- •Реферат
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •1 Грозозахист повітряних ліній
- •1.1 Вибір опор
- •1.2 Вибір ізоляторів у гірлянді
- •1.3 Пристрій заземлення опор. Вибір грозозахисних тросів
- •1.4 Визначення числа відключень лінії в результаті атмосферних перенапруг
- •2 Захист врп підстанції від пуб
- •3 Заземлюючий пристрій підстанції
- •4 Захист устаткування підстанції від хвиль атмосферних перенапруг, що набігають з повітряних ліній
- •5 Оцінка очікуваного числа років безвідмовного (по грозі) електропостачання за заданою схемою і рекомендації з виконання грозозахисту повітряної лінії і підстанції
- •5.1 Основні показники надійності електропостачання і шляхи їхнього забезпечення
- •5.2 Модель структури мережі
- •Висновки
- •Список джерел інформацфї
Перелік умовних позначень
АВР – автоматичне включення резерву;
АПВ – автоматичне повторне включення;
ВР – вентильний розрядник;
ВРП – відкритий розподільний пристрій;
ЗРУ – закритий розподільний пристрій;
ОПН – обмежувач перенапруги нелінійний;
ПЛ – повітряна лінія;
ПЛЕП – повітряна лінія електропередачі;
ПС – підстанція;
ПУБ – прямий удар блискавки;
ПУЕ – правила улаштування електроустановок.
1 Грозозахист повітряних ліній
Для вирішення питання грозозахисту ЛЕП необхідно визначити всі необхідні параметри і конструктивні особливості лінії. Деякі з даних нам задані, а деякі визначені нижче.
1.1 Вибір опор
На вибір опорної конструкції впливають ряд факторів: капітальні витрати на реалізацію, місцевість, кліматичні умови, забруднення, напруга і т. д. Виходячи з завдання беремо залізобетонні опори.
При проектуванні ПЛ 110 кВ, вважаємо що вона проходить по рівній місцевості і витрати на доставку опор до місця експлуатації будуть менше, ніж при доставці по гірських районах.
Для 4-го району по ожеледі і проводу марки АС-120/19, вибираємо залізобетонні опори типу ПБ 110-8 (рис. 1.1). Для місцевості, яка мало перетинається, і 4-го району по ожеледі вибираємо габаритний проліт довжиною LПР = 130 м.
Визначення числа опор на довжині ПЛ:
(1.1)
де РПР число прольотів, визначається за формулою:
(1.2)
де L довжина ПЛЕП, м;
LПР довжина прольоту, м;
Рисунок 1.1 – Залізобетонна дволанцюгова опора ПБ 110-8
1.2 Вибір ізоляторів у гірлянді
На повітряних лініях 110 кВ згідно [17] кількість підвісних ізоляторів вибирається за умови забезпечення роботи при робочій напрузі, для чого мінімальна довжина шляху витоку гірлянди в районах з чистою атмосферою і звичайними польовими забрудненнями на висоті 1000 м над рівнем моря, повинна бути не менш 1,3 см на 1 кВ діючого значення найбільшої робочої напруги з урахуванням коефіцієнта ефективності використання довжини шляху витоку.
Кількість ізоляторів визначається за формулою:
,
(1.3)
Ln – геометрична довжина шляху витоку гірлянди ізолятора, для типу ПС6-Б Ln = 29.5см;
,
(1.4)
ефективна мінімальна питома довжина шляху витоку, см/кВ, = 1,6 [17];
U – найбільша робоча міжфазна напруга, кВ, U = 126 кВ;
– коефіцієнт
ефективності використання довжини
шляху
витоку використовуваної
конструкції:
,
(1.5)
К - коефіцієнт ефективності довжини шляху витоку одного ізолятора, для типу ПС6-А К = 1.1;
Кк – коефіцієнт ефективності довжин шляху витоку, КК = 1.
(1.6)
Фактична кількість ізоляторів у гірлянді:
,
(1.7)
З [17] імпульсна міцність підтримуючої гірлянди 9xПС6-Б дорівнює:
U=2мкс = 720 кВ.
Кут
захисту для одностіїчної
залізобетонної
опори з одним сталевим тросом повинен
бути не
більше
30
,
з двома
тросами
– не більше
20
[17].
В нашому випадку розрахунок і порівняння
кутів захисту різних найбільше незахищених
точок опори розраховується в програмі
виходячи з параметрів зазначених на
рисунку 1.1.
