- •Питання на державний іспит з кримінального процесу
- •1. Поняття крим. Провадження. Завдання крим. Провадження. Диференціація форм крим. Провадження
- •2. Кримінально-процесуальні функції
- •3. Поняття стадії кримінального процесу. Загальна характеристика стадій крим провадження.
- •4. Поняття та система засад кримінального провадження
- •5. Суб*єкти кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування
- •7. Поняття доказів в кримінальному процесі. Властивості доказів.
- •8. Процес доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів
- •10. Поняття та види заходів забезпечення кримінального провадження
- •11. Поняття, види запобіжних заходів
- •2) Залежно від форми досудового розслідування запобіжні заходи можна поділяти на:
- •3) Залежно від поширеності дії на тих суб’єктів, щодо яких може бути застосовано запобіжні заходи, вони поділяються на:
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового рослідування. Єдр
- •13.Поняття, види слідчих дій. Підстави та умови їх провадження
- •14. Поняття та система негласних слідчих дій. Підстави проведення.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомленя про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому засіданні.
- •19. Стадія судового розгляду
- •20. Провадження в суді присяжних
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень всу. Повноваження всу.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості що становлять державну таємницю
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування пзмх
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
29. Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб
Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно:
1) народного депутата України;
2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя;
3) кандидата у Президенти України;
4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати;
6) депутата місцевої ради;
7) адвоката;
8) Генерального прокурора України, його заступника.
Застосування особливого порядку кримінального провадження означає, що стосовно осіб, вказаних у переліку, кримінальне провадження загалом здійснюється за загальними правилами, встановленими КПК, із врахуванням низки особливостей (особливих процедур), визначених у подальших статтях глави 37 КПК.
Ними є: особливий порядок повідомлення про підозру (щодо всіх категорій, перелічених у цій статті); затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту (щодо судді, народного депутата України), обшуку, огляду особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи (щодо народного депутата України). Встановлення в законі особливого порядку кримінального провадження щодо вказаних осіб спричинене прагненням законодавця забезпечити цим особам найбільш сприятливі умови для здійснення ними власних повноважень та захистити їх від можливого незаконного впливу.
Письмове повідомлення про підозру здійснюється:
1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верх овної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові – Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень;
2) народному депутату України, кандидату у Президен ти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати, заступникам Генерального прокурора України – Генеральним прокурором України;
3) судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та народному засідателю на час здійснення ними правосуддя – Генеральним прокурором України або його заступником; Генеральному прокурору України – заступником Генерального прокурора України.
Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.
Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.
Обшук, затримання народного депутата України чи огляд й ого особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Для повідомлення народному депутату про підозру, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту необхідною умовою є попереднє отримання у встановленому порядку згоди ВР України.
Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються:
1) щодо адвокатів – відповідні органи адвокатського самоврядування;
2) щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього Кодексу, – органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад.
Статтею передбачено лише дві підстави для інформування:
1) у разі застосування запобіжного заходу інформування має відбуватися незалежно від його виду (щодо поняття запобіжного заходу, їх видів див. коментар до ст. 176 КПК);
2) у разі ухвалення вироку. Інформування повинно відбуватися у випадку ухвалення як обвинувального, так і виправдувального вироку.
Суб’єктами інформування є відповідні особи (органи), рішеннями яких застосовано запобіжний захід чи ухвалено вирок, тобто слідчий суддя, суд.
Інформування здійснюється шляхом надсилання (поштою чи в інший спосіб – електронним, факсимільним зв’язком, кур’єром) письмового повідомлення на офіційну адресу відповідного органу (службової особи).
У листі доцільно вказати вид запобіжного заходу, його строк; у разі ухвалення вироку – статтю закону про кримінальну відповідальність, за якою особу виправдано чи засуджено; в останньому випадку – вид та строк призначеного кримінального покарання.
Органами (службовими особами), яким надсилається таке повідомлення, є:
1) щодо народного депутата України – ВР України;
2) щодо судді КСУ – Президент України, ВР України чи з’їзд суддів України, які здійснили призначення відповідного судді; щодо професійного судді – Вища кваліфікаційна комісія суддів України; щодо присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя – відповідний суд загальної юрисдикції.
3) щодо кандидата у Президенти України – Центральна виборча комісія;
4) щодо Уповноваженого ВРУ з прав людини – ВР України;
5) щодо Голови Рахункової палати, його Першого заступника, заступника, головного контролера та Секретаря Рахункової палати – ВР України;
6) щодо депутата місцевої ради – відповідна місцева рада.
7)щодо адвоката – відповідні органи адвокатського самоврядування.
8)щодо Генерального прокурора України – Президент України; щодо заступника Генерального прокурора України – Генеральний прокурор України.
