Синюшна- більш легка, характеризується посинінням слизових оболонок, повільним диханням з хрипами, частим і слабим пульсом.

Біла характеризується блідістю слизових оболонок, відсутністю дихання, слабими тонами серця, кровотечею з пупочних судин.

При синюшній асфіксії телята іноді видужують, а при білій -в більшості випадків гинуть.

Надання допомоги: 1/ Видалити слиз з носової і ротової порожнин негайно;

2/ голову і шию опустити вниз;

З/ підшкірно - лобелін і серцеві;

4/ штучне дихання.

VI.5. КРОВОТЕЧА З ПУПОВИНИ.

Буває венозна і артеріальна.

Венозна - слабка, артеріальна - сильна.

Етнологія: 1/ Слабкість організму;

2/ Пороки клапанів серця;

З/ Ателектаз легенів;

4/ Слабке дихання і як результат овальний отвір не закривається.

5/ Перерізання пуповини без попереднього накладання лігатури.

Надання допомоги: 1/ Перев'язка і обробка пуповини;

2/ Штучне дихання;

З/ При великих втратах крові - переливання крові від матері, а також внутрішньовенне введення фізіологічного розчину.

Кровотеча із пупка Як правило, кровотеча із судин пупка появляється внаслідок загального ослаблен­ня теляти, недостатнього дихання, коли не створюється від'ємний тиск у венозній системі. Кровотеча буває при асфіксії, при неправильному догляді за пуповиною -високому перерізанні пуповини.

Лікування. На пуповину накласти лігатуру, розтерти тіло теляти, активне штучне дихання.

Фістула урахуса Фістула урахуса спостерігається частіше у телят і рідше в інших видів народже­них, вона характеризується тим, що урахус зберігається у постфстальному періоді і через нього із сечового міхура виділяється сеча, яка постійно зволожує куксу пупо­вини. Внаслідок цього навколо пупка розвивається еритема, екземоподібні уражен­ня, виникає омфаліт та інші процеси запального характеру.

Лікування. Тканини кукси старанно очищають від забруднення, знезаражують ан­тисептичними і в'яжучими розчинами, а потім перев'язують або накладають прошив­ну лігатуру. Слідкують, щоб у шов не попала складка шкіри.

Уроджена відсутність анального отвору і прямої кишки

Атрезія анального отвору і прямої кишки - вроджений виродок, при якому є від­сутній анальний отвір або пряма кишка, у таких випадках товстий відділ кишечника сліпо закінчується у тазовій порожнині. Переважно при даній патології є затримання меконію.

Клінічно при атрезії ану су на його місці знаходять випячування шкіри, через яке пальпуються калові маси. При атрезії прямої кишки такого вип'ячування не пальпу­ється, а клініка інших змін ідентична, тобто у тварин збільшений об'єм живота, від­сутній акт дефекації.

Лікування - оперативне. У місці розміщення анального отвору пінцетом, після під­шкірної інфільтраційної анестезії, відтягують шкіру і ножицями вирізають овальної форми отвір. Фіксують тварину у боковому положенні і в глибині рани під сполучною клітковиною можна помітити сліпий кінець прямої кишки, його фіксують пінцетом І повільно підтягують в рану. Лігатурою фіксують стінку кишки до підшкірної клітко­вини та шкіри в декількох місцях, а потім відрізають сліпий кінець прямої кишки, ви­даляють калові маси — первородний кал (меконій), а потім стінку кишки хірургічним вузлуватим швом підшивають до шкіри, виконуючи укол з зовні, а викол у просвіт прямої кишки. Такий метод попереджує інфікування каналу шва, а це забезпечує кра­ще загоєння рани у післяопераційний період.

Якщо сліпий кінець прямої кишки не вип'ячується в рану, то після вирізання шкі­ри розпрепаровують пухку сполучну тканину і в глибині рани відшукують сліпий кінець прямої кишки. Навколо неї тупим способом відшаровують слолучну тканину І намагаються вивести сліпий кінець до шкірної рани, а потім хід операційного втру­чання, як описано раніше.

Затримання меконію

Виділення меконію (первородного калу) у новонароджених тварин, як правило, проходять через деякий час після народження, але бувають випадки коли його виді­лення не відбувається. Основною причиною такого стану є недостатня кількість ви­поєного молозива або невідповідна його якість.

Найбільш характерною клінічною ознакою затримання меконію є метеоризм збу­дження тварин, вигинання спини, натужування, відмова від ссання. Пізніше може на­ступити пригнічення і якщо не надати тварині допомоги, вона гине.

Лікування. При своєчасній лікувальній допомозі тварина швидко видужує. Спо­чатку рекомендується поставити теплу не глибоку масляну чи мильну клізму. Потім пальцем, змазаним жиром, видаляють спресовані маси. Після звільнення кишечника від меконію новонародженому випоюють молозиво або дають можливість ссати коро­ву. Як проносне на 2-3-й день доцільно дати касторову олію, а не глауберову сіль.