2. Близька своїм характером до загальновживаної лексика специфічно побутова, пов’язана з явищами побуту різних соціальних груп населення.

Вона обіймає слова, що називають предмети одягу, їжі, господарства, житла, розваг та ін., а також їх деталі (плахта, кісник, бриль, коцюба, рогач, ослін, бандура, весілля).

Серед побутової лексики можна виділити загальновживані слова, тобто такі, які означають назви предметів і явищ, поширених у побуті всіх груп населення, що користуються українською мовою (постіль, шапка, сніданок).

Але, крім них, є багато й таких специфічно-побутових слів, які активно вживались лише представниками окремих суспільних груп, а не всіма членами мовного колективу.

Наприклад, слова запаска, очіпок, покутя, макогін були поширені тільки в селянській лексиці, а пальто, одеколон, варення, буфет раніше активно вживались тільки в мові міського населення тощо.

Побутова лексика змінюється звичайно із зміною побуту її носіїв.

3. Велику групу становить професійно-виробнича лексика, до якої належать слова, що вживаються для назв різних знарядь, матеріалів, явищ і процесів виробництва, як наприклад: домна, вагранка, руда, верстат, прядка, цівка, веретено, терпуг, долото, бетон, газифікація, електрозварювання і т.д. У кожній виробничій галузі створюється своя, специфічна для неї лексика, зв’язана з діяльністю людей, що працюють в цій галузі.

Найбільш значною групою в спеціальній лексиці є наукові і технічні терміни, що утворюють різноманітні термінологічні системи.

До термінологічної лексики відносять слова чи словосполучення, що використовуються для логічно точного визначення спеціальних понять, встановлення змісту понять, їх ознак. Отже, для терміна (на відміну від не терміна) особливою характерною функцією є функція визначення, що називається дефінітивною (лат. definitіo – визначення), а саме термінологічне розкриття змісту поняття – дефініцією.

Терміни, як правило, однозначні. Багатозначність термінів, як і їх синонімія (пор. в лінгвістиці, чи мовознавстві; моносемія – однозначність), а також омонімія (реакція хімічна чи реакція суспільно-політична) і антонімія (полісемія – моносемія) визначаються звичайно в числі недоліків.

До власне професійної лексики належать слова, вирази, які не є суворо взаконеними, науково визначеними найменуваннями тих чи інших виробничо-технічних, сільськогосподарських та інших професійних понять.

Одні з подібних найменувань набувають ознак напівофіційних, але визначених в галузі їх поширення професійних слів. Вони нерідко включаються в спеціальні словники, але обов’язково з вказівкою на чисто професійне їх значення. Наприклад: в мисливстві відомо кілька назв лисиці: проста, руда (чи сиводушка), лісова, червоно-бура, чорнобурка, чорна, біла, карсун, караганка, запашиста лисиця.

Інші професійні слова лишаються вузькопрофесійними, що вживаються в розмовному мовленні людей, об’єднаних родом певних занять.

Такі слова є професійно-жаргонними. Так, у поліграфістів рядок, що не ввійшов у текст, називають висячим.

Широкого поширення в літературній мові вузькопрофесійні слова звичайно не отримують, тобто сфера їх вживання залишається обмеженою. Частіше за все це розмовне мовлення представників тієї чи іншої професії. Однак, нерідко буває так, що відбувається так звана термінологізація професійних слів і виразів. У такому випадку вони стають єдиним офіційно взаконеним найменуванням.

У той же час поширення науково-технічної термінології і власне лексики, їх інтенсивне проникнення в різні сфери життя призводить до того, що в мові, поряд з процесом термінологізації загальновживаних слів, спостерігається і зворотний процес – засвоєння літературною мовою термінів, тобто їх детермінологізація. Часте вживання філософських, мистецьких, літературознавчих, медичних, фізичних, хімічних, виробничо-технічних і багатьох інших термінів і термінологічних сполучень зробило їх загальновживаними лексичними одиницями: аргумент, поняття, свідомість; драма, концерт, контакт, контур, напруга, роман, стиль; аналіз, синтез.

Ці слова в загальнолітературному вживанні мають інші, нерідко переносно-метафоричне лексичне чи фразеологічне значення.