3. Обслуговування птахів

 3.1. Під час виконання технологічних операцій при обслуговуванні птахів на птахофермах (фабриках) слід бути обережними, оберігати руки, обличчя, очі від травмування птахом.

3.2. При відловлюванні птахів з верхніх ярусів кліткових батарей необхідно користуватися пересувними самогальмованими візками, міцними стійкими підставками або справними механізмами з постійно діючим гальмом, що виключає їх самопересування. При відловлюванні птахів підлогового вирощування треба користуватися полотняною шторою, закріпивши її на скобах, вмонтованих у стіни. Забороняється кріплення штор до елементів технологічного устатковання, ручок дверей, вікон. Птаха слід брати за ногу. При відловлюванні з кліткових батарей дверцята клітки мають бути відкриті і закріплені. Ящики з птахами і яйцями піднімати, переносити і вантажити слід тільки удвох. При укладанні тари з птахами і яйцями в штабелі для тимчасового розміщення висота штабеля не має перевищувати 1,5 м, проходи між штабелями мають бути не менше 1 м.

3.3. Роботи з обробки газом (газації) яєць і тари треба виконувати тільки в спеціальних герметичних камерах, обладнаних системою витяжної вентиляції, зблокованої з пристроєм для відключення приладів газації, вхідними дверима камер і світловим табло «Не заходити, газація» або «Камера провітрена».

3.4. Працівники повинні знати дії можливий вплив використовуваних для обробки яєць і тари речовин на організм людини, дотримуватися і виконувати заходи особистої гігієни. Про погане самопочуття, підвищення температури тіла, появу головного болю, нудоту, блювоту, ураженнях шкіри у вигляді поранень, опіків, утворень гнійників необхідно негайно повідомити керівника робіт і звернутися до медпункту або поліклініки. Стежити за станом шкіри рук, систематично змащувати пошкоджені місця антисептичними розчинами (йоду або діамантової зелені) і накладати при необхідності бинтові пов’язки; дотримуватися чистоти рук, обличчя, усього тіла і одягу; коротко обрізувати нігті на руках.

  

4. Робота в колодязях і гноєзбірниках

 4.1. У колодязях і гноєзбірниках можливе скупчення шкідливих газів: сірководню, двоокису і окису вуглецю, аміаку, метану, озону, що представляють особливу небезпеку.

4.1.1. Сірководень представляє основну небезпеку в спорудах для оброблення і зберігання гною. Він важчий за повітря, тому концентрується в поглибленнях. Його гостра і сильна токсичність часто недооцінюється. Сірководень викликає у людини параліч нюху, а у разі інтенсивної дії отруєний несподівано падає і втрачає свідомість. Услід за епілептичними нападами настає швидка смерть від паралічу дихання. При невеликих концентраціях викликає запалення очей, потім запаморочення, пронос, світлобоязнь, подразнення дихання, блювоту і непритомність. В цілях захисту від сірководню в небезпечних місцях має бути належна вентиляція.

4.1.2. Двоокис вуглецю — безбарвний негорючий дуже стійкий і реакційноздатний газ, в півтора рази важчий за повітря, концентрується в поглибленнях. Двоокис вуглецю (вуглекислий газ) шкідливо діє у разі тривалого і затяжного вдихання.

Окис вуглецю — не має кольору, смаку і запаху, внаслідок чого особливо небезпечний. Отруєння окисом вуглецю є надважким професійним отруєнням. Токсичність цього газу базується, головним чином, на блокуванні фарбувальної речовини крові шляхом утворення СО-гемоглобіну. При дуже високих концентраціях окису вуглецю у вдихуваному повітрі настає задуха, зниження частоти пульсу, втрата свідомості і швидка смерть.

4.1.3. Аміак — безбарвний з різким запахом газ, дратує слизову оболонку, приблизно в два рази легший за повітря. Вже при вдиханні невеликих кількостей спостерігається сильне подразнення слизової оболонки, а концентрація аміаку 35–70 мг/м³ призводить до смерті.

4.1.5. Метан (іноді його називають болотяним або рудниковим газом) — горючий, не має кольору і запаху, щільність газоподібного метану по відношенню до повітря — 0.55. Наркотично діючий задушливий газ.

4.1.6. Озон — блідо-фіолетовий газ, легко розкладається. Вивільнений при розпаді озону атомарний кисень легко приєднується до органічних речовин. Висока концентрація озону в повітрі може призвести до опіку легенів.

4.2. Бригада для роботи в колодязях, гноєзбірниках і ємностях має бути забезпечена: аптечкою першої медичної допомоги; захисним шоломом або каскою; шланговим протигазом з шлангом на 2 м довше за глибину обслуговуваної ємності; акумуляторним ліхтарем з напругою не вище 12 В або шахтарською лампою; рятувальним поясом з наплічними ременями і мотузком, перевіреним на розрив при навантаженні 2000 Н, завдовжки на 3 м більше за глибину обслуговуваної ємності; індикаторами газу, бажано універсальним комплектом приладів для виявлення шкідливих речовин в повітрі; пересувним (переносним) вентилятором або повітродувкою; обгороджуваннями; переносними знаками безпеки; захисними триногами, на які встановлюються стандартні знаки безпеки (у нічний час — сигнальні ліхтарі з червоним світлом); гаками і ломами для відкривання кришок колодязів. Для проведення робіт в колодязях, гноєзбірниках і ємностях з бригадою робітників проводиться цільовий інструктаж і видається наряд-допуск. Наряд-допуск видається відповідальним за проведення робіт інженерно-технічним працівникам, призначеним наказом керівника підприємства. Виконання робіт в ємностях доручається бригаді в складі не менше трьох осіб, включаючи старшого (бригадира), який призначається з числа найбільш кваліфікованих робітників: один — для роботи в ємностях, другий — на поверхні, третій — для керівництва (старший), спостереження і, у разі потреби, надання допомоги робітнику, який працює в ємності.