2.2. Організація аудиторської діяльності в Україні

 

В Україні заняття аудиторською діяльністю дозволено як у формі приватного підприємництва, так і шляхом створення ау­диторських фірм. Аудиторські фірми можуть створюватися в будь-якій законодавчо дозволеній формі господарського това­риства і на основі будь-яких форм власності. Суб’єкт господа­рювання може бути зареєстрований як аудиторська фірма за умови, що 70 % його статутного капіталу сформовано за раху­нок внесків аудиторів і керівником фірми є аудитор.

Діяльність аудиторських фірм в Україні включає:

–          перевірку достовірності фінансової звітності клієнта;

–          оцінку фінансового стану, фінансової стійкості;

–          експертну оцінку стану фінансово-господарської діяль­ності підприємства-замовника і прогнозування перспектив його розвитку;

–          надання послуг з інформаційного, наукового і методич­ного забезпечення діяльності підприємств;

–          надання послуг з організації і постановки системи бух­галтерського обліку на підприємствах;

–          проведення консультацій з питань обліку, оподаткування;

–          розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства і підвищення ефективності його фінансово-господарської діяльності.

Під час виконання аудиторських перевірок аудиторські фір­ми та аудитори мають право:

–         самостійно, відповідно до умов договору із замовником, визначати строки, послідовність, форми і методи проведення перевірок;

–         отримувати від підприємства, яке перевіряється, всі не­обхідні документи: первинні документи, регістри бухгалтер­ського обліку, форми звітності;

–         отримувати потрібні усні й письмові роз’яснення від керів­ництва підприємства, яке перевіряється, і його співробітників;

–         визначати необхідність, строки, обсяги й об’єкти інвен­таризації підприємства, що перевіряється, а також самостійно проводити інвентаризацію або контролювати її проведення працівниками підприємства;

–         мати доступ в усі приміщення підприємства;

–         за необхідності залучати до проведення перевірок екс­пертів та інших фахівців з питань виробничої діяльності під­приємства, що перевіряється.

Такі широкі права аудиторів і аудиторських фірм під час проведення перевірок накладають на них певні обов’язки і від­повідальність, метою яких є максимальне задоволення вимог замовника і нездійснення свідомих або випадкових дій, які мо­жуть завдати матеріальний або моральний збитки підприєм­ству, що перевіряється, підірвати його репутацію в бізнесі.

Для цього аудитори зобов’язані:

–         належним чином здійснювати аудиторські процедури з перевірки бухгалтерської документації замовника;

–         планувати і документувати свою діяльність відповідно до вимог чинних законодавчих і нормативних актів, стандартів аудиту;

–         не розголошувати отриману в процесі перевірки інформа­цію, яка становить комерційну таємницю підприємства, що перевіряється, третім особам і не використовувати її в особис­тих інтересах;

–         відповідати перед замовником за порушення умов дого­вору відповідно до чинного законодавства;

–         інформувати власників і керівництво підприємства, яке перевіряється, про виявлені під час перевірки помилки і пору­шення у системі обліку та звітності, а також про недоліки в ор­ганізації роботи підприємства.

Вважається, що для підтримання на достатньому рівні про­фесійної компетентності аудитор має проводити не менше двох аудиторських перевірок за рік. Він повинен, усвідомлюючи рівень відповідальності перед замовником і користувачами, ретельно планувати й організовувати свою роботу, щоб мати максимальні гарантії обґрунтованості сформульованої в ауди­торському висновку думки і відсутності в перевіреній ним бухгалтерській звітності серйозних помилок і перекручень.