3. Характеристика дылянки проектування

1.4 Характеристика природно-кліматичних умов об'єкта проектування

Розділ 1

Аналіз вихідних даних об’єкту проектування.

Аналіз аналогів

1. Поняття парків культури і відпочинку. У дев'ятнадцятому столітті в містобудуванні отримують популярність багатофункціональні парки міського, районного та спеціалізованого характеру. З великим темпом забудови міських центрів і зростанням промислових районів почалася нестача відкритих територій із зеленими насадженнями, які б сприяли балансу екологічно сприятливої середовища для життєдіяльності людини. Одним з таких зелених комплексів формується парк культури і відпочинку.

Парки культури і відпочинку - це рекреаційні зони (зони відпочинку) у яких більшу територію займають зелені насадження, прокладено алеї чи доріжки, обладнано місця для відпочинку та розваг.

Такі парки сприяють культурному розвитку міського населення в фізкультурно-масових, оздоровчих та розважально-освітніх роботах. Полі функціональна територія парку поділяється на вхідну зону, зону активного і тихого відпочинку, а також повинна включати в себе зону відпочинку з дітьми. Крім того, на його території прокладають упорядковані пішохідні доріжки з покриттям з щебню, цегли, плит; водопровід, що забезпечує поливання не менше 25% загальної площі парку; влаштовують зовнішнє освітлення і споруджують будови та майданчики, передбачені проектом [12, ст.124].

Головним змістом парків є зелені насадження, завдяки яким вся територія збагачена екологічно чистої атмосферою, що прихильно відбивається на фізичному та моральному здоров'ї населення.

Зелені насадження повинні займати не менше 70-80% загальної площі [4, ст.127]. Естетична цінність зеленої складової парку дуже впливає на людину разом з водоймами та живописними рельєфами. Так у вхідній зони може бути багато квітників, партерів, газонів з єдиною просторово-організаційною композицією, біля водойми контрастні композиції з дерев різної форми. Вся територія має містити відповідні кожній зоні тематичні малі архітектурні форми.

Основне призначення міського парку - забезпечення відпочинку відвідувачів і виховна робота з ними. Виходячи з цих завдань зміст і форма роботи парку зводяться до наступного:

1. виховна робота;

2. фізкультурно-масова робота;

3. культурно-освітня робота;

4. художня робота;

5. оздоровча робота;

6. розваги у парку;

7. дитяча робота; [4, с.197].

Після робочої чи шкільно-образовчоі атмосфери людина в вільний час відвідує парки для відновлювання балансу і розвантаження нервової системи, така зміна дозвілля називається відпочинком. Людина - складова природи зі своїми моральними устоями, і час від часу вона повертається у природні витоки своєї сутності. Парк повинен становити в собі штучні, вигадані людиною ландшафтні композиції, а також наближені до природи. Так для концепції гарного проекту використовують регулярній і пейзажні стилі ландшафтного дизайну. У парку не повинно бути великих споруд «міського» типу. Всі паркові споруди - органічна частина даного паркового ансамблю, їх обсяг і колірна характеристика повинні гармоніювати з оточуючими насадженнями. Суттєвою особливістю паркових споруд є можливість їх використання влітку і взимку [12, ст.112].

Існує наступна класифікація парків:

1. За цільовим призначенням - парки культури і відпочинку , дитячі , прогулянкові , спортивні , курортні , лікувальні , санаторні , пам'ятники садово -паркового мистецтва , меморіальні .

2. За місцем у загальній системі озеленення - заміські , загальноміські , районні.

3. За природними умовами- гідропарки, лугопарки, лісопарки, водозахисні (біля озер і каналів), гірські, горбисті, терасові [29].

Сучасні міські багатофункціональні парки розглядаються як частина

ландшафтно-організованою території житлового району, що має широкий перелік соціальних функцій. Основними функціями парку відпочинку є:

• формування середовища для рекреаційної діяльності жителів;

• уявлення умов для розваг, прогулянок тихого відпочинку, занять фізкультурою і спортом;

• очищення повітря в теплу пору року від пилу та хімічних забруднень, охолодження, зволоження й збагачення його киснем.

Районний парк (або парк планувального району) є основним місцем повсякденного відпочинку населення оточуючого жилого масиву і розрахований на обслуговування в радіусі 1 км. Парк доповнює систему ландшафтно-рекреаційних територій великого і найбільшого міста. Він є структурним елементом житлового або планувального району [13].

Озеленені території загального користування повинні бути впорядковані і обладнані малими архітектурними формами: фонтанами і басейнами, сходами, пандусами, підпірними стінками, альтанками, світильниками тощо. Число світильників слід визначати за нормами освітленості територій [14].

1.2 Аналіз аналогів та прототипів Проектований парк не є унікальною розробкою на даний момент часу. Існує безліч аналогів. Дуже складно знайти відповідний парк з обраної концепції, який ніс всі необхідні функції парку культури і відпочинку районного типу.

Для перед проектного дослідження було обрано парк районного типу у Японії - Шаховий парк. Тематичні парки зі скульптурою, які несуть філософський або пізнавальний характер, було обрано такий парк, як Пейзажна алея в м. Києві. Для формування проектної концепції розглянуто прототипи скульптур кішок.