- •Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
- •Курсова робота з курсу „Грозозахист електричних мереж”
- •Реферат
- •Реферат
- •Перелік умовних позначок
- •1 Грозозахист повітряних ліній
- •1.1 Визначення перетину проводів у фазі плеп
- •1.2 Вибіропор
- •1.4 Пристрій заземлення опор. Вибір грозозахисних тросів
- •1.5 Визначення числа відключень лінії в результаті атмосферних перенапруг
- •1.3 Вибір ізоляторів у гірлянді
- •2 Захист врп підстанції від пуб
- •Заземлюючий пристрій підстанції
- •4 Захист устаткування підстанції від хвиль атмосферних перенапруг, що набігають з повітряних ліній
- •5 Оцінка очікуваного числа років безвідмовного (по грозі) електропостачання за заданою схемою і рекомендації з виконаннягрозозахиступовітряної лінії іпідстанції
- •5.1 Основні показники надійності електропостачання і шляхи їхнього забезпечення
- •5.2 Модель структури мережі
- •Висновок
- •Перелік джерел інформації
Заземлюючий пристрій підстанції
До заземлюючого пристрою підстанції приєднуються блискавковідводи, вентильні розрядники, корпуси і підстави електричних апаратів, нейтралі силових і низьковольтних трансформаторів. У зв’язку з приєднанням такої кількості елементів заземлюючи пристрої виконуються згідно [18] пункт 1.7.49.
Заземлюючий пристрій має вид сітки з подовжніх і поперечних смуг, що утворюють внутрішній замкнутий контур. Зовнішній контур охоплює як відкриті так і закриті РП. Подовжні електроди укладають уздовж осей електроустаткування з боку обслуговування на відстані 1 м від фундаментів устаткування і не менш 2 м від елементів огородження.
Поперечні електроди прокладаються між устаткуванням у зручних місцях для того щоб утворити прямокутні осередки зі стороною 5-6 м. Глибина укладання 0,5-0,7 м. По периметру заземлюючого контурузабиваються стержневі заземлювачі, з'єднані зварюванням.
У якості горизонтальних заземлювачів використовується смугова сталь 40´4 мм, а в якості вертикальних використовуються стержні 12-15 мм, або труби діаметром 40-60 мм, довжиною 3 м. Огородження ВРП спеціально не заземлюється, оскільки стінка з'єднана з арматурою стіни.
Дана частина розраховується за допомогою програми, приведеної на стор.36 методичної вказівки [18].
Вихідні дані:
Довжина контуру заземлення D= 80
Ширина контуру заземлення В= 63
Довжина вертикального заземлювача LV= 3
Відстань між вертикальними заземлювачами А= 3
Довжина горизонтальних заземлювачів LG= 1750
Глибину закладення горизонтальних заземлювачів Т= 0,8
Коефіцієнт залежний від відношення питомого опору M= 0,5
Питомий опір ґрунту Ro= 320
Допустима напруга дотику U= 300
Струм однофазного КЗ Iz= 9
Опір людини Rr= 1000,0
Опір троса в прольоті Rtr= 0,344
Опір заземлення опори Rop= 15
Результати розрахунку:
Опір заземлення з урахуванням опору тросів-опор Rz= 0,514 Ом
Потенціал на заземлювачі Uz= 4,502кВ
Напруга дотику Upr= 308,738B
Виходячи з результатів розрахунків, у місцях, де працює обслуговуючий персонал ПС, необхідно виконати додаткові спеціальні заходи: підсипання щебеню чи обкладка металевою сіткою кабельних каналів.
Рисунок3.1 – Блок-схема розрахунку заземлюючого пристрою
4 Захист устаткування підстанції від хвиль атмосферних перенапруг, що набігають з повітряних ліній
Хвилі атмосферних перенапруг, викликані ударами блискавки в опори і фази ПЛ при підході до ПС, мають амплітуду на рівні мінімальної імпульсної розрядної напруги ізоляції лінії на підході. Хвиля в місці удару блискавки має стрімкий фронт, але в міру просування по лінії він згладжується під впливом явища імпульсної корони на ураженій фазі.
Одними з ефективних пристроїв, що дозволяють знизити небезпечні впливи на ізоляцію устаткування ПС, є розрядники (ВР), а також обмежувачі перенапруг нелінійні (ОПН). Вони дозволяють здійснити зріз хвилі, що набігає на об’єкт, що захищається, при відводі частини розрядного струму в ЗП ПС у момент пробою іскрових проміжків ВР. Найбільша напруга на ізоляції об'єкта дуже залежить від крутизни падаючої хвилі і може досягати подвоєного значеннязалишкової (пробивної) напруги ВР. Звичайне устаткування ПС чи його ізоляція представляються у виді ємності, величина якої визначає рівень напруги на ізоляції (пропорційна залежність).
Через те, що питання грозозахисту устаткування ПС тісно пов'язані з надійністю електропостачання споживачів, тобто можливість виділити те устаткування, для якого впливу атмосферних перенапруг були б небезпечними, мали би складні процеси заміни, відновлення, монтажу і т.д. До такої категорії належать силові трансформатори.
Напруга на трансформаторі при впливі хвилі, що прийшла з ПЛ, у випадку роботи ПС у тупиковому режимі має коливальний характер і росте з ростом крутизни хвилі. Крім того, на напругу на трансформаторі істотно впливає число підходящих до ПС ліній, число працюючих трансформаторів. Причому ефект зниження напруги на трансформаторі і зниження крутизни хвилі, що набігає на ОПН у випадку декількох підключених до ПС ліній виявляється тоді, коли еквівалентний хвильовий опір цих ліній порівняний з опором ОПН при впливі імпульсного струму. Максимально впливає на прояв цього ефекту найближча до трансформатора лінія. Наявність ліній дозволяє збільшити загасання хвилі, зменшити струм через розрядник і напругу, що залишається, за рахунок відгалужень струму в лінії, що відходять.
Більш небезпечними вважаються режими роботи трансформатора з двома лініями (при ремонті ШЗВ, іншого трансформатора) або при неповному числі включених ліній.
Можливий небезпечний вплив на устаткування залежить від віддаленості місця ПУБ у ПЛ, тобто виявляється сутність підходу, що захищається, до ПС ділянки лінії, поразка блискавкою якого викликали б неприпустиме перевищення напруги на ізоляції устаткування ПС. Те ж саме відноситься до відстаней між розрядниками й об'єктами, що захищаються, по ошиновці в зв'язку з тим, що при перевищенні визначених значень цих відстаней різко знижується ефективність використання розрядників як захисних пристроїв через ріст довжини пробігу відбитих і преломлених хвиль між об'єктами, що захищаються, і ОПН. Дані відстані є нормативними показниками і згідно ОПН повинні бути вилучені від силових трансформаторів 110кВ на відстань по ошиновці з урахуванням відгалужень до відповідного апаратам не більш 30м для тупикових ПС із двома постійно включеними ПЛ. Цю обставинупідтверджує і план-розріз підстанції.
Задача грозозахисту ПС полягає у виборі варіанта розміщення ОПН на території ПС, при якій напруга у всіх її точках була б не більше припустимої. Разом з цим фактором важлива роль приділяється забезпеченню максимального показника блискавкоопору підстанції рівного розрахунковому числу років відсутності на ПС неприпустимих для ізоляції напруг. По цьому відношенню на тупикових ПС рекомендується розміщати ОПН приблизно на однакових відстанях від найбільш віддаленихточок ПС.
Місця встановлення розрядників на підстанції вибирають на підставі схеми електричних з'єднань на кінець розрахункового періоду з обліком найбільших припустимих відстаней по шинах від розрядника до електричного апаратачи трансформатора [18] табл.4.2.8.
Результати перевірки реалізації вказівок ПУЕ для нормальної схеми розглянутої підстанції приводяться нижче. Для трансформаторів також виконуємо розрахунок за алгоритмом приведеному на стор.38 методичної вказівки[18].
Вихідні дані:
Вхідна ємність трансформатора (пФ): С=1450
Відстань по ошиновці (м): l=18
Середня висота підвісу ошиновки (м): hs=10,41
Радіус проводу ошиновки (мм): Rpr=7,6
Коефіцієнт зміни фронту хвилі (1/кв): В=0,00045
Хвильовий опір лінії (Ом): Zv=350
50% імпульсна напруга гірлянди (кВ): U=760
Дані РВМ:
Залишкова напруга U (kВ) при струмі I(kА)
245 3.00
265 5.00
Напруга спрацьовування (кВ): Upr=360
Допустима напруга на трансформаторі (кВ): Ud=470,0
Результати розрахунку:
Довжина підходу, що захищає, дорівнює: Lzp=461 м
Час спрацьовування РВМ: tp=1,911 мкс
Час приходу відбитої хвилі: 2tf=0,319 мкс
Напруга на трансформаторі у момент пробою розрядника: Uco=97,911 кВ
Напруга на трансформаторі після пробою розрядника: Utr=261,425 кВ
Рисунок 4.1 – Вольт-амперна та вольт-секундна характеристики
Рисунок 4.2– Блок-схема алгоритму розрахунку перенапруг на трансформаторі
