році річка контролювалась в 11 контрольних пунктах. У фоновому створі біля витоку річки, що в районі с.Дермань-ІІ, середньорічні показники якості води становлять (мг/л): завислі речовини - 3,4, БСК5 -2,4, сульфати - 15,9, хлориди - 14,2, сухий залишок - 354, азот амонійний- 0,15, азот нітритний - 0,014, азот нітратний - 6,25. В річку скидають зворотні води ВАТ "Волинь", Квасилівська дільниця "Рівнеоблводоканалу", очисні споруди "Рівнеоблводоканалу" та зливова каналізація м.Рівне. Найбільшого антропогенного впливу зазнає річка від скиду стічних вод з очисних споруд "Рівнеоблводоканалу" та зливової каналізації м.Рівне. В контрольному пункті нижче скиду з очисних споруд Квасилівської дільниці "Рівнеоблводоканалу", в порівнянні з пунктом спостереження 0,5 км вище скиду, спостерігалось збільшення середніх показників вмісту завислих речовин - з 11,0 до 13,5 мг/л, азоту нітритного - з 0,016 до 0,04 мг/л та фосфатів - з 0,04 до 0,13 мг/л. На ділянці річки, від пункту скиду з очисних споруд Квасилівської дільниці "Рівнеоблводоканалу" і до контрольного пункту нижче скиду з очисних споруд "Рівнеоблводоканалу", по всіх показниках якості води виявлено значне збільшення концентрацій забруднюючих речовин. В наступному за течією річки контрольному пункті, 0,7 км вище гирла річки, концентрації забруднюючих речовин у воді зменшуються до величин (мг/л): БСК5 - 4,1, азот амонійний - 0,85. Це свідчить про те, що річка самоочищується. Ще однією притокою Горині є р.Замчисько. Стан річки в 2002 році контролювався у 5 пунктах. Основними забруднювачами є стічні води очисних споруд підприємств м.Костопіль: ВАТ "Костопільський ДКБ", ВАТ "Костопільсклозавод" і ДКП "Костопільводоканал". Стан річки в порівнянні з минулим роком значно погіршився. Особливо це спостерігалось в контрольному пункті нижче впадіння меліоративного каналу, в який в свою чергу скидає зворотні води ДКП "Костопільводоканал". Середньорічні показники якості води в даному пункті погіршились в порівнянні з пунктом

спостереження нижче скиду ВАТ "Костопільський ДКБ": по БСК5 - з 3,4 до 10,0 мг/л, по завислих речовинах - з 20,8 до 24,1 мг/л, по азоту амонійному - з 0,29 до 6,28 мг/л, по фосфатах - з 0,02 до 2,42 мг/л, а також за показниками специфічних речовин токсичної дії: цинку, міді, марганцю. Ближче до гирла по течії річки відсутні скиди стічних вод, тому річка самоочищується і вже в наступному контрольному створі (с.В.Любаша), розташованому за 3,2 км до впадіння р.Замчисько в Горинь рівень забруднення річки зменшується. Случ є найбільшою правою притокою р.Горинь. Річка в звітному році контролювалась в 9 пунктах, в усіх них спостерігалось підвищення вмісту завислих речовин, а в пункті вище м.Сарни - перевищення ГДК для водотоків рибогосподарського користування по БСК5 в 1,85 рази та азоту амонійному - в 1,9 рази. Що ж стосується мікробіологічної оцінки якості поверхневих вод, з огляду на епідемічну ситуацію, то дані показники контролюються санітарно-епідеміологічною службою області, структурними підрозділами якої протягом 2002 р. проводився відбір проб води 22 річок, що зазнають найбільшого антропогенного впливу, в 67 визначених створах. Проведено 425 досліджень на санітарно-хімічні і 436 досліджень на мікробіологічні показники, з них не відповідали нормативним вимогам 135 та 118 п|зоб (24,87% і 26,22% відповідно). Відповідність мікробіологічних показників поверхневих вод водотоків області вимогам ГДК особливо важливе в місцях масового їх використання населенням. Так, в м.Рівне знаходиться 5 постійних створів спостереження за поверхневими водами: 3 - на озері Басів Кут та 2 - на р.Устя. Рівненською міською санепідстанцією дослідження проводились в 2002 р. за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, для чого відібрано 56 проб води. Всі вони (100%) не відповідали гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками та 25 проб (або 44,6%) - на мікробіологічні показники.