Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 8 ПС.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
31 Кб
Скачать
☆
  1. Типізація сімейних структур за критерієм влади.

Типізація сімейних структур за критерієм влади (А.І. Антонов, В.М. Медков). Сім’ї поділяють на:

- патріархальні сім’ї, де голової «сімейної держави» є батько;

- матріархальні, де найвищим авторитетом і впливом користується мати;

- егалітарні сім’ї, у яких немає чітко виражених голів сім’ї і де переважає ситуативне розподілення влади між батьком і матір’ю.

Клсифікація за Мінухіним С. і Фишманом Ч.:

  • «па-де-де» - сім’я, що складається з двох людей;

  • сім’ї, що складається з декількох поколінь. Розширена сім’я, яка складається з різних поколінь, які живуть разом – найбільш поширений у всьому світі тим сім’ї. розширена сім’я створює можливість розділення функцій між кількома поколіннями. Організація взаємної підтримки і співпраці у повсякденних турботах може відрізнятись великою гнучкістю, властивої таким сім’ям, і часто високою досконалістю. Цей тип організації вимагає для себе такого контексту, в якому сім’я і поза сімейне середовище постійні і гармонійні. Як і будь-яка форма сім’ї, розширена сім’я перебуває у соціальному контексті, який її доповнює;

  • сім’я з делегуванням обов’язків. При наявності у будинку багатьох дітей зазвичай на одного або, можливо, на декількох старших дітей покладаються батьківські обов’язки. Ці діти-батьки беруть на себе функції виховання решти дітей у якості представників батьків. Такий внутрішній устрій сім’ї ефективний, поки обов’язки дитини-батька чітко визначені дорослими батьками і не виходять за межі її можливостей з урахуванням ступеня її розвитку. Коли на дитину-батька покладається для неї відповідальність або коли вона не наділена владою, достатньою для виконання своїх функцій, вона може стати носієм симптому;

  • сім’я «акордеон». У деяких сім’ях один із батьків довго відсутній. Наприклад, родина військовослужбовця. Коли один з подружжя їде, іншому залишається вимушено брати на себе додаткові виховні, управляючі і керівні функції, інакше діти будуть позбавлені важливих компонентів сімейного життя. На якийсь час батьківські функції зосереджуються в руках однієї людини, і сім’я набуває форми неповної – сім’я з одним із батьків. Поява додаткових функцій у члена родини, який залишається на самоті, завдає шкоди співробітництву між подружжям. Діти можуть ще більше посилювати роз’єднання батьків, що нерідко приводить навіть до закріплення ролей «доброго з батьків і поганого, який кинув сім’ю», при такий організації сім’ї виникає тенденція до відторження батька, котрий знаходиться на периферії.

  • Бродячі сім’ї. Деякі сім’ї постійно переїздять з місця на місце – наприклад, ті ж сім’ї військовослужбовців, коли чоловіка переводять по службі. У інших сім’ях «бродячим» виявляється їх склад. Це найчастіше трапляється тоді, коли батько-одинак вступає в численні любовні зв’язки. Батько може часто міняти коханок, кожна з яких на час стає дружиною і матір’ю.

  • Опікунські сім’ї. Дитина, узята на виховання, - за визначенням тимчасовий член сім’ї. Потенційна проблема такої форми сім’ї полягає у тому, що іноді вона організовується як справжня сім’я. Дитина включається у сімейну систему. Якщо після цього у неї з’являються симптоми, вони можуть бути результатом стресів усередині сімейного організму.

- сім'ї з прийомними батьками. Коли у сімї з'являється прийомний батько (або мати), він повинен пройти процес інтеграції, що не завжди проходить успішно. Він може не повністю влитися у нову сім'ю за своїми внутрішніми міркуваннями, або ж у цьому йому заважає колишня сім’я. Діти можуть посилити свої вимоги до рідного батька (або матері) загострюючи перед ним проблему роздвоєності. У тих випадках, коли до нового шлюбу одного з батьків діти жили окремо від нього, вони змушені пристосовуватися і до власного батька, і до прийомного.

- сім’ї з «привидом». Сім'я, яка пережила смерть одного зі своїх членів, або один з батьків покинув родину, може зіткнутися з проблемами при перерозподілі його обов'язків, іноді в родині вкорінюються переконання: «От якби мати була жива, вона б знала що потрібно робити». Прийняття на себе функцій матері при цьому стає актом неповаги до її пам'яті. Колишні коаліції між членами сім'ї можуть будуватися так, як ніби мати ще жива, займає у сім'ї своє звичайне місце і виконує відповідні функції.

- некеровані сім’ї. Передбачається, що у сім'ях, де у одного з членів проявляються симптоми некерованості, існують проблеми або в ієрархічній організації сім’ї, або у виконанні функцій управління у батьківській підсистемі, або у близькості між членами сім'ї, або у всіх цих областях відразу.

- психосоматичні сім'ї. Коли предмет скарг - психосоматична проблема у одного з членів сім'ї; для структури сім'ї характерна надмірна турботливість. Така сім'я, мабуть, функціонує найкраще у той момент, коли хтось у ній хворий. До особливостей подібних сімей відносяться надмірна переплетеність або зосередженість членів сім'ї один на одному, нездатність до вирішення конфліктів, величезна затрата зусиль на підтрийку миру чи уникнення конфліктів і крайня жорсткість структури. Це не жорсткість протистояння, вона скоріше нагадує воду, яка пройшовши між між пальців, тут же знову набуває первинної форми.

Структура сім'ї розрізняється залежно від того, як у ній розподілені основні обов'язки: порівну або ж головна їх частина зосереджена в руках однієї людини. У вітчизняних сім'ях у більшості випадків подружжя орієнтоване на рівномірний розподіл обов'язків і рівноправну участь у вирішенні сімейних проблем. Однак, на практиці здійснюється далеко не завжди.

У сучасній сім'ї все частішу має місце так зване двовладдя, коли подружжя є лідерами по черзі або у різних сферах діяльності. У той же час показано, що боротьба за владу виступає перший поштовхом для сварок у двох з трьох пар, котрі розлучаються.

Порушення структури сім'ї перешкоджає виконанню своїх функцій. Наприклад, нерівномірність розподілу господарсько-побутових обов’язків між подружжям є порушенням структури взаємин оскільки перешкоджає задоволенню низки потреб тої людина, яка узяла на себе основне навантаження. Питання про те, що в сім’ї є нормою, а що порушенням, - одне з найбільш важких питану у сучасній науці про сім'ю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]