Методологія як система знань включає

Власні емпіричні основи Теоретичні (методичні) основи методології Власні методологічні основи

Методологічні факти

Понятійний апарат методології

Емпірико-методологічні гіпотези, концепції

і співвідношення

Науково-методологічний апарат

Теоретико-методологічні дані

Емпірико-методологічні дані

Рис. 9. Структура методології як системи знань

Рис. 10. Процес становлення і розвитку науки

Науковий метод –

система правил теоретичної та практичної діяльності, розроблена на основі закономірностей об’єкта, що вивчається

Конкретнонаукові методи

що використовуються на емпіричному рівні дослідження

що використовуються на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження

Спостереження

Порівняння

Вимірювання

Експеримент

Аналіз і синтез

Індукція і дедукція

Аналогія та моделювання

Абстрагування та конкретизація

Генетичний

Гіпотетичний

Історичний

Логічний

Статистичний аналіз

Анкетування

Інтерв’ю

Експертний аналіз

Дельфи

Аналіз ієрархій

Монографічний аналіз

Графічний

Кореляційно-регресійний аналіз

Кластерний аналіз

Факторний аналіз

та ін.

Загальнонаукові методи

Рис. 12. Класифікація методів наукових досліджень

Прискорення розвитку науки можна охарактеризувати такими даними: показники наукової сфери (кількість учених, кількість публікацій, обсяги витрат і т.д.) зростають вдвічі кожні 10-15 років, в той час як населення Землі зростає вдвічі кожні 36 років. Темпи розвитку науки вимагають від кожного ученого 2 – 3 рази протягом життя суттєво оновлювати свої знання.

Для сучасного стану суспільних наук найсуттєвішою особливістю є „герменевтизація” наукових досліджень, „олюднення” їх, збільшення значення ціннісних та інформаційних підходів, використання методів соціально-гуманітарних експертиз, орієнтації на смисл в індивідуалізованій формі тощо. Герменевтика – вчення про „розуміння” як методологічну основу гуманітарних наук (на відміну від „пояснення” в природничих науках).

Наукові дослідження дають змогу зрозуміти об’єктивні закономірності предметної області і впливати на її функціонування і розвиток.

Значення розуміння для сприйняття людиною навколишнього світу ілюструють слова древнього мудреця з роботи Р. Акоффа: Унція знання (ЗН) коштує фунта інформації (І), а унція розуміння (Р) варта унції знання. Звідси коефіцієнт важливості знання ЗН = 13,3 І, а розуміння Р = 177,7 І. (рис. 13)

Рис. 13. Співвідношення між інформацією, знанням і розумінням в наукових дослідженнях

*Умовні позначки : 1 – інформація (І) ; 2 – знання (ЗН) ; 3 – розуміння (Р).

Інформація – це перетворена форма знання, вона не тотожна йому. Тобто інформація – це не знання. Інформація передається описом предметної області науки, тобто відповідями на запитання, які починаються словами “хто”, “коли”, “що”, “де”, “скільки”. Знання передається інструкціями, тобто відповідями на запитання, які починають з “як”. Розуміння передається поясненнями, тобто відповідями на запитання із словами “чому”.