Лекція 2

2. Засоби відбору проб пмм з резервуарів та їх класифікація.

Достовірність результатів аналізу нафтопродуктів може бути забезпечена тільки за умови дотримання вимог з відбору проб нафтопродуктів, які передбачені ГОСТ 2517-85. Цей стандарт повністю відповідає міжнародним стандартам ISO 3170-75 та ISO 3171-75. Документ встановлює правила відбору проб нафтопродуктів з ємностей різної конструкції та об'єму. Крім того, у ГОСТ визначено типи та конструкція пробовідбірників, які при цьому можуть бути застосовані.

До відбору проби допускаються особи, які мають досвід та навички з проведення такого роду робіт.

Залежно від призначення, проби поділяють на точкові, об'єднані і контрольні:

- точкова - це одноразова проба, яка характеризує якість нафтопродукту у місці відбору проби на даний момент часу;

- об'єднаня - проба складається шляхом змішування різних точкових проб за певними правилами. Вона за своїми параметрами характеризує середній склад та параметри нафтопродукту;

- контрольна - частина точкової або об'єднаної проби, яка призначена безпосередньо для аналізу. Вона зберігається на підприємстві, а у разі необхідності може бути відправлена на аналіз нафтозбитовим організаціям для пред'явлення претензій щодо якості нафтопродуктів.

Для відбирання проб нафтопродуктів для аналізів із резервуарів і цистерн застосовують пробовідбірники різних конструкцій (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Лот-пробовідбірник з рулеткою:

1-лінійка; 2-різьба; 3-штуцер; 4-рулетка; 5-гумова трубка; 6-кришка; 7-металевий стакан

Лот-пробовідбірник являє собою металевий стакан 7 з кришкою 6, що знімається. У верхній частині кришки вварений штуцер 3 на який надівають гумовий шланг 5. Лот також має кронштейн для закріплення мірної рулетки 4. На стакані закріплена лінійка 1 з затискачами для водочутливої стрічки.

Пробовідбірник (рис. 6.2) за допомогою стрічки рулетки опускають у резервуар і занурюють на потрібну глибину, попередньо затиснувши верхній кінець гумової трубки. Потім гумову трубку розтискають і нафтопродукт заповнює стакан, витісняючи з нього повітря. Пробовідбірник витягають з ємності, відгвинчують кришку і зливають пробу палива у чисту посудину. Проби з декількох рівнів відбирають послідовно, почина-

ючи з верхнього рівня і до низу. На практиці для відбору проб із резервуарів на складах сільськогосподарських підприємств і АТП як пробовідбірник використовують скляні пляшки (рис. 6.3), які встановлюють у металевому каркасі. Чисту пляшку щільно закривають пробкою з кільцем до якого прив'язують мотузку. Зануривши такий пробовідбірник на задану глибину, тягнуть за мотузку і відкривають пробку, заповнюючи його.

Перед відбиранням проб з резервуарів та транспортних засобів зливають відстій, та відстоюють нафтопродукти не менше двох годин. Далі виміряють рівень нафтопродукту у ємності Н3 і розраховують рівні відбору точкових проб НПі (рис. 6.4).

Рівні відбирання проб визначають за формулами

НП1=НВ-НЗ+200, мм; НП2=НВ-НЗ/2, мм; НП3=НВ-250, мм,

де: НВ – висотний трафарет резервуара (відстань від дна резервуара до верхнього зрізу вимірювального люка), мм; НЗ – рівень заповнення, мм.

Рис. 6.3. Пляшка у металевому каркасі:

1-пляшка; 2-металевий каркас; 3-пробка; 4-замок

Рис. 6.4. Схема відбору проб з горизонтальних циліндричних резервуарів

Об'єднану пробу нафтопродукту П0, що зберігається у горизонтальних циліндричних резервуарах, складають з декількох або однієї точкової проб у залежності від діаметру резервуара D і висоти його заповнення Н3.

Точкові проби з вертикальних циліндричних або прямокутних резервуарів відбирають з трьох рівнів: верхнього (П1) - на 250 мм нижче поверхні нафтопродукту, середнього (П2) - з середини висоти заповнення резервуара, нижнього (П3) - на 250 мм вище днища резервуара. Об'єднана проба складається:

П0= 1П1+ЗП2+1П3. При Н3<2000 мм П0=1П1+1П3.

Якщо рівень заповнення резервуара менше за 1000 мм, П0=П3.

Проба з котла автомобільної цистерни відбирається з рівня розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої утворюючої.

Відібрані точкові проби з кожного рівня зливають з пробовідбірників у окрему чисту скляну тару, ретельно перемішують, відбирають необхідні об'єми і змішують їх у іншій тарі у співвідношеннях, визначених нормативно-технічною документацією для даного виду ємності. Об'єднану пробу складають відразу після відбирання точкових проб з різних рівнів.

Відбір проб із бочок, бідонів, каністр та іншої тари здійснюють за допомогою пробовідбірних трубок (рис. 6.5) з дна тари. У дрібній тарі перед відбором проб нафтопродукти ретельно перемішують протягом 5 хвилин.