Причини пожеж на виробничих об'єктах

Виробничі об'єкти відрізняються підвищеною пожежною небезпекою, тому що характеризується складністю виробничих процесів; наявністю значних кількостей ЛЗР і ГР, зріджених горючих газів, твердих горючих матеріалів; великий оснащеністю електричними установками та інше.

Причини:

1) Порушення технологічного режиму - 33%.

2) Несправність електрообладнання - 16%.

3) Погана підготовка до ремонту обладнання - 13%.

4) Самозаймання промасленого ганчір'я та інших матеріалів - 10%

Джерелами займання можуть бути відкритий вогонь технологічних установок, розпечені або нагріті стінки апаратів та обладнання, іскри електрообладнання, статична електрика, іскри удару і тертя деталей машин та обладнання тощо

А також порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних матеріалів, необережне поводження з вогнем, використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, куріння у заборонених місцях, невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння та ін

Як показує практика, аварія навіть одного великого агрегату, що супроводжується пожежею і вибухом, наприклад, у хімічній промисловості вони часто супроводжують один одному, може призвести до дуже тяжких наслідків не тільки для самого виробництва і людей його обслуговують, а й для навколишнього середовища. У зв'язку з цим надзвичайно важливо правильно оцінити вже на стадії проектування пожежо-і вибухонебезпечність технологічного процесу, виявити можливі причини аварій, визначити небезпечні фактори та науково обгрунтувати вибір способів і засобів пожежо-і взривопредупрежденія і захисту.

Важливим чинником у проведенні цих робіт є знання процесів і умов горіння і вибуху, властивостей речовин і матеріалів, які застосовуються в технологічному процесі, способів і засобів захисту від пожежі і вибуху.

Заходи з пожежної профілактики поділяються на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи: передбачають правильну експлуатацію машин і внутрішньозаводського транспорту, правильне утримання будівель, території, протипожежний інструктаж.

Технічні заходи: дотримання протипожежних правил і норм при проектуванні будівель, при пристрої електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, освітлення, правильне розміщення обладнання.

Режимні заходи - заборона куріння у невстановлених місцях, заборона зварювальних та інших вогневих робіт у пожежонебезпечних приміщеннях тощо.

Експлуатаційні заходи - своєчасна профілактика, огляди, ремонти і випробування технологічного обладнання.

3.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні електричного обладнання

Техніка безпеки при ремонті електрообладнання та електромереж

Всі роботи з ремонту чинного електроустаткування слід робити тільки при знятій напрузі з ремонтованої електроустановки. В окремих випадках ПТБ дозволяють виробництво невеликих за обсягом робіт з усунення неполадок без зняття напруги. В електроустановках напругою до 380 В такі роботи дозволяються (за винятком особливо небезпечних приміщень) електромонтерові, має ІІІ кваліфікаційну групу по ТБ, в присутності другої особи, старшого за посадою, має групу IV або V.

Роботи з ремонту електроустаткування виробляються за нарядом-допуском, розпорядженням або в порядку поточної експлуатації з записом в оперативному журналі згідно з переліком випробувань згідно з переліком робіт, виконуваних електротехнічним персоналом у порядку поточної експлуатації, затвердженим головним енергетиком.

Робота з перевірки, випробування і ремонту пов'язані з подачею напруги, можуть проводитися не менш ніж двома особами, одна з яких повинен мати кваліфікаційну групу ні нижче 4 при роботі в електроустановках понад 1000 В і не нижче 3 в електроустановках до 1000 В.

У рукоятках всіх вимикаючих апаратах, за допомогою яких може бути подана напруга до місця роботи, вивішують попереджувальні плакати "Не включати - працюють люди".

Харчування тимчасових схем для ремонту, перевірок та випробувань електромереж повинно виконуватися через вимикач, рубильник, автомат закритого виконання з захистом і ясним позначенням включеного і відключеного положення. Щоб уникнути небезпеки, яка може виникнути для ремонту персоналу або помилкової подачі напруги в ремонтується дільниця електромережі, всі фази відключеною частини заземлюють і закорочуються. Перед тим як накласти заземлення на ремонтується ділянку, перевіряють відсутність напруги.

Якщо потрібно зробити ремонт в чинній електромережі, з якою зняти напругу не представляється можливим то роботи проводять в діелектричних рукавичках, стоячи на гумових килимках. При вимірах за допомогою мегомметра перевіряється ділянку попередньо відключають з усіх боків, звідки на нього може бути подано напругу. Відповідальний за ремонтні та випробувальні роботи відповідає за точне виконання всіх заходів безпеки.

У ремонтних приміщеннях необхідно підтримувати чистоту і порядок, не допускати захаращення. Відходи матеріалів, ганчірки, стружку, тирсу треба регулярно прибирати у спеціально відведені місця. Обтиральні матеріали повинні зберігатися в металевих ящиках з кришками. Дрантя була у використанні, має здатність до самозаймання, необхідно щодня видаляти в разі виникнення пожежі чи загоряння приймаються негайні заходи по його ліквідації і одночасно повідомляється в пожежну частину.

Після закінчення ремонтних роботи електромонтер повинен:

1. привести в порядок робоче місце, склавши відходи і деталі у відведені місця, протерти і очистити обладнання.

2. зібрати використаних обтиральний матеріал і скласти його у відповідну тару (металевий ящик)

3. прибрати у спеціально відведене місце інструмент, пристосування, технічну документацію, схеми.

4. зробити запис в оперативному журналі про вироблених протягом зміни відключеннях, вироблених ремонтах.

5. зняти і покласти у відведене місце спецодяг, здати отримані додаткові ЗІЗ і запобіжні пристосування.

6. ретельно вимити руки і обличчя або прийняти душ.

Заходи пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання

Електроенергія все ширше входить у промисловість, сільське господарство, та побут. На сьогодні є дуже багато електроприладів, без яких не може обійтися кожна домогосподарка.

Але не слід забувати, що неправильно проведений електропровід, неполадка електромережі і електроприладів, а також недотримання правил протипожежної безпеки під час користування ними призводить до пожеж. Щорічно в Україні виникає від порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування, побутових електроприладів 21,9 % пожеж від загальної кількості.

Найчастіше пожежі виникають від короткого замикання, перевантаження електромережі, утворення великих перехідних опорів, підключених до електромережі і залишених без нагляду електроприладів. Призвести до пожежі може й користування цими приладами без належних негорючих підставок або вмикання їх в електромережу поблизу легкозаймистих предметів.

Розглянемо кілька випадків, які призводять до пожежі. Коротке замикання, тобто зіткнення двох проводів, може статися через порушення їх ізоляції, неправильну ізоляцію стикових місць, механічне пошкодження проводів.

Воно також може бути викликане несправністю розеток, попаданням води на електропроводку тощо. При короткому замиканні опір у мережі різко зменшується, а сила струму значно збільшується, а значить зростає виділення тепла, від чого і загоряється електроізоляція та провід. Пожежа виникає від перевантаження електромережі. У побутових умовах воно може трапитися при одночасному вмиканні в мережу багатьох споживачів струму. Причиною пожежі може бути поганий контакт у з`єднанні проводів. Щоб не допустити пожежі від короткого замикання, слід стежити за справністю проводки, оберігати від пошкоджень ізоляцію, своєчасно замінювати пошкоджену проводку новою.

Не можна зав’язувати дріт вузлами, прибивати цвяхами або підвішувати на цвяхи. Категорично забороняється замість електричних запобіжників на щитках встановлювати «жучки».

Найбільш частими причинами виникнення пожеж та вибухів є електричні іскри та дуги, неприпустимі перегрів провідників струмами коротких замикань і внаслідок перевантажень, незадовільний стан контактів у місцях з'єднання проводів або приєднання їх до висновків електрообладнання. Можливі загоряння ізоляції проводів електричних машин і трансформаторів внаслідок пошкодження ізоляції і перевантаження їх струмами.

Щоб уникнути неприпустимого перегріву провідників, іскріння і освіти електричних дуг в машинах і апаратах, електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних електроустановок необхідно вибирати в суворій відповідності до вимог Правил улаштування електроустановок. Щоб уникнути неприпустимих перевантажень і струмів короткого замикання слід застосовувати електричний захист проводів і електроприймачів.

Електричне обладнання застосовуються в електроустановках, повинні забезпечувати необхідну ступінь захисту їх ізоляції від шкідливої ​​дії навколишнього середовища і безпеку у відношенні пожежі або вибуху через їх несправність.

У зв'язку з цим є наступна класифікація електротехнічного обладнання: відкрите, захищене, каплезащіщенное, бризкоозахищеного, водозахищений, закрите, пиловологозахищене, пилонепроникні, герметичне, вибухозахищене, вибухобезпечне, особовзривоопасное та інші.

4 Охорона праці Забезпечення безпеки при гідромеханізації Гідромеханізація - спосіб механізації земляних і гірничих робіт, при якому всі або основна частина технологічних процесів проводяться енергією рухомого потоку води. Відкрита розробка грунтів за допомогою гідромоніторів, що викидають потужну компактну струмінь води, полягає в наступному: струмінь води, зустрічаючи на шляху грунт, розпушує його і утворює водогрунтовую суміш - пульпу, яка потім стікає вільним потоком до пульпопріемніку. До управління гідромонітором допускаються особи, які пройшли навчання з технічного мінімуму та техніки безпеки. Дозволяється вести роботи способом гідромеханізації тільки при наявності проекту виконання робіт, який повинен передбачати послідовність виконання робіт і вспомог-ті пристрої для їх безпечного ведення. Територія, на якої проводяться роботи способом гідромеханізації, повинна бути огороджена і недоступна для посторіть-їх осіб. Робоча зона гідромонітора повинен бути доповнений-но огороджена попередивши-ми знаками. До початку роботи гідромонітор перевіряють на тиск, що перевищує робочий не менше ніж на 50%. У процесі виробництва робіт це тиск підвищувати не допускається. На робочому водоводі на відстані не більше 10 м від робочого місця Гідромоніторник встановлюють засувку, яка дозволила б миттєво припинити доступ води в аварійних випадках. Відповідальним за роботу в забої є старший в зміні, який дає дозвіл на включення гідромонітора. При припиненні роботи слід закрити засувку і опустити стовбур гідромонітора вниз. Зміна насадок, яку виробляють у присутності майстра, дозволяється тільки після припинення подачі води. Між насосною станцією і гідромоніторами в забої встановлюють надійну телефон зв'язок і засоби аварійної сигналізації.
					ЗГЕК.05050203.116 КППЗ
Зм	Арк	№ докум	Підп	Дата
Розроб		Москалець			Охорона праці	Літ			Арк	Аркушів
Перев		Бабченко					н		44	2
Консульт						4 ОЗГ-11
Н.контр		Бабченко

Вся зона виробництва робіт - зона дії струменя гідромонітора, робочий майданчик біля нього, шлях до засувки, що перекриває воду, і сама засувка в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до норм.

Під час грози роботу гідромонітора слід негайно припинити. Не можна робити роботи гідромонітором безпосередньо під лініями електропередач, а також при небезпеці підмиву їх опор. Під час роботи гідромонітор не повинен залишатися без нагляду.

Гідромонітор встановлюють так, щоб відстань між ним і стінкою забою було не менше висоти вибою при роботі в грунтах середньої щільності, а при розробці глинистих щільних грунтів - не менше 1, 2 його висоти.

При одночасній роботі в забої двох або більше гідромоніторів їх обладнають обмежувачами повороту ствола.

При роботі в обмежених умовах або при одночасній роботі двох гідромоніторів останні повинні бути обладнані обмежувачами повороту ствола. Такі ж обмежувачі встановлюють за наявності повітряних ліній електропередачі в зоні дії струменя.

Свіженамитих грунт огороджують дамбами або щитами. У цих місцях встановлюють знаки безпеки, що забороняють доступ людей у місця виробництва робіт. Прохід по території намитого грунту допускається тільки після ущільнення грунту до такої міри, при якій ходіння по ньому стає безпечним.

При розробці забою, що знаходяться на його поверхні великі камені поса бути прибрані заблаговрем, а виявлені в процесі розробки в стінках забою - опущені на підошву забою підмивом з дотриманням заходів безпеки, щоб уникнути травматизму і пошкодження гідромоніторної установки.

5 Охорона навколишнього середовища ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 1.1. Для обгрунтування можливості використання гідромеханізованного способу виробництва земляних робіт, оцінки санітарного рибогосподарського значення водойми, ґрунтів і біологічних ресурсів, визначення складу водоохоронних заходів для їх збереження та восстановлення повинен бути проведені вишукування і дослідження природоохоронного призначення. 1.2. Інженерні вишукування природоохоронного назначенія проводятся спеціалізованими організаціями на замовлення генпроектувальника. 1.3. При вишукуваннях природоохоронного призначення врайоне водокористування гідромеханізації повинні бути встановлені: господарсько-питне, культурно-побутове рибохозяйське значення водойми або водотоку; санітарно-гігієнічне, гидрохімічне, гідробіологічне стан поверхневих і підземних вод в акваторіях, прилеглих до району виробництва гідромеханізованих робіт; існуючі водокористувачі в районах проізводства гідромеханізованних робіт, їх вимоги до кількості, складу і свойствамводи використовуваного водного об'єкта; розташування станцій водозабору, зон санітарнойохрани, місць нерестовищ риб і зимувальних ям, місць випуску промислових і коммунальних стоків та ін. Проведені: санітарно-топографічне обстеження іаналіз санітарного стану ґрунтів кар'єра.
					ЗГЕК.05050203.116КППЗ
Зм	Арк	№ докум	Підп	Дата
Розроб		Москалець			Охорона навколишнього середовища	Літ			Арк	Аркушів
Перев		Бабченко					н		46	6
Консульт						4 ОЗГ-11
Н.контр		Бабченко

1.4. При проектуванні об'єктів, побудованих за рахунок гідромеханізації, слід керуватися загальними вимогами, составу і властивостей води водойм, ігрунтов, що не забруднених токсичними і пахучими речовинами.

1.5. При оцінці умов проектованого випускасбросних вод гідромеханізації з намивних берегових споруд та пріпроектірованіі грунтозабора у водоймах встановлюються такі граніци ізисканій: верхня - на відстані 1 км вище за течією від місця випуска сбросних вод, поза зоною їх впливу, нижня - за межами зони впливу істочніка сброса, але не далі найближчого пункту водокористування, встановленого органами державного контролю.

На водоймах з помірним або уповільненим водообміну межі вишукування встановлюються в радіусі не менше 1 км відмести випуску скидних вод.

Схема розташування пунктів контролю при проведеніі обробки природоохоронного призначення для обгрунтування виробництва гідромеханізованих робіт на водотоках і водоймах.

Відбір проб води та ґрунтів на швидкісних вертикалях використовується за методикою, складеної відповідно до вимог стандартів: створи фіксуються установкойбуя або визначенням азимута і відстані від реперної точки на березі.

1.6. При використанні засобами гідромеханізаціі підземних вод, до складу інженерних вишукувань повинні входити визначення:

• гідрогеологічних умов району виробництва гідромеханізованих робіт (глибина залягання водоносних горизонтів, їх потужність, напір, областіпітанія і розвантаження, водно-фізичні характеристики грунтів основи, геолого-літологічний будова зони аерації);

• хімічної і бактеріологічної складу грунтовихвод;

• необхідності проведення водоохоронних заходів.

1.7. Свердловини і гірничі виробки, призначені для гідрохімічних та санітарно-бактеріологічних досліджень, повинні росташовуватись на створах по напрямку руху потоку грунтових вод впределах передбачуваної зони впливу гідромеханізованих робіт, а також внаправлені можливого розтікання підземних вод.

Обсяг зазначених робіт визначається вимогами.

1.8. Вишукування та дослідами природоохоронного призначення повинні виконуватися спеціальними організаціями Мінрибгоспу МОЗ України в установленому порядку при узгодженні їх програми робіт з бассейновим управління рибоохорони, територіальними органамісанітарно-епідеміологічної служби, що здійснює державний санітарнийнадзор, і басейнового (територіальними) управліннями (інспекціями) органів по регульованню використання та охорони вод системи Міністерства водного хозяйства України.

Рибогосподарські визначення, включающіегідробіологіческіе дослідження фітопланктону, зоопланктону, зообентосу іхтіофауни.

1.9. Результати досліджень природоохоронного назначеніявключаются до складу розділу "Охорона навколишнього природного середовища" проекту на будівництво (робочого проекту) і викладаються відповідно требованіямі.